- •Передмова
- •1.1. Поняття про спілкування
- •1.2. Культура і спілкування
- •1.3. Спілкування як комунікація
- •1.4. Техніка спілкування
- •1.5. Моделі та стилі спілкування
- •1.6. Спілкування і діяльність
- •1.7. Етичний бік спілкування
- •2.1. Класифікація функцій спілкування
- •2.2. Характеристика сторін спілкування
- •2.3. Етичні установки
- •3.1. Загальні відомості про невербальне спілкування
- •3.2. Особистісний простір
- •3.3. Сигнали очей
- •3.4. Постава і поза
- •3.5. Значення деяких жестів
- •3.6. Метамова, або як читати між рядками
- •4.1. Форми і види діловою спілкування та фактори впливу
- •4.2. Рівні ділового спілкування
- •4.3. Вимоги до учасників ділового спілкування
- •4.4. Ділова бесіда
- •4.4.1. Як проводити ділові бесіди
- •4.4.2. Різновиди бесід
- •4.4.3. Етапи бесід
- •4.5. Ділова розмова по телефону
- •4.5.1. Телефонна розмова — це один із видів усного ділового мовлення
- •4.5.2. Чи знімати слухавку?
- •4.5.3. Необхідно вирішити ділове питання
- •4.5.4. Про правила етикету ділової телефонної розмови
- •4.5.5. Мобільний телефон і ділові стосунки
- •4.6. Ділові зустрічі
- •4.7. Переговори
- •4.7.1. Поняття про переговори. Три основи стратегії переговорів
- •4.7.2. Підготовка до переговорів
- •4.7.3. Стратегічні підходи до проведення переговорів
- •4.7.4. Тактика і принципи переговорів
- •Розмежування між суттю проблеми і стосунками сторін
- •Визначення взаємних інтересів
- •Розгляд взаємовигідних варіантів
- •Рекомендації менеджерові щодо ведення переговорів
- •4.7.5. Сприйняття партнера в процесі переговорів
- •4.7.6. Як провести переговори
- •4.8. Нарада
- •4.9. Збори
- •4.10. Дискусія
- •4.11. Теле- и прес- конференція
- •4.12. "Мозковий штурм"
- •4.13. Публічні виступи
- •4.14. Ділова доповідь
- •5.1. Уміння говорити
- •5.2. Техніка мовлення
- •5.3. Роль запитання в спілкуванні
- •5.4. Засоби спілкування, суперечки
- •5.5. Чітко писати — чітко мислити
- •6.1. Слухання в процесі спілкування
- •6.2. Слухання як активний процес
- •6.3. Нерефлексивне слухання
- •6.4. Рефлексивне слухання
- •6.5. Як навчитися правильно слухати
- •7.1. Вимоги до сучасного керівника.
- •7.2. Стилі управлінської діяльності
- •7.3. Як ефективно використовувати робочий час
- •Система планування
- •Чотири покоління управління часом
- •Матриця управління часом
- •8.1. Особливості управління та підприємництва
- •8.2. Соціальні типи в діловому спілкуванні
- •8.3. Принципи прийняття управлінських рішень
- •8.4. Діловий протокол та організація ділових прийомів
- •8.5. Як бути хорошим керівником
- •8.6. Види критики підлеглих
- •9.1. Дещо про природу конфліктів
- •9.2. Моделі конфліктів
- •9.3. Спілкування як суперечка
- •10.1. Проблема підбору кадрів
- •10.2. Проблеми найму на роботу з позиції керівника фірми
- •10.3. Методика співбесіди під час прийняття на роботу
- •10.4. Зарубіжний досвід
- •11.1. Службовий етикет як сукупність правил поведінки людини
- •11.2. Професійна етика. Норми професійних ділових відносин
- •11.3. Авторитет особистості
- •11.4. Особливості роботи керівника і норми його поведінки
- •11.5. Мовленнєвий етикет
- •11.6. Мовний етикет української науки
- •12.1. Культура поведінки на вулиці, в магазині
- •12.2. Правила поведінки у кав´ярні, їдальні, ресторані
- •12.3. Як поводитися в транспорті
- •12.4. На вернісажі, в картинній галереї
- •12.5. У театрі, бібліотеці
- •13.1. Дещо про одяг
- •13.2. Діловий одяг для чоловіків
- •13.3. Діловий одяг для жінок
- •14.1. Офіційна мова
- •14.2. Основні управлінські культури: характерні риси та особливості
- •14.3. Особливості спілкування з іноземцями
12.4. На вернісажі, в картинній галереї
Часто доводиться бувати на вернісажах (вернісаж — урочисте ^7 відкриття художньої виставки). Це не прийом, а швидше — невеликий світський раут. На вернісажі часто подають алкогольні напої (шампанське, біле вино, коктейлі, крюшон, шеррі тощо), скромну закуску (крекери, маленькі бутерброди тощо). Для неширокого кола запрошених пропонують чай, каву з печивом.
Вернісажі допомагають творчим людям зустрітися, обговорити проблеми, ідеї, дають можливість зустрітися з потенційними замовниками і покупцями.
На вернісажах і в картинних галереях рекомендують:
• знімати верхній одяг і здавати в гардероб чи камеру зберігання великі сумки і портфелі;
• стримано реагувати на побачене (як словами, так і жестами);
• під час перегляду експозиції спокійно і неголосно обмінюватися думками, не заважаючи іншим відвідувачам;
• до виставочного залу заходити тихо, не турбуючи інших;
• уважно слухати пояснення екскурсовода;
• запитувати під час паузи;
• бути скромним у висловлюванні своїх вражень. Не рекомендують:
• хворіючи, відвідувати вернісажі;
• близько підходити до відвідувачів, голосно розмовляти зі своїми друзями, шуміти, привертати на себе увагу;
• торкатися експонатів;
• говорити голосно;
• робити зауваження.
Вернісаж рекомендують розпочати з виступу організаторів виставки, почесних гостей про авторів (чи автора) художніх робіт. Далі слово надають авторові чи авторам.
Гості можуть переглянути його (їх) роботи, оцінити. Після перегляду гостей можна пригостити і запросити до обговорення. Кожен може підійти до будь-якої групи, познайомитися, обмінятися думками (власні думки нав´язувати іншим не можна).
Вихованою вважається людина, яка не висловлюється категорично.
Не забудьте на вернісажі:
• привітати автора з виставкою;
• бажано обговорити його творчі здобутки;
• якщо незнайомі — бажано підійти до автора з привітаннями, словами подяки за побачені роботи;
• зробити осмислений і коректний запис у книзі відгуків (авторові буде приємно знати думку всіх відвідувачів).
12.5. У театрі, бібліотеці
У театрі бажано збиратися заздалегідь. Якщо вистава має відбуватися в будень, потрібно так спланувати час, щоб мати змогу У перевдягнутися після роботи, привести себе в порядок.
До театру потрібно прийти завчасно, здати в гардероб верхній одяг, знайти свої місця.
У гардеробі чоловік повинен допомогти жінці зняти пальто і здати його в гардероб. Номер має лишити в себе.
До театрального залу чоловік заходить першим, а виходить із залу першою жінка.
У театрах Європи прийнято, щоб жінка сиділа праворуч від чоловіка. Якщо ж жінці там сидіти незручно, чоловік має люб´язно запропонувати їй своє місце.
Якщо до театру прийшли дві пари, то до зали має зайти першим чоловік, потім обидві жінки, а за ними — другий чоловік. Так вони і сідають на свої місця: дві жінки посередині, а чоловіки — скраю.
Свої місця (особливо посередині) потрібно зайняти так, щоб менше турбувати інших людей.
Якщо ж потурбували людей, потрібно вибачитися, проходячи повз них. Проходити потрібно обличчям до тих, що сидять. Чоловік має йти першим, допомогти своїй супутниці сісти, опустивши сидіння крісла, потім сідає сам.
У театрі не можна:
• шуміти, опускаючи і піднімаючи сидіння крісла;
• повністю займати поруччя;
• обпиратися на спинку переднього крісла чи упиратися в неї ногами;
• у бінокль роздивлятися тих, хто в залі;
• розкладати на бар´єрі балкона сумочки, програми та інші речі;
• сідати на чуже місце;
• розмовляти під час вистави, потрібно лише слухати і дивитися;
• залишати зал під час вистави (краще це зробити під час перерви, якщо в тому є необхідність);
• шелестіти обгортками від цукерок чи програмою;
• клацати замком сумочки, хитати головою;
• стукати пальцями чи відбивати такт ногою;
• підспівувати;
• кашляти, чхати;
• реагувати вголос на помилки актора;
• супроводжувати аплодисменти вигуками і тупотом;
• аплодувати раніше часу (коли ще звучить твір);
• роздивлятися відвідувачів театру у фойє під час антракту;
• бігти в гардероб, коли ще не опустилася завіса.
Якщо спектакль вам сподобався, можна піднести квіти акторові, який, на вашу думку, грав найкраще.
Якщо ви прийшли на спектакль з друзями і вистава закінчилась не дуже пізно, можна запросити їх до себе на "вечерю після театру" (поєднуючи прекрасне з корисним).
У бібліотеці. Щоб користуватися бібліотекою, потрібно знати такі правила поведінки:
• до книг ставитися бережно;
• брати книги лише чистими руками;
• гортаючи книжку, не можна слинити пальці;
• не можна загинати ріжки сторінок;
• сторінку книги потрібно брати обережно за середину або верх і так перегортати;
• не можна загинати обкладинку книги чи брошури назад (щоб не поламати оправи);
• не можна загинати ріжки сторінки для помітки місця, де закінчено читання. Варто використовувати закладку;
• у книжці не можна нічого писати і малювати;
• важливе повідомлення із книги записують у зошиті, блокноті тощо (потрібно занотувати прізвище автора, ініціали, назву книги, рік видання, видавництво, кількість сторінок, сторінку, з якої виписано цитату);
• не можна виривати сторінок у книжці.
Книги потрібно берегти, щоб ними могли користуватися інші покоління людей, бо, як писав І. Я. Франко:
Книги — морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить.
РОЗДІЛ 13. ДІЛОВИЙ ОДЯГ