2. Конкретні цілі:

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Деонтологія в медицині

Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та вміння застосовувати їх при спілкуванні із хворим

2. Історія медицини

– Представляти в історичному аспекті розвиток поглядів на розпитування хворого

– Визначати роль Київської терапевтичної школи у формуванні сучасної схеми збирання анамнезу

3.Латинська мова та медична термінологія

Застосовувати латинську медичну термінологію при позначенні основних скарг хворого та розділів анамнестичної частини історії хвороби

4. Анатомія людини

Володіти знаннями будови серцево-судинної, травної, бронхо-легеневої, сечо-видільної та нервової систем

5. Фізіологія

Трактувати основні механізми розвитку болю, задишки, серцебиття, кашлю.

Термін

Визначення

1. Пропедевтика

– вступний курс до спеціальної дисципліни

2. Діагностика

– це зміст і процес цілеспрямованого медичного обстеження хворого, основаного на застосуванні діагностичних прийомів і методів з метою визначення сутності хвороби, тобто її діагнозу.

3. Симптом

– ознака патологічного стану чи хвороби

4. Синдром

– сукупність симптомів, повязаних однією патологе­не­тичною основою

5. Семіотика

– сукупність знань про ознаки (симптоми) хвороб і патологічних станів, їх діагностичне значення

6. Анамнез

– інформація пацієнта про хворобу (хвороби) на основі неприємних відчуттів, пригадування фактів, подій, причин виникнення недуги, її розвитку, а також чинників і обставин, пов`язаних з нею

7. Збирання анамнезу

– методика субєктивного обстеження, заснована на детальному розпитуванні хворого, яке проводиться за спеціальним планом

8. Скарга хворого

– суб`єктивне відчуття хворим своєї недуги

9. Історія захворювання

– детальні дані про розвиток та перебіг захворювання від моменту появи перших ознак недуги до дня курації

10. Загальний анамнез

– суб`єктивна інформація пацієнта про функціональ­ний стан його найважливіших органів і систем, в тому числі не залучених до основного патологічного процесу

11. Анамнез життя

– частина анамнестичного розділу історії хвороби, яка містить дані про умови життя та побуту хворого від моменту народження, відомості про навчання та трудову діяльність, шкідливі звички, перенесені захворювання, травми, операції, а також дані стосовно розвитку алергії (алергологічний анамнез), спадковості та сімейного стану хворого.