- •Янсон х.В., Янсон э.Ф. Основы истории искусств – м. : икар, Harry n. Abrams, 1996 http://bibliotekar.Ru/zh-OsnovyIstorii/index.Htm
- •Основні поняття:
- •Зміст тем лекційного курсу:
- •Тема 1. Культура і суспільство – 2 год.
- •Тема 2. Філософські концепції культури – 2 год.
- •К.Маркс досліджував соціально-діяльнісні параметри культури. Сутність людини бачив як «ансамбль суспільних відносин».
- •Тема 3. Біблія у світі наукового аналізу – 2 год.
- •Тема 4. Середньовічна європейська культура – 2 год.
- •Тема 5. Основні напрямки культури нового часу – 2 год.
- •Тема 6. Європейський культурний регіон – 2 год.
- •Тема 7. Культура київської русі – 2 год.
- •Писемні джерела.
- •Тема 8. Українська культура раннього нового часу – 4 год.
- •Тема 9. Українське національно-культурне відродження хіх ст. – 2 год.
- •Тема 10. Культурна політика радянської влади у 1920 – 1930 рр. – 2 год.
- •Тема 11. Культурні процеси в сучасній україні – 4 год.
- •Зміст практичних занять
- •Тема 1. Культура стародавнього сходу – 2 год.
- •Тема 2. Культура античного світу – 2 год.
- •Тема 3. Середньовічна мусульманська культура близького та середнього сходу – 2 год.
- •Тема 4. Культура відродження й бароко – 4 год.
- •Тема 5. Культура і глобальні проблеми сучасності – 2 год.
- •Тема 6. Культура київської держави – 2 год.
- •Тема 7. Культура на українських землях литовсько-польської доби (друга половина XIV – перша половина XVII ст.) – 2 год.
- •Тема 8. Українське національно-культурне відродження хіх ст. – 2 год.
- •Тема 9. Культура урср під час другої світової війни – 2 год.
- •Довженко о. Щоденник / http://lib.Ru/su/ukraina/dovzhenko/shchoden.Txt
- •Косик в. Україна і Німеччина у другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.
- •Тема 10. Соціокультурний світ україни другої пол. 1940-х – 1991 рр. – 2 год.
- •Самостійна робота
- •І. Співбесіда за опрацьованою література (за вибором студента):
- •Спільне та відмінне у світорозумінні релігій Індії, Китаю та Японії.
- •Соціальна структура середньовічного західного суспільства.
- •Вплив ісламських уявлень на політичну структуру світу і сьогоденну політичну ситуацію у світі.
- •Єресі іі – V ст. Як віддзеркалення взаємодії язичницької і християнської культур.
- •Значення кальвінізму для становлення індустріального суспільства.
- •Формування українського етносу та чинники ментальності.
- •Літописні племена Південної Русі.
- •Традиції іконописання в Київській Русі.
- •Живопис українського Ренесансу: розвиток жанрів та колористики.
- •Розвиток української поезії др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Загальна картина світу в східних релігіях.
- •Загальна картина світу в західних релігіях.
- •Київська Русь та західноєвропейське середньовіччя: спільне і відмінне.
- •Слов’янська першооснова та іншоетнічні впливи у давньоруській культурі.
- •Хронологічне становлення українського модернізму.
- •Методичні рекомендації до індивідуальної роботи
- •Теми індивідуальних робіт
- •Історія зарубіжної та української культури
-
Писемні джерела.
-
Руські писемні джерела писемні, літературні джерела – церковно-повчальна і житійна література, ділове листування, юридичні акти («Руська правда»), літописи («Повість временних літ», Київський і Галицько-Волинський літописні руські зводи), пам’ятки світської літератури («Слово о полку Ігоревім»).
-
Зарубіжні писемні джерела.
-
-
Археологічні джерела: будівлі, речі, предмети, знаряддя, пам’ятки матеріальної культури.
-
Етнографічні: дані про характерні особливості культури, побуту, звичаїв.
-
Усні джерела: билини, перекази, пісні, інша народна творчість.
-
Лінгвістичні: аналіз мови, її діалектів.
Проблема походження Київської Русі є дискусійною. Ще в XVIII ст. німецькі історики Готліб Байєр, Герхард Міллер та Август-Людвіг Шльоцер висунули норманську концепцію походження Київської держави (нормани – це загальна назва населення Скандинавії – шведів, норвежців, датчан (слов’янські літописці називають їх варягами)). Основна думка нормандської теорії – слов’яни не спроможні самостійно створити державу.
Антинорманська теорія (першим висловив М.Ломоносов) наполягає на тому, що виникнення держави – наслідок довготривалого соціально-економічного розвитку суспільства, яке ще до літописного закликання варягів мало протодержавні утворення, а також назва «Русь» походить від назви річок у Центральній Україні – Рось.
Існує ще і хозарська гіпотеза О.Пріцака, згідно з якою поляни є не слов’янами, а різновидом хозарів.
Релігійна реформа Володимира – переход до монотеїзму, має свої причини: сприяти етноінтеграційним процесам, перетворити Київ на загальнодержавний центр, вивести Київську Русь на міжнародну арену.
Розповсюдження християнства проводилось князівською владою й церковною організацією насильницькі, при опорі жрецтва і різних прошарків населення. Минуть століття, перш ніж православна церковність в Україні наповниться національним змістом, пошириться серед селянства, наблизиться до його потреб.
Наслідки хрещення Русі:
-
Переслідування язичницької культури.
-
Фактом насильницького запровадження нової, чужої народу віри неминуче скористалася частина місцевої знаті, внаслідок чого посилилися відцентрові сепаратистські тенденції в регіонах.
-
Народне язичництво не зникло з прийняттям християнства, але, перетворюючись само, воно також видозмінювало важливі обряди та догматичні положення прийнятого християнства.
-
Централізована організація священнослужителів – церква, підлегла владі великого князя, служила зміцненню його становища необмеженого монарха.
-
Християнство зблизило Русь з Візантією – найбільш розвиненою феодальною державою з передовою культурою.
-
Християнство стало моральним регулятором у суспільстві.
-
Починається будівництво церков, монастирів, запровадження системи шкільної освіти. Прилучення до книжності було за своєю суттю революційним процесом і становило собою стрибок у розвиткові національної самосвідомості. Християнство перебирає на себе роль «релігії Письма». Вперше у вітчизняній історії формується тип давньоруського інтелігента.
Суспільство Галицько-Волинського князівства (1199 – 1349) складалося зі станів, приналежність до яких визначалась родоводом і родом занять. Соціальну верхівку утворювали князі, бояри та духовенство. Із розвитком торгівлі з Заходом починається в ХІІІ ст. в Галичині й на Волині ріст міст. В силу географічного розташування, в цьому регіоні були досить відчутними впливи католицького Заходу, православ’я та східних культур. Галицько-Волинське князівство наслідувало культуру Київської Русі, але й сформувало свої особливі риси в мистецтві, архітектурі, усній та писемній творчості.