
- •«Теорія літератури»
- •Іv. Тематичний план
- •Тема 1. Літературознавство як наука.
- •Тема 2. Короткий огляд розвитку літературознавчої думки.
- •Тема 3. Методологія сучасного літературознавства
- •Тема 4. Сучасна теорія естетичної природи літератури.
- •Тема 5. Література як вид художньої творчості.
- •Тема 6. Структура літературно-художнього твору.
- •Тема 12. Літературний розвиток. Художній метод, індивідуальний стиль, літературний напрям. Літературні напрями хvі-хіх століть: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм.
- •Vі. Методичні вказівки до практичних занять Практичне заняття № 1
- •Питання для опрацювання
- •Завдання до самостійної роботи та форми звітності
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 2
- •Питання для опрацювання
- •Завдання до самостійної роботи та форми звітності
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 3
- •Питання для опрацювання
- •Завдання до самостійної роботи та форми звітності
- •Рекомендована література
- •Vіі. Завдання для самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи та форми звітності
- •Рекомендована література
- •Питання для опрацювання
- •Завдання до самостійної роботи та форми звітності
- •Рекомендована література
- •Vііі. Індивідуальна робота
- •Огляд літературно-критичних праць
- •Перелік основних термінів та понять курсу / володіння термінологією – обов’язкова умова!
- •Іх. Оцінювання
- •Критерії оцінювання
- •Х. Методичне забезпечення
- •Хі. Рекомендована література Основна література
- •Основна в електронному варіанті
- •Додаткова
- •Монографії, підручники, посібники
- •Словники, енциклопедії
Тема 3. Методологія сучасного літературознавства
Криза методології, феноменологія, герменевтика, психоаналіз і теорія архетипів, рецептивна естетика, агональна теорія, семіотика і структуралізм, постколоніальна критика.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Літературно-художня творчість.
Тема 4. Сучасна теорія естетичної природи літератури.
Слово як основна одиниця художньої літератури. Умови й особливості художньої творчості (символізація, знання, уява, фантазія, асоціативність, натхнення, інтуїція, перевтілення). Критерії художності твору.
Тема 5. Література як вид художньої творчості.
Визначення поняття «література». Література як вид мистецтва. Основні етапи історичного становлення літератури та види літературно-художньої творчості: фольклорна поезія, літературна поезія, проза.
Літературно-художній образ. Визначення художнього образу: художній образ як форма відображення дійсності; образ як форма буття художнього твору. Структура літературно-художнього образу. Види літературного образу. Образ і знак.
Літературно-художній твір. Художній твір як основна форма буття літератури.
Тема 6. Структура літературно-художнього твору.
Змістоформа художнього твору.
Структура й елементи змістової організації літературно-художнього твору. (Тема. Фабула. Характер. Пафос. Ідея).
Структура й елементи внутрішньої форми художнього твору. (Система образів художнього твору: персонаж, оповідач, розповідач, ліричний герой, образ автора, образ читача, пейзаж, інтер’єр. Сюжет художнього твору: визначення сюжету, функції і типи сюжетів, внутрішня організація сюжету).
Композиція художнього твору. Визначення композиції. Типи композиційної організації художнього твору. Позатекстуальні елементи композиції. Текстуальні елементи композиції.
Тема 7. Поетика. Парадигма терміна «поетика». Теоретична поетика. Практична поетика. Історична поетика.
Зовнішня форма художнього твору. Загальні принципи організації художнього мовлення. Художньо-мовленнєва організація літературного твору. Художнє мовлення. Версифікація. Ритміка. Метрика. Строфіка. Теорія рими.
Тема 8. Літературний текст. Твір як форма буття літератури. Текст і твір. Учення про знак Ф. де Сосюра. Психолінгвістична теорія О.Потебні. Текст у світлі семіотики та структуралізму. Текст як об’єкт феноменології. Текст як об’єкт герменевтики. Загальні риси літературного тексту. Контекст, підтекст, гіпертекст. Фоніка, тропіка, стилістика тексту.
Тема 9. Автор літературного твору. Наратор у фольклорних та середньовічних текстах. Автор як індивідуальність. Образ автора, типи його вираження. Автор як мовлення. Автор як творець тексту. Автор як учасник діалогу з читачем.
Тема 10. Теорія інтерпретації. Особливості сприймання художнього тексту (теорія рецепції): проблема адекватності; художня комунікація, емоційна природа художнього сприймання; співтворчість як мета художнього сприймання. Теорія інтерпретації тексту(герменевтика): давні типи інтерпретації; рівні інтерпретації; види і правила інтерпретації.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Генологія та морфологія літератури.
Тема 11. Генологія та морфологія літератури. Походження літературних родів. Епічний, ліричний та драматичний роди літератури. Жанр та його різновиди. Жанровий канон, структура, система.
Епічний рід літератури. Генезис і родові ознаки епосу. Система епічних жанрів: епопея, роман, повість, новела, оповідання, есе, нарис, фейлетон, памфлет, міф, легенда, притча, казка.
Ліричний вид літератури. Генезис і родові ознаки лірики. Проблеми класифікації типів ліричних творів. Жанровий поділ лірики: епіталама, панегірик, дифірамб, пеан, мадригал, епітафія, канцона, станси, ода, елегія, думка, гімн, послання, пісня, романс, ліричний портрет, псалми, медитація, сонет.
Драматичний рід літератури. Генезис і родові ознаки драми. Жанри драматичного роду: трагедія, комедія, драма сатирів, трагікомедія і трагіфарс, літургійна драма, міракль, ауто, містерія, фарс, фастнахтшпіль, соті, інтерлюдія, мораліте, комедія дель арте, інтермедія, водевіль, драма, мелодрама.
Ліро-епос та інші міжродові і суміжні утворення. Балада, дума, байка, буколіка, співомовка, поема, мемуари, щоденники, літературний портрет, художня біографія.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Літературний процес. Літературний розвиток