- •Янсон х.В., Янсон э.Ф. Основы истории искусств – м. : икар, Harry n. Abrams, 1996 http://bibliotekar.Ru/zh-OsnovyIstorii/index.Htm
- •Основні поняття:
- •Зміст тем лекційного курсу:
- •Тема 1. Культура і суспільство – 2 год.
- •Тема 2. Філософські концепції культури – 2 год.
- •К.Маркс досліджував соціально-діяльнісні параметри культури. Сутність людини бачив як «ансамбль суспільних відносин».
- •Тема 3. Біблія у світі наукового аналізу – 2 год.
- •Тема 4. Середньовічна європейська культура – 2 год.
- •Тема 5. Основні напрямки культури нового часу – 2 год.
- •Тема 6. Європейський культурний регіон – 2 год.
- •Тема 7. Культура київської русі – 2 год.
- •Писемні джерела.
- •Тема 8. Українська культура раннього нового часу – 4 год.
- •Тема 9. Українське національно-культурне відродження хіх ст. – 2 год.
- •Тема 10. Культурна політика радянської влади у 1920 – 1930 рр. – 2 год.
- •Тема 11. Культурні процеси в сучасній україні – 4 год.
- •Зміст практичних занять
- •Тема 1. Культура стародавнього сходу – 2 год.
- •Тема 2. Культура античного світу – 2 год.
- •Тема 3. Середньовічна мусульманська культура близького та середнього сходу – 2 год.
- •Тема 4. Культура відродження й бароко – 4 год.
- •Тема 5. Культура і глобальні проблеми сучасності – 2 год.
- •Тема 6. Культура київської держави – 2 год.
- •Тема 7. Культура на українських землях литовсько-польської доби (друга половина XIV – перша половина XVII ст.) – 2 год.
- •Тема 8. Українське національно-культурне відродження хіх ст. – 2 год.
- •Тема 9. Культура урср під час другої світової війни – 2 год.
- •Довженко о. Щоденник / http://lib.Ru/su/ukraina/dovzhenko/shchoden.Txt
- •Косик в. Україна і Німеччина у другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.
- •Тема 10. Соціокультурний світ україни другої пол. 1940-х – 1991 рр. – 2 год.
- •Самостійна робота
- •І. Співбесіда за опрацьованою література (за вибором студента):
- •Спільне та відмінне у світорозумінні релігій Індії, Китаю та Японії.
- •Соціальна структура середньовічного західного суспільства.
- •Вплив ісламських уявлень на політичну структуру світу і сьогоденну політичну ситуацію у світі.
- •Єресі іі – V ст. Як віддзеркалення взаємодії язичницької і християнської культур.
- •Значення кальвінізму для становлення індустріального суспільства.
- •Формування українського етносу та чинники ментальності.
- •Літописні племена Південної Русі.
- •Традиції іконописання в Київській Русі.
- •Живопис українського Ренесансу: розвиток жанрів та колористики.
- •Розвиток української поезії др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Загальна картина світу в східних релігіях.
- •Загальна картина світу в західних релігіях.
- •Київська Русь та західноєвропейське середньовіччя: спільне і відмінне.
- •Слов’янська першооснова та іншоетнічні впливи у давньоруській культурі.
- •Хронологічне становлення українського модернізму.
- •Методичні рекомендації до індивідуальної роботи
- •Теми індивідуальних робіт
- •Історія зарубіжної та української культури
Тема 3. Біблія у світі наукового аналізу – 2 год.
-
Історичні передумови християнства.
-
Філософія Біблії. Основи християнської віри.
-
Значення християнства для розвитку європейської культури.
Література:
-
Екенайте Л. Фрейдизм и современное христианство // Вопросы философии. – 1976. – №11.
-
Кривелев И.А. История религии. Т. 2 . – М. : Місль, 1975-1976.
-
Крывелев И. Библия в свете научного анализа // Наука и религия. – 1981. – №7-12; 1982. – №1-2.
-
Минкявичус Я.В. Религия в этнической структуре общества // Вопросы философии. – 1976. – №11.
-
Релігієзнавство. за ред. В.І. Лубського. – К. : Видавничий центр «Академія», 2000.
-
Свенцицкая И. С. Судьбы апостолов: мифы и реальность. – М. : Вече, 2006.
Християнство пройшло довгий шлях, перш ніж стало світовою релігією й духовною основою європейської культури. Воно зародилося в I ст. нашої ери і спочатку формувалося в лоні іудаїзму, як одна з його сект. Бог древніх євреїв (Бог Старого Завіту) був прообразом християнського Бога.
За Біблією Бог створив людину на Свій образ. Тобто людина є особистістю, що володіє волею й творчою здатністю. Первородний гріх Адама й Єви порушив богоподібність людини. У силу наслідків первородного гріха людина не може уникнути тілесної смерті. Однак душа людини і його особистість (духовне «я») безсмертні.
Шлях до порятунку й вічного життя в єдності з Богом для людини лежить через фізичну смерть; цей шлях прокладений хресною смертю й тілесним воскресінням Ісуса Христа. Порятунок можливо лише в лоні Церкви, що є «тіло Христове». Вищою релігійною метою християнства є порятунок. Специфіка християнського розуміння порятунку виражається в догматах триєдності. Бог має три рівноцінних особи: батько, Син, Святий Дух, – об’єднаних єдиною божественною сутністю («природою»).
Біблія (від грец. «книги») не є цільним твором, це – збірка книг: 50 – у Старому Заповіті та 27 – у Новому. Новий Заповіт визнається Священною книгою лише християнством. До 4-х канонічних Євангелій Нового Заповіту відносяться такі: Від Матвія, Від Марка, Від Луки, Від Івана.
Протягом двох тисячоріч у християнстві виникали різні напрямки. З них найбільш відомі три: католицизми, православ’я, протестантизм.
Тема 4. Середньовічна європейська культура – 2 год.
-
Поняття «середньовічна культура».
-
Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві.
-
Лицарська культура.
-
Народна селянська культура. Міська культура.
-
Художні стилі в західноєвропейському середньовічному мистецтві.
Література:
-
Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М. : Искусство, 1972.
-
История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение. – М. : Высш. шк., 1987.
-
История средних веков. Т.1. – М.: Высш. шк., 1990; Т.2. – М. : изд-во МГУ, Инфра-М., 2000.
-
Карсавин Л.П. Культура средних веков. – К. : МИРОС, 1995.
-
Памятники средневековой латинской литературы IV – IX вв. Отв. ред. М. Е. Грабарь-Пассек и М.Л.Гаспаров. – М. : Наука, 1970.
-
Памятники средневековой латинской литературы X – XII веков / Отв. ред. М. Е. Грабарь-Пассек и М.Л.Гаспаров.— М. : Наука, 1972.
-
Средневековые латинские новеллы XIII в. / Изд. подгот. С. В. Полякова. — Л. : Наука, 1980.
Конспект лекції:
Стандартна періодизація середньовіччя – V-ХV ст. У цю епоху були розширені межі європейської культури, сформувалась історико-культурна єдність Європи. Саме у цей час складається особливий тип духовного життя західноєвропейського суспільства, в якому головну роль відіграють християнська релігія та церква (ключова відмінність епохи). Основи офіційного церковного світогляду середніх віків були закладені на рубежі IV-V ст. у працях Августина. Він розробив вчення «Божественної Благодаті», згідно з яким церква є посередником між Богом і людьми («єдинорятуюча роль церкви»).
Розкол християнської церквии у 1054 р. («Велика схизма») – є остаточним розколом християнської церкви на католицьку та православну і організаційно оформив розбіжності, які століттями існували між християнськими церквами (особливості історичного розвитку і функціонування Західної та Східної церков зумовили відмінності в церковній догматиці, організації та богослужінні).
Друга відмінна ознака середньовіччя – корпоративність. На рубежі X – XI ст. єпископ Адальберон вивів таку формулу: «одні моляться, інші воюють, треті працюють». Кожний стан був носієм відповідного типу культури. Лицарство стало феноменом середньовічного західного світу. Воно створило особливу світську культуру. Лицарі – професійні воїни – являли собою корпорацію, членів якої об’єднували спосіб життя, морально-етичні цінності, особистісні ідеали. Основу лицарського епосу складала відданість васала сеньйору. У середині ХІІ ст. особливим явищем світської культури став лицарський роман, що прийшов на зміну героїчному епосу. Головним образом роману був герой-лицар з його подвигами в ім’я власної слави та любові. Оригінальним явищем лицарської культури стала музично-поетична творчість трубадурів. Наприкінці ХІІ – ХІІІ ст. у Німеччині набуває популярності творчість мінезингерів – лицарських поетів-співців кохання під супровід музичних інструментів.
Культура народної маси мала в основі християнський світогляд. В цей час розвиваються народні усні епічні твори – «Пісня про Нібелунгів», «Пісня про Роланда». В народному середовищі відбувається формування національних мов. У ХІ ст. центрами культурного життя у Західній Європі стали міста. Поширеними літературними жанрами стали віршовані новели, байки, сатиричний епос. У ХІІІ ст. зароджується міське театральне мистецтво. Носіями ідей вільнодумства були мандрівні школярі та студенти – ваганти.
Архітектура відображає основні естетичні ідеї, що поширюються в мистецтві Стиль західноєвропейського мистецтва Х – XII ст. отримав назву «романський». Він виник у монументальній кам’яній архітектурі, а в той час всі кам’яні споруди називалися римськими (Roma – Рим), на відміну від варварських – дерев’яних. У XII-XV ст. виникає новий стиль – готичний (іт. gotico, готи – назва одного з варварських племен) – це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середніх століть культури країн Західної Європи.