5.3. Порядок виконання роботи

1. Підготувати ультразвуковий прилад Пульсар 1.1 до роботи.

2. Зробити виміри міцності бетону методом поверхневого ультразвукового прозвучування не менше ніж у п'ятьох точках.

3. Зробити виміри міцності бетону методом наскрізного ультразвукового прозвучування не менше ніж у п'ятьох точках.

4. Місця вимірювання міцності бетону вказати на карті дефектів та ушкоджень (див. пункт 4.2).

5. Результати вимірювань надати у вигляді табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Результати ультразвукового контролю міцності будівельних конструкцій

№ п/п	№ точки на схемі	Найменування конструкції	Швидкість ультразвуку, м/с				Міцність бетону, МПа	Середня міцність Rcер., МПа
			Одиничні значення			Середня
			V1	V2	V3	Vсер.	R
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	2	колона	2000	4200	4500	4300	30	30

* При розрахунку середнього значення швидкості проходження ультразвуку слід не брати до уваги значення, що значно відрізняються від інших (дивись приклад в таблиці).

6. Визначення міцності бетону механічними методами

6.1. Загальні положення

Механічні методи неруйнуючого контролю при обстеженні конструкцій застосовують для визначення міцності бетону.

Залежно від застосовуваного методу й приладів непрямими характеристиками міцності є:

• значення відскоку бойка від поверхні бетону (або притиснутого до неї ударника);

• параметр ударного імпульсу (енергія удару);

• розміри відбитка на бетоні (діаметр, глибина) або співвідношення діаметрів відбитків на бетоні й стандартному зразку при ударі індентору або вдавленні індентору в поверхню бетону;

Прилади механічного принципу дії дають можливість визначити міцність матеріалу за величиною впровадження бойка в поверхневий шар конструкцій або за величиною відскоку бойка від поверхні конструкції при нанесенні каліброваного удару. Рекомендовані методи контролю міцності бетону механічними методами наведено в табл. 6.1.

Залежно від методу обстеження число випробувань на одній ділянці, відстань між місцями випробувань на ділянці й від краю конструкції, товщина конструкції на ділянці випробування повинні бути не менше значень, наведених у табл. 6.2.

6.2. Основні методики визначення міцності бетону

Типовим приладом контролю міцності за методом пружного відскоку є молоток Фідзеля (рис. 6.1). При ударі молотком по поверхні конструкції утвориться лунка, за діаметром якої й оцінюють міцність матеріалу. Те місце конструкції, на яке наносять відбитки, попередньо очищають від штукатурного шару, затірки або фарбування. Діаметр утвореної лунки вимірюють штангенциркулем з точністю до 0,1 мм по двох перпендикулярних напрямках і приймають середнє значення. Із загального числа вимірів, зроблених на даній ділянці, виключають найбільший і найменший результати, а за іншими обчислюють середнє значення. Міцність бетону визначають за середнім виміряним діаметром відбитка й тарувальній кривій (рис. 6.2), попередньо побудованій на підставі порівняння діаметрів відбитків кульки молотка й результатів лабораторних випробувань на міцність зразків бетону.

Основним приладом визначення міцності бетону за методикою, заснованої на властивостях пластичних деформацій, є молоток Кашкарова (рис. 6.3). Відмінна риса молотка Кашкарова від молотка Фідзеля полягає в тому, що між металевим молотком і завальцьованою кулькою є отвір, у який вводиться контрольний металевий стрижень. При ударі молотком по поверхні конструкції виходять два відбитки: на поверхні матеріалу з діаметром d_d і на контрольному (еталонному) стрижні з діаметром d_е.

Відношення діаметрів одержуваних відбитків залежить від міцності обстежуваного матеріалу й еталонного стрижня й практично не залежить від швидкості й сили удару, що наноситься молотком. За середнім значенням величини d_d/d_е з тарувального графіка (рис. 6.4) визначають міцність матеріалу.

Таблиця 6.1

Методи контролю міцності бетону

Метод, стандарти, прилади	Граничні значення міцності бетону, МПа	Схема випробування
Пружний відскік	5–50
Ударно–імпульсний	10–70
Пластичної деформації	5–50

Рис. 6.1. Молоток І.А. Фідзеля:

1 – ручка; 2 – ударник; 3 – сферична кулька

Таблиця 6.2

Параметри контролю міцності бетону механічними методами

Найменування методу	Число випробувань на ділянці	Відстань між місцями випробувань, мм	Відстань від краю конструкції до місця випробувань, мм	Товщина конструкції, мм
Пружний відскік	5	30	50	100
Ударний імпульс	10	15	50	50
Пластична деформація	5	30	50	70

Рис. 6.2. Приклад тарувального графіка для визначення межі міцності бетону молотком Фідзеля

а)

б)

Рис. 6.3 Молоток Кашкарова:

а – загальний вигляд; б – конструкція: 1 – корпус, 2 – метрична рукоятка; 3 – металевий стакан з отворами; 4 – головка; 5 – сталевий стержень, 6 – металева кулька, діаметром 10мм

Рис. 6.4. Приклад тарувальної кривої для визначення міцності бетону молотком Кашкарова

При використанні ударно-імпульсного методу фіксується енергія удару й енергія відскоку бойка. Одним із приладів ударно-імпульсного контролю міцності бетону є ОНІКС–2.4 (рис. 6.5).

Принцип роботи приладу заснований на обробці імпульсної перехідної функції електричного сигналу, що виникає в чутливому елементі при ударі об бетон.

Рис. 6.5. Прилад визначення міцності бетону ударно–імпульсним

методом ОНІКС–2.4.

Робота із приладом ОНІКС–2.4 включає наступні операції:

При першому включенні приладу або зміні виду матеріалу необхідно виконати наступні дії:

• вибрати вид матеріалу через пункт головного меню Матеріал;

• установити вік бетону (пункт головного меню Параметри, підпункт Вік);

• установити коефіцієнти перетворення для конкретного виду матеріалу;

• вибрати розмірність вимірюваного параметра МПа або кг/см²;

• установити необхідне число ударів у серії, за якими проводиться обчислення міцності (пункт головного меню Параметри, підпункт Вік);

Для проведення вимірів необхідно:

• установити напрямок удару датчика-склерометра через пункт головного меню Напрямок удару);

• перевести прилад у режим виміру натисканням клавіші М;

• звести ударник датчика-склерометра, піднести його до контрольованої поверхні, обперти його на виступи опорної корони й зробити удар натисканням кнопки;

• виконати серію із заданого числа ударів з контролем по дисплею одиничних ударів і результату серії;