Іv. Тематичний план

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Літературознавство як наука. Короткий огляд розвитку літературознавчої думки.

Тема 1. Літературознавство як наука.

Літературознавство як наука. Літературознавство й мовознавство. Літературознавство та історія. Літературознавство й мистецтвознавство. Літературознавство та інші наукові дисципліни. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни.

Предмет теорії літератури. Теорія літератури як складова частина літературознавства, одна з трьох основних ланок літературознавства (поряд з історією літератури і літературною критикою). Теорія літератури – галузь наукового знання про сутність, специфіку художньої літератури як мистецтва слова, про засади, методи її вивчення, критерії оцінки літературних творів.

Тема 2. Короткий огляд розвитку літературознавчої думки.

Ранні етапи розвитку теоретико-літературної думки (антична епоха). Дві тенденції в античній естетиці. Естетика Платона. «Поетика» Аристотеля та її історичне значення. «Аrs poetica» Квінта Горація Флакка.

Література в осмисленні Середньовіччя. Естетичні погляди Августина, Фоми Аквінського.

Література в естетиці Відродження. Праці Данте Аліґ’єрі «Про народну мову» та Дж. Боккаччо «Апологія поезії».

Доба Бароко та Просвітництва і теорія літератури. Література як засіб інтелектуального осягнення світу в епоху Бароко («Анатомія світу» Дж. Донна, «Світ, розглянутий по частинах» Д. Братковського, «Лабіринт світу» П. Кальдерона, «Світ зсередини» Ф. де Кеведо). Нормативна естетика класицизму. Праця «Мистецтво поетичне» Нікколо Буало. Утвердження теорії літератури як самостійної наукової дисципліни. Праці Дені Дідро («Салон 1767 року» та «Парадокс про актора») та Г. Е. Лессінга («Лаокоон, або Про межі живопису та поезії»). Об’єктивний внесок Е. Канта, Ф. Шлегеля та Г.-Ф. Гегеля («Лекції з естетики») в розвиток теорії мистецтва.

Основні напрями літературознавства ХІХ-ХХ століть. Міфологічна школа (брати Якоб та Вільгельм Грімм, М. Костомаров, О. Потебня, М. Сумцов). Біографічний метод (М. Чалий, О. Огоновський, М Петров, І. Франко, А. Моруа). Культурно-історична школа (Іпполіт Тен, Огюст Конт). Ідея двох начал у культурі (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше). Компаративізм (Теодор Бенфей, О. Веселовський). Інтуїтивізм (Анрі Бергсон). Концепція підсвідомості – фрейдизм (З. Фрейд, К.-Г. Юнг). Структуралізм (Клод Леві-Строс). Екзистенціалізм (С. К’єркегор, М. Бердяєв, М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю).

Розвиток українського літературознавства. Перші відомості теоретичного й літературно-критичного характеру в «Ізборниках Святослава». Роль Івана Вишенського, Лаврентія Зизанія, Мелетія Смотрицького, Феофана Прокоповича у розвитку теоретико-естетичної думки. Праця Митрофана Довгалецького «Сад поетичний». Роль Григорія Сковороди у формування критичної думки в Україні. Українське літературознавство й естетика в ХІХ столітті (праці Івана Римського, М. Максимовича, І. Срезневського, М. Костомарова, Т.Шевченка, П. Куліша, М. Драгоманова, О. Потебні, І. Франка, С. Єфремова, М. Грушевського та ін.).