Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами

Навчальним планом юридичного факультету і ФПК при КНУ на вивчення курсу „Загальна теорія держави і права” відводиться 259 навч. годин, у тому числі 78 год. лекцій (40 год. – у першому семестрі, 38 год. – у другому семестрі), 62 год. семінарських занять (32 год. – у першому семестрі, 30 год. – у другому семестрі) і 69 год. - індивідуальна самостійна робота. Навчальна дисципліна вивчається студентами І-го курсу протягом одного навчального року із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із чотирьох змістовних модулей.

Навчальна дисципліна за своїм характером відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. За своїм об’єктом і предметом загальна теорія держави і права як фундаментальна юридична наука і дисципліна вивчає, аналізує і узагальнює основні поняття і категорії державознавства і правознавства, їх звязок з галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, основні поняття і категорії правової системи і системи права, суміжні поняття і категорії із галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування різноманітних форм і видів права тощо. Вона спирається на філософію права, соціологію права, психологію і політологію та інші науки.

Загальна теорія держави і права є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.

Інформаційні джерела:

Конституція України, закони України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, історичні пам’ятки права України та інших країн світу – Дігести Юстиніана, Руська Правда тощо, підручники та навчальні посібники, першоджерела з даного курсу, твори Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Гобса, Спінози, Русо, Маркса, Енгельса, Леніна, Тіхомірова Л.А., Кістяківського Б.О., Недбайла П.О. тощо, монографії, юридичні енциклопедії і навчально-методична література.

Контроль знань студентів

Контроль професійних знань студентів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із загальної теорії держави і права, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості, індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, формування системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.

У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на підвищення суб’єктивного фактору у навчальному, виховному процесі, забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „педагог – учень (професорсько-викладацький склад – студенти)” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.

Оцінювання знань студентів планується здійснювати на підставі „Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення робочої програми з навчальної дисципліни”, розробленої КНУ у 2006 р. і умов застосування КМС у період вивчення предмету протягом двох семестрів. Оцінювання знань студентів з даної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань. Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою. У першому семестрі студенти складають залік. Після завершення даного курсу студенти складають іспит.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка приводиться.

Шкала оцінювання

За шкалою університету 100-бальн. Система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету		Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	відмінно	5	А відмінно
85 – 89	добре	4	В дуже добре
75 – 84			С добре
65 – 74	задовільно	3	D задовільно
60 – 64			E Задовільно (достатньо)
0 – 59	незадовільно	2	FX незадовільно з можливістю повторного складання

Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету (та ФПК) виставляються такі:

1. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);

2. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів – 4 (добре);

3. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів – оцінка 3 (три);

4. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ (та ФПК).