2.4. Визначення спеціалізації приймально-відправних парків станції

Спеціалізація приймально-відправних парків станції розробляється на основі [4] з використанням її принципової схеми. Правильно обрана спеціалізація парків дозволяє мінімізувати пробіги по станції поїздів і локомотивів, які змінюються, а також кількість перетинань маршрутів, що покращує умови роботи станції.

Розробити спеціалізацію парків означає визначити для кожного з них категорії поїздів, що приймаються (транзитні прямі та кутові, дільничні та збірні поїзди, що надходять в розформування, а також поїзди свого формування) і напрямки, з яких вони прибувають. При цьому необхідно враховувати сортувальний парк, звідки поступають в приймально-відправні парки поїзди свого формування.

Розробляючи спеціалізацію парків, слід пам’ятати, що транзитні кутові поїзди доцільно приймати в той же парк, що й транзитні прямі, які прибувають з того ж напрямку.

Рис. 2.3. Принципова схема вузлової дільничної станції О: ПБ – пасажирська будівля; ПВ-1, ПВ-2 – приймально-відправні парки; С – сортувальний парк; ЛГ – локомотивне господарство; ВР – вантажний район

Для прийому та відправлення дільничних і збірних поїздів використовується той приймально-відправний парк, який розташований поряд із сортувальним.

Після розробки спеціалізації парків для кожного з них встановлюється кількість транзитних поїздів, що проходять станцією без зміни та зі зміною локомотивів. У курсовому проекті слід прийняти, що зміна локомотивів на даній станції здійснюється для всіх транзитних поїздів, що прибувають з ділянки або відправляються на ділянку, для якої локомотивне депо даної станції є оборотним. Крім того, всі кутові поїзди мають на станції зміну локомотива.

У прикладі, що розглядається, локомотивне депо на станції О є оборотним для ділянки М-О (рис А.3) і всі транзитні поїзди з М і на М будуть мати на станції О зміну локомотивів. Крім того, поїзди з Н на Б та з Б на Н є кутовими і також будуть мати заміну локомотива. Всі інші транзитні поїзди проходять станцію О без зміни локомотивів. При цьому незалежно від кількості локомотивів, що змінюються у кожному парку, схема станції повинна бути побудована таким чином, щоб забезпечувались подача та прибирання локомотивів з кожного парку в локомотивне депо.

Для прикладу, який розглядається (див. рис. 2.3), може бути прийнята така нижче подана спеціалізація парків.

Приймально-відправний парк ПВ-1

1. Прийом всіх вантажних поїздів (транзитних, дільничних, збірних) з напрямків А та М.

2. Прийом поїздів у розформування (дільничних і збірних) з напрямків Б і Н.

3. Виставка з сортувального парку поїздів свого формування (дільничних і збірних) для відправлення на всі напрямки.

Приймально-відправний парк ПВ-2

1. Прийом транзитних поїздів із напрямків Б і Н.

При цьому транзитні поїзди з М і на М, а також з Б на Н і з Н на Б будуть проходити станцію зі зміною локомотивів.

Розроблену спеціалізацію для подальшого використання зручно представити у вигляді табл. 2.2. У цій таблиці вказується кількість поїздів (чисельник), яка приймається за табл. 1.1, і номер приймально-відправного парку, в який прибувають ці поїзди (знаменник). Крім того, транзитні поїзди, які проходять станцію зі зміною локомотива, помічають зірочкою (*).

Таблиця 2.2