МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З КУРСУ

«Теорія літератури»

Мета курсу: допомогти студентам засвоїти нові й укріпити отримані раніше знання про основні положення теорії літератури; ознайомитися з базовими й допоміжними літературознавчими дисциплінами, оволодіти відповідними поняттями в їхньому системному взаємозв’язку.

Курс має своїм завданням оволодіти правильним розумінням суті літератури як одного з видів мистецтв, умінням розбиратися в літературному процесі, знати методи і прийоми аналізу літературних творів різних родів і жанрів, написаних у неоднакових суспільно-полі­тичних умовах. Не менш важливим завданням курсу є засвоєння еволюційного шляху розвитку вітчизняного і світового літературознавства, починаючи з доби античності й кінчаючи новітніми досягненнями, реалізованими в практиці діяльності сучасних напрямів і шкіл.

Програма курсу «Теорія літератури» націлена на розгляд у лекційному курсі та на практичних заняттях найвиразніших явищ літературного процесу у контексті світового літературознавства з урахуванням його новітніх досягнень, передбачає можливість аналізу обширу української літературознавчої думки, розгляду родо-жанрової системи в історичному аспекті, розкриття взаємозв’язків і взаємовпливів національної літератури та літератур світу тощо. Практичні заняття покликані також виробити у студентів навички аналізу текстів художніх творів, структури їх внутрішньої та зовнішньої форми тощо.

Питання теорії літератури розглядаються, виходячи з позицій історизму, наукової об'єктивності, критеріїв художності, у контексті суспільно-політичного та літературно-мистецького життя епохи.

У викладанні курсу предметно з'ясовується типологія найважливіших літературних явищ, розширюється європейський контекст. Акцентовано на досягненнях української літературно-теоретичної думки, відкинуто тезу про абсолютний пріоритет російського літературознавства, у той же час не відкидаються досягнення літературознавства як російського, так і світового.

Вивчення курсу теорії літератури вимагає поглиблення теоретичної підготовки студентів, зокрема ознайомлення їх із філософськими вченнями епохи, засвоєння цілого ряду нових термінів і понять, вироблення навиків практичного застосування принципу системності в аналізі літературних явищ.

Формою викладання матеріалу курсу є лекція, також навчальним планом передбачено проведення практичних занять, у процесі підготовки до яких студенти самостійно виконують й індивідуальні завдання. Лекції охоплюють увесь матеріал, виділяючи в ньому найскладніше, найсуттєвіше. Їх завдання – зорієнтувати студента в тенденціях розвитку науки про літературу на сучасному етапі, наголосивши і на спадкоємності культурних традицій. Ключові проблеми, які розглядаються під час лекцій, як правило, виносяться й на практичні заняття з метою поглибити окремі аспекти лекційного подання, актуалізувати матеріал для його самостійного опрацювання студентами.

Основне завдання при проведенні практичних занять – домогтися від студентів кваліфікованого самостійного аналізу художніх та науково-критичних текстів, не допускати спрощених, примітивних тлумачень, голого соціологізування, допомогти студентам вільно, розкуто висловлювати свої думки, обстоювати їх в полеміці, набувати навиків аналізу творів різних літературних напрямків, стилів, жанрів.

Більш глибоке опанування певних частин курсу відбуватиметься під час самостійної роботи (виконання індивідуальних завдань, укладання термінологічного словника, конспектування рекомендованої літератури). Студент повинен опрацювати статті зі спеціальних енциклопедичних видань (довідників, енциклопедій, словників тощо), одну-дві монографії (за вибором), ознайомитись із зразками творів усіх жанрових різновидів, працюючи з художніми текстами.

Обов’язковою є вимога щодо опрацювання однієї-двох монографій (за вибором). Це уможливить знайомство з працями відомих дослідників, з різними типами робіт: про літературознавство як науку (наприклад, книги М.Бахтіна, Б.Томашевського, Ю.Тинянова), про літературний твір як художнє ціле (приміром, праці Ю.Лотмана), про окремі сторони художньої організації літературного твору (до прикладу, праця О.Веселовського «Поэтика сюжетов»), про літературний напрямок чи течію (робота Д.Наливайка “Искусство: течения, направления, стили”).

В результаті вивчення курсу теорії літератури студенти мають

знати:

• основні концепції літературознавчої науки;

• типологію найважливіших літературних явищ;

• визначення та принципи взаємодії основних літературознавчих термінів;

• основні закономірності історико-літературного процесу;

• естетичні риси кожного літературного напряму, їх суспільно-історичні та філософсько-психологічні засади, своєрідність;

• основні наукові напрямки і школи літературознавства ХІХ-ХХ ст., новітні напрями та течії в літературознавстві.

вміти:

• поцінувати художній текст як окреме естетичне ціле й з огляду на його місце в літературному процесі;

• здійснювати літературознавчий аналіз, проявляти достатню обізнаність у науковій літературі.

опрацювати статті зі спеціальних енциклопедичних видань (довідників, енциклопедій, словників тощо), одну-дві монографії (за вибором).