4. Визначення об‘єкта, предмета, мети та завдань дослідження.

При з‘ясуванні об‘єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є система логічної ув‘язки.

Об‘єкт дослідження – це явище чи процес, який породжує проблему і прагне вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об‘єкту. Це суттєві зв‘язки, відносини, властивості, чинники, функції, що є визначальними для даного дослідження.

Отже об‘єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об‘єкті повинно мати наукове пояснення.

Мета дослідження пов‘язана з об‘єктом і предметом дослідження. Мета дослідження позначає напрям зміни поточного стану об'єкта дослідження або конкретного стану, який передбачає досягти дослідник. Тому в назвах тем бажано робити наголос на напрям: удосконалення..., розробка..., реформування..., формування..., реконструкція..., виявлення... тощо.

Для досягнення поставленої мети дослідження студент визначає послідовне виконання відповідних завдань в таких напрямах, як:

• вирішення та обґрунтування теоретичних питань проблеми дослідження;

• всебічне вивчення практики, при потребі проведення експерименту з даної проблеми, накопичення даних, аналіз і систематизація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, вивчення передового досвіду, тощо;

• обґрунтування системи заходів щодо вирішення проблеми, розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці відповідних установ і організацій.

Склад і загальна кількість задач залежить від ступеня деталізації і фактичного стану просування к досягненню поставленої мети. Але їх кількість повинна бути в межах 6-8 задач, які послідовно розкривають логіку припущеного дослідження щодо обраного напрямку (дослідження понять, проведення огляду джерел, виявлення чинників, класифікування тощо). При цьому останню задачу слід рахувати результатом дослідження.

5. Складання робочого плану курсової роботи та її композиція.

Важливу роль у виконанні курсової роботи відіграє планування творчого процесу. Розпочинається воно зі складання робочого плану, який вважається своєрідною наочною схемою дослідження. Оскільки задачи дослідження, тобто послідовність їх рішення, регламентують порядок роботи, то вони і представляють своєрідний план роботи.

Основою для складання плану курсової роботи є попереднє ознайомлення з літературними джерелами.

Робочий план має довільну форму. Складається він з переліку вертикально розташованих рубрик, пов‘язаних внутрішньою логікою дослідження конкретної теми. Розташування рубрик вказує на їх доцільність і значущість. З огляду на це слід механічно переставляти рубрики, намагаючись знайти найточнішу для конкретного дослідження схему їх розташування.

При складанні робочого плану слід добиватися, щоб було однакове підпорядкування невеликих заголовків у різних розділах та параграфах курсової роботи. На цій підставі можна буде робити висновки щодо основних положень курсової роботи, принципи розкриття теми, побудову та співвідношення обсягів її частини.

Після складання робочого плану курсової роботи студенту необхідно з‘ясувати логічну послідовність передбачених процесів. Залежно від можливостей їх порядок може змінюватися.

У творчому дослідженні план завжди має динамічний, рухливий характер. Він не може і не повинен обмежувати розвиток ідей, задумів. План має бути гнучким, відкритим для доповнень.

Самостійно складений студентом план обговорюється з науковим керівником, у разі необхідності коригується і після цього затверджується.

Оскільки курсова робота є учбово–дослідницькою працею, її оцінюють не лише з точки зору теоретичної значущості, актуальності теми, а й за рівнем її загальнометодичної підготовки, яка передусім виявляється в її композиції.

Композиція курсової роботи – це послідовність розташування її частин.

Незалежно від обраної теми композиційна структура курсової роботи складається з таких послідовно розташованих елементів:

1. Обкладинка, аркуш (додаток Б);

2. Титульний аркуш (додаток В);

3. Завдання на курсову роботу (додаток Г);

4. Реферат (додаток Д);

5. Структурно-логічна схема дослідження;

6. Структурно-логічна схема курсової роботи;

7. Зміст;

8. Вступ;

9. Розділи основної частини з декількома підрозділами;

10. Висновки;

11. Список використаних джерел (бібліографічний перелік);

12. Додатки (при необхідності).