3.2. Визначення розрахункового інтервалу прибуття поїздів на станцію

Розрахунковий інтервал прибуття визначається для кожної лінії, що примикає до станції за формулою

, (3.27)

де – відповідно середній і мінімальний інтервали прибуття поїздів з окремої лінії.

Аналогічна формула використовується і для визначення розрахункового інтервалу надходження складів свого формування із сортувального парку.

3.2.1. Визначення мінімального інтервалу прибуття поїздів

Мінімальний інтервал прибуття поїздів з лінії приймається згідно з табл. 3.3 у залежності від прийнятої наявної пропускної спроможності ділянки.

У прикладі, що розглядається:

1. Лінія П (А+М)-О: пар поїздів, хв;

2. Лінія Б-О: пар поїздів, хв;

3. Лінія Н-О: пари поїздів, хв.

Мінімальний інтервал надходження складів свого формування із сортувального парку визначається за формулою

, (3.28)

де – середньозважена тривалість формування та перестановки складів у приймально-відправний парк маневровим локомотивом;

– кількість витяжних колій, на яких можуть одночасно виконуватись формування та перестановка складів у приймально-відправний парк. На дільничній станції у разі необхідності ці операції виконуються на обох витяжних коліях із двох сторін сортувального парку, тобто .

Значення тривалості визначається за формулою

, (3.29)

де – відповідно кількість складів дільничних і збірних поїздів, що формуються на станції;

– тривалість формування та перестановки в парк складів відповідно дільничних і збірних поїздів, методику розрахунку якої наведено в [5]. У курсовому проекті можна прийняти хв і хв.

У прикладі, що розглядається, при складів і складів (табл. 2.2) середньозважена тривалість їх формування та перестановки складає

хв.

Тоді мінімальний інтервал надходження складів свого формування

хв.

3.2.2. Визначення середнього інтервалу прибуття поїздів

Середній інтервал прибуття поїздів на станцію з кожної окремої лінії визначається за формулою

, (3.30)

де – коефіцієнт місячної нерівномірності розмірів вантажного руху, (у курсовому проекті );

– кількість вантажних поїздів, що прибувають на станцію з даної лінії (з урахуванням збірних);

– відповідно, кількість пасажирських і збірних поїздів, що прибувають на станцію з лінії.

Наприклад, для ліній, що розглядаються:

1. Лінія П (А+М)-О:

2. Лінія Б-О:

хв.

3. Лінія Н-О:

хв.

Середній інтервал виставки в приймально-відправний парк складів свого формування визначається як

, (3.31)

де – кількість составів свого формування (дільничних і збірних).

У прикладі поїздів (табл. 2.2), тоді

хв.

3.2.3. Розрахунковий інтервал прибуття поїздів

Отримані у п. 3.2.1 і п. 3.2.2 дані дозволяють визначити за формулою (3.27) величини розрахункових інтервалів для кожної лінії, що розглядається у прикладі:

хв, хв,

хв, хв.

3.3. Кількість колій у приймально-відправних парках станції

Для розрахунку кількості колій у приймально-відправних парках на підставі табл. 2.2 слід визначити частку поїздів, що надходять у кожний окремий парк з -ї лінії від загальної кількості поїздів, що прибувають на станцію з цієї лінії, за формулою

, (3.32)

де – кількість поїздів, що надходять у окремий парк з -ї лінії;

– загальна кількість поїздів, що прибувають на станцію з -ї лінії.

У прикладі, що розглядається значення становлять:

- для парку ПВ-1:

- для парку ПВ-2:

Підставивши у формулу (3.1) значення , а також дані, що розраховані у п. 3.1.3 і п. 3.2.3, визначимо кількість колій у приймально-відправних парках станції, яка у прикладі становить:

- у парку ПВ-1

колії. Прийнято 6 колій;

- у парку ПВ-2

колій. Прийнято 5 колій.

Кількість колій у приймально-відправних парках станції можна також розрахувати згідно з [1]. У разі пропуску по ділянці здвоєних поїздів, кількість колій для цих поїздів у приймально-відправних парках визначається згідно з [8].