- •/Міністерство освіти і науки україни
- •"Організація та функціонування комп'ютерів"
- •І. Теоретичні відомості
- •1.1. Коротка історія розвитку комп’ютерної техніки
- •1.2. Принципи організації комп’ютера фон-Неймана
- •Іі. Опис архітектури навчального комп’ютера DeComp
- •2.1. Організація навчального комп’ютера – симулятора DeComp
- •2.2. Пульт управління навчального комп’ютера
- •Закладка “Документація до “Навчальної еом”
- •2.4 Закладка “Пристрій підготовки даних”
- •2.4.1 Порядок введення інформації на перфострічку
- •III. Вказівки до виконання лабораторних робіт Лабораторна робота № 1
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Загальні поняття про системи числення
- •Позиційні системи числення, які застосовуться у комп’ютерах
- •1.2.1 Двійкова система числення
- •Вісімкова система числення
- •Шістнадцяткова система числення
- •1.3. Переведення чисел з однієї позиційної системи числення до іншої
- •1.3.1. Переведення цілих чисел
- •1.3.2 Переведення правильного дробу
- •1.3.3 Особливості переведення вісімкових і шістнадцяткових чисел до двійкової системи числення і навпаки
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Теоретичні відомості
- •1.2. Інструкції арифметичних операцій:
- •1.3. Призначення Регістру Ознак
- •1.4. Дослідження виконання інструкцій навчального комп’ютера
- •2. Порядок виконання роботи
- •Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Теоретичні відомості
- •1.2. Організація програмних циклів
- •1.3. Особливості виконання операцій зсуву
- •2. Порядок виконання роботи:
- •3. Вимоги до звіту.
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Загальні відомості про логічні функції
- •1.2. Опис логічних інструкцій навчального комп’ютера
- •1.3. Подання від’ємних чисел у комп’ютерах
- •1.3.1. Прямий код
- •1.3.2. Обернений код
- •1.3.3. Доповняльний код
- •1.3.4. Модифіковані коди
- •2. Порядок виконання роботи:
- •3. Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 5
- •1. Теоретична частина.
- •1.1. Додавання і віднімання двійкових чисел з фіксованою комою
- •1.2. Додавання двійкових чисел у модифікованому доповняльному коді
- •1.3. Додавання двійкових чисел у модифікованому оберненому коді
- •1.4. Переповнення розрядної сітки при додаванні у модифікованих машинних кодах
- •1.5. Множення двійкових чисел без знаку
- •2. Порядок роботи:
- •3. Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Подання чисел з рухомою комою
- •1.2. Правила додавання (віднімання) двійкових чисел з рухомою комою
- •2. Порядок роботи:
- •3. Вимоги до звіту.
- •Лабораторна робота № 7
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Ділення двійкових чисел без знаку
- •1.1.1. Ділення з відновленням залишку
- •1.1.2. Ділення без відновлення залишку
- •1.2. Множення двійкових чисел із знаком
- •1.2.1 Множення чисел у форматі з фіксованою комою
- •1.3. Ділення двійкових чисел у форматі з фіксованою комою.
- •2. Порядок роботи
- •3. Вимоги до звіту.
- •Література.
- •Додаток
1.3. Ділення двійкових чисел у форматі з фіксованою комою.
Ділення чисел, представлених у форматі з фіксованою комою, можна також здійснити на двійкових суматорах оберненого і доповняльного коду.
Як і у випадку множення, ділення чисел із знаком може бути виконано шляхом переходу до абсолютних значень діленого і дільника, з наступним присвоєнням частці знаку „плюс” при співпадінні знаків діленого і дільника або “мінус” – у протилежному випадку.
Ділення чисел, поданих у доповняльному коді, можна здійснювати без переходу до модулів чисел. Розглянемо необхідні для цього зміни в алгоритмі без відновлення залишку. Через те, що ділене і дільник не обов’язково мають однакові знаки, то дії з частковим залишком (додавання або віднімання дільника) залежать від знаків залишку та дільника і визначаються згідно наступної таблиці:
|
Знак залишку |
Знак дільника |
Дії |
|
+ |
+ |
Віднімання дільника |
|
+ |
- |
Додавання дільника |
|
- |
+ |
Додавання дільника |
|
- |
- |
Віднімання дільника |
Якщо знаки залишку і дільника однакові, то наступна цифра частки – 1, інакше – 0;
Якщо ділене додатне і дільник від’ємний, то частку необхідно збільшити на 1.
Якщо ділене від'ємне і дільник додатний, то при ненульовому залишку від ділення частку потрібно збільшити на 1.
Якщо ділене від'ємне і дільник від'ємний, то при нульовому залишку від ділення частку необхідно збільшити на 1.
Залишок завжди приводиться до додатного числа, тобто якщо по завершенні ділення він від’ємний, до нього потрібно додати модуль дільника (відновити залишок).
2. Порядок роботи
1. Розробити алгоритм і написати програму множення довільних, додатних і від’ємних, чисел, що подані у форматі з фіксованою комою у модифікованому доповнювальному коді в інструкціях симулятора DeComp;
2. . Розробити алгоритм і написати програму ділення довільних (додатних і від’ємних) чисел, що подані у форматі з фіксованою комою у модифікованому доповнювальному коді 2 в інструкціях симулятора DeComp;
3. Вимоги до звіту.
Вимоги до звіту аналогічні вимогам до лабораторної роботи № 3.
Література.
-
Дунець Р.Б., Кудрявцев О.Т. Арифметичні основи комп’ютерної техніки. - Львів: Ліга-Прес. - 2006. – 142 с.
-
Злобін Г. Г., Рикалюк Р. Є. Архітектура та апаратне забезпечення ПЕОМ: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2006. – 304 с.
-
Кравчук С. О., Шонін В. О. Основи комп’ютерної техніки: Компоненти, системи, мережі: Навч. посібник. – К.: Каравела, 2006. – 344 с.
-
Цилькер Б. Я., Орлов С. А. Организация ЭВМ и систем. Учебник для вузов. – СПб.: Питер. 2006. – 668 с.
-
Хамахер К., Вранешич З., Заки С. Организация ЭВМ. 5-е изд. – СПб.: Питер; Киев: Издательская группа BHV, 2003. (Серия “Классика computer science”).
-
Бройдо В.Л., Ильина О.Л. Архитектура ЭВМ и систем. – СПб: Питер, 2006. – 718 с.
-
Жмакин А.П. Архитектура ЭВМ . – СПб: БХВ-Петербург, 2006. – 320 с.
-
Преснухин Л. Н., Нестеров П. В. Цифровые вычислительные машины. – М.: Высшая школа, 1981, 511 с.
-
Нешумова К. А. Электронные вычислительные машины и системы.: Учеб. для техникумов спец. ЭВТ, 2-е изд., доп. и перераб. – М Высш. шк. 1989. – 366 с.
-
Хеллерман Г., Гамахер В., Вранешич В., Заки С., и др. Компьютеры: Справочное руководство. В 3-х т. Пер. с англ./Под ред. Г. Хелмса – М.: Мир, 1986. – Т 1. 416 с.