8.3. Конвертованість валюти

Використання національної валюти для придбання чи продажу іноземної валюти пов’язане з її конвертованістю, тобто здатністю обмінюватись на іноземну валюту. Конвертація національної валюти у іноземну відбувається на валютних біржах, у банках, спеціальних обмінних лавках та інших фінансово-кредитних закладах. Вона передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталів.

Умови конвертованості валюти:

• високорозвинена грошова і банківська система;

• чітко налагоджений механізм обміну;

• нагромадження певних золотовалютних резервів;

• свобода експортно-імпортних відносин.

Критерії конвертованості національної валюти:

• наявність високорозвиненого і динамічно зростаючого внутрішнього ринку на основі конкурентних цін;

• достатньо розвинений і диверсифікований рівень національного господарства у поєднанні з регулярними імпортними закупівлями;

• розширення виробничого потенціалу на основі власних потреб та можливостей зовнішнього ринку;

• наявність валютних резервів.

В умовах конвертованості національної валюти країна отримує можливість підключення економіки до світового ринку. Це дозволяє оперативно реагувати на зміни господарської кон’юнктури, пристосовувати ціни, затрати виробництва, якісні параметри продукції та інші параметри до світових вимог.

Залежно від відсутності чи наявності валютних обмежень, а також від кола осіб та організацій, що допущені до вільного використання валют, розрізняють наступні види конвертованості:

• внутрішня (резидентська);

• поточна;

• капітальна;

• повна;

• вільна;

• часткова;

• повна не конвертованість.

Україна вибрала модель поступового впровадження конвертованості гривні. Хоча Україна і має особливості цього процесу, але він значною мірою тотожний закордонному досвіду. Введення повної конвертованості валюти забезпечить економіці Україні входження у світовий ринок. Для цього вже ведеться структурна перебудова економіки та її експортного потенціалу, ліквідується від’ємний сальдо платіжного балансу, формуються достатні валютні резерви. Міцна та конкурентноспроможна гривня може бути сформована тільки на основі удосконалення виробництв, підвищення якості продукції, яка буде конкурентноспроможною та бажаною для зовнішніх покупців. Внаслідок цього зросте попит на гривні у ділових угодах і сформуються умови вільної конвертованості української валюти.

8.4. Валютний ринок: сутність, функції, класифікація та види операцій

Валютний ринок – це система різноманітних економічних і організаційних відносин, які потребують обміну і використання іноземної валюти.

В структурі валютного ринку взаємодіє розвинена система фінансово-кредитних інститутів та механізмів, за допомогою яких забезпечується купівля-продаж іноземних валют. Тому під валютним ринком розуміється значна кількість національних, регіональних і світових ринків та їх операції. Їх економічним змістом є забезпечення потреб попиту і пропозиції валют.

Функції валютного ринку:

• забезпечення умов і механізмів реалізації валютної політики;

• сприяння реалізації міжнародних платежів і зовнішньої торгівлі;

• забезпечення прибутку учасникам валютних відносин;

• формування й урівноваження попиту і пропозиції, регулювання валютного курсу;

• страхування валютних ризиків;

• диверсифікація валютних резервів.

Вказані функції реалізуються через валютні операції, під якими розуміються будь-які платежі, що пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку.

Операції валютного ринку класифікуються за:

1. терміном здійснення платежу – касові, строкові;

2. механізмом здійснення – спот, форвардні, ф’ючерсні, опціонні;

3. за цільовим призначенням – з метою отримання валюти, страхування, отримання прибутку;

4. за формою здійснення – безготівкові, готівкові;

5. масштабом – оптові, роздрібні.

Таблиця 14.