2. Матеріальне забезпечення

1. Рулетка.

2. Мікрометр.

3. Лінійка, штангенциркуль.

4. Прилад ультразвуковий Пульсар 1.1.

5. Молоток Фідзеля.

6. Молоток Кашкарова.

7. Прилад визначення міцності бетону ударно-імпульсним методом ОНІКС–2.4.

3. Основні положення

У процесі експлуатації будинків внаслідок різних причин відбуваються зниження й втрата будівельними конструкціями несучої здатності, деформації як окремих елементів, так і споруди в цілому. Для розробки заходів щодо відновлення експлуатаційних властивостей конструкцій, необхідне проведення їх обстеження для виявлення причин зниження несучої здатності. Таким чином, загальною метою обстежень будівельних конструкцій є виявлення технічного стану конструкцій та причин, що спричинили або спричинять втрату працездатності конструкцій.

На підставі даних візуального та інструментального обстежень необхідно розробити рекомендації щодо ремонту, відновлення та подальшої нормальної експлуатації конструкцій, будинків та споруд.

Згідно з діючими у цей час принципами проектування й розрахунку будівельних конструкцій розрізняють два основні види вимог до якості будівельних конструкцій:

• за забезпеченням несучої здатності – граничний стан першої групи;

• за придатністю до нормальної експлуатації – граничний стан другої групи.

Граничними вважаються стани, при яких конструкції перестають задовольняти запропонованим у процесі експлуатації вимогам, тобто гублять здатність чинити опір зовнішнім навантаженням і впливам або одержують неприпустимі переміщення або ушкодження.

Виконання вимоги за граничними станами першої групи повинне захищати конструкції від:

• крихкого, в’язкого або змішаного типу руйнування;

• втрати стійкості форми конструкції або її положення;

• руйнування під спільним впливом силових факторів (навантажень) і несприятливого зовнішнього середовища (періодичного або постійного впливу агресивного середовища, дії поперемінного заморожування й відтавання тощо).

Виконання вимоги за граничними станами другої групи повинно захищати конструкції від:

• надмірних або тривалих розкриттів тріщин;

• надмірних переміщень – прогинів, кутів перекосу й повороту, коливань.

В’язке руйнування елементів і конструкцій супроводжується значним розвитком пластичних деформацій при циклічних навантаженнях за умов змінної плинності й прогресивного руйнування.

Крихке руйнування супроводжується малою деформацією, як правило, при значної концентрації напруг, низьких температурних або ударних впливах, у більшості випадків при одночасній дії зазначених факторів.

Втомлене руйнування супроводжується утворенням і розвитком тріщин у результаті багаторазово повторюваних силових впливів від рухливих вібраційних й інших змінних навантажень, прикладених безпосередньо до конструкцій.

За рахунок плинності матеріалу, непружних зрушень у з'єднаннях, якісної зміни конфігурації можливо перехід конструкції в такий стан, коли при збереженні загальної несучої здатності необхідно припинити експлуатацію конструкцій у зв'язку з істотним порушенням геометричної форми й виконати ремонтні роботи із заміни або відновлення конструкцій. Зазначений граничний стан, як і втрата несучої здатності, належить до першої групи.

Граничний стан по обмеженню переміщень, зрушень у з'єднаннях, коливань і зміни положення конструкцій й елементів (друга група) характеризується тим, що порушуються умови нормальної експлуатації, пов'язані з перебуванням людей, роботою технологічного встаткування й схоронністю конструкцій, що обгороджують.

На відміну від граничних станів першої групи, можливість настання яких не допускається, для другої групи гранично припустимі значення переміщень або параметрів коливань і зміни положення конструкції можуть бути досягнуті в процесі роботи конструкцій.

Залежно від поставлених завдань натурні обстеження будівельних конструкцій та споруд охоплюють наступні етапи:

• попереднє обстеження;

• детальне інструментальне обстеження;

• визначення фізико-технічних характеристик матеріалів обстежуваних конструкцій;

• узагальнення (статична обробка) результатів обстежень.