- •/Міністерство освіти і науки україни
- •"Організація та функціонування комп'ютерів"
- •І. Теоретичні відомості
- •1.1. Коротка історія розвитку комп’ютерної техніки
- •1.2. Принципи організації комп’ютера фон-Неймана
- •Іі. Опис архітектури навчального комп’ютера DeComp
- •2.1. Організація навчального комп’ютера – симулятора DeComp
- •2.2. Пульт управління навчального комп’ютера
- •Закладка “Документація до “Навчальної еом”
- •2.4 Закладка “Пристрій підготовки даних”
- •2.4.1 Порядок введення інформації на перфострічку
- •III. Вказівки до виконання лабораторних робіт Лабораторна робота № 1
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Загальні поняття про системи числення
- •Позиційні системи числення, які застосовуться у комп’ютерах
- •1.2.1 Двійкова система числення
- •Вісімкова система числення
- •Шістнадцяткова система числення
- •1.3. Переведення чисел з однієї позиційної системи числення до іншої
- •1.3.1. Переведення цілих чисел
- •1.3.2 Переведення правильного дробу
- •1.3.3 Особливості переведення вісімкових і шістнадцяткових чисел до двійкової системи числення і навпаки
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Теоретичні відомості
- •1.2. Інструкції арифметичних операцій:
- •1.3. Призначення Регістру Ознак
- •1.4. Дослідження виконання інструкцій навчального комп’ютера
- •2. Порядок виконання роботи
- •Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Теоретичні відомості
- •1.2. Організація програмних циклів
- •1.3. Особливості виконання операцій зсуву
- •2. Порядок виконання роботи:
- •3. Вимоги до звіту.
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Загальні відомості про логічні функції
- •1.2. Опис логічних інструкцій навчального комп’ютера
- •1.3. Подання від’ємних чисел у комп’ютерах
- •1.3.1. Прямий код
- •1.3.2. Обернений код
- •1.3.3. Доповняльний код
- •1.3.4. Модифіковані коди
- •2. Порядок виконання роботи:
- •3. Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 5
- •1. Теоретична частина.
- •1.1. Додавання і віднімання двійкових чисел з фіксованою комою
- •1.2. Додавання двійкових чисел у модифікованому доповняльному коді
- •1.3. Додавання двійкових чисел у модифікованому оберненому коді
- •1.4. Переповнення розрядної сітки при додаванні у модифікованих машинних кодах
- •1.5. Множення двійкових чисел без знаку
- •2. Порядок роботи:
- •3. Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Подання чисел з рухомою комою
- •1.2. Правила додавання (віднімання) двійкових чисел з рухомою комою
- •2. Порядок роботи:
- •3. Вимоги до звіту.
- •Лабораторна робота № 7
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Ділення двійкових чисел без знаку
- •1.1.1. Ділення з відновленням залишку
- •1.1.2. Ділення без відновлення залишку
- •1.2. Множення двійкових чисел із знаком
- •1.2.1 Множення чисел у форматі з фіксованою комою
- •1.3. Ділення двійкових чисел у форматі з фіксованою комою.
- •2. Порядок роботи
- •3. Вимоги до звіту.
- •Література.
- •Додаток
1.3.3. Доповняльний код
Для подання від’ємних чисел у двійковій системі числення частіше використовується система доповнення до двох. У ній також є знаковий розряд (0 це “ + ”, а 1 – це “-”). Доповнення виконується у два етапи. Спочатку кожна 1 міняється на 0, а кожний 0 – на 1 (інверсія). Потім до молодшого розряду отриманого результату додається 1. Наприклад, розглянемо перетворення вісьмирозрядного числа - 610 у форму з доповненням до двох:
000001102 = (+ 6)10
111110012 = (- 6 у системі з доповненням до 1)
111110102 = (- 6 у системі з доповненням до 2).
Формула утворення доповняльного коду двійкового числа має вигляд
Адоп = (1.3.3)
Приклад 1.3.3. А= - 0,101010; Адоп = 10 + (- 0,101010) = 1,010110.
Як видно з виразу (1.3.3), доповняльний код додатного числа повістю співпадає з зображенням числа у прямому коді.
Порівнюючи від’ємне число А з його доповняльним кодом Адоп, можна вивести наступне правило: щоб записати від’ємне число у доповняльному коді, потрібно у знаковому розряді цього числа поставити одиницю, а у всіх числових розрядах нулі замінити одиницями, а одиниці – нулями і до отриманого результату добавити одиницю до молодшого розряду.
Приклад 1.3.4. Записати двійкове число А = - 0,0101 у доповняльному коді.
А = - 0,010 = Адоп = 1,1010 + 0,0001 = 1,1011.
Щоб перетворити доповняльний код від’ємного числа у прямий код, потрібно виконати друге доповнення, тобто у числових розрядах цього числа замінити нулі на одиниці, а одиниці на нулі (створити обернений код) і додати до отриманого результату одиницю молодшого розряду.
Приклад 1.3.5. Перетворити доповняльний код Адоп=1,1011 від’ємного числа у
прямий код.
Апр= 1,0100 + 0,0001= 1,0101.
У доповняльному коді від’ємний нуль відсутній. Тому доповняльний код використовується частіше, ніж обернений. Але у цій формі є інша особливість. Набір бітів, що складається з 1, за яким йдуть усі нулі (наприклад, 10, 100, 1000, . . .) є доповненням до самого себе.
1.3.4. Модифіковані коди
Ці коди відрізняються від простих машинних кодів тим, що на відображення знака відводиться два розряди: плюс відображається двома нулями (00), а мінус - двома одиницями (11). З погляду побудови АЛП вони зручні для виявлення переповнення розрядної сітки, яке може виникнути при додаванні чисел. Значення 01 та 10 у знакових розрядах свідчать про переповнення розрядної сітки. Невизначеність знаку приводить до того, що результат у цьому випадку буде не коректний, тобто, втрачається.
У модифікованих кодах другий розряд ліворуч від коми визначає знак числа, а перший розряд служить для аналізу переповнення розрядної сітки при виконанні арифметичних операцій над числами.
Перетворення двійкових чисел у модифіковані прямий, доповняльний і обернений коди проводиться за правилами, розглянутими вище.
Приклад 1.3.6. Подати двійкові числа А1= +0,1101101 і А2= - 0,1101101 у прямому,
доповняльному і оберненому модифікованих кодах.
Перетворення чисел у заданий код у комп'ютерах відбувається автоматично як при вводі чисел у комп’ютер, так і при виконанні операцій.