
- •1.Поведінка змінних і постійних витрат при різних обсягах діяльності.
- •2.Функція витрат та методи її визначення.
- •3.Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.
- •4.Класифікація витрат з метою управління.
- •6.Порядок визначення функції витрат за методом аналізу бухгалтерських рахунків.
- •7.Порядок визначення функції витрат за методом «вищої-нижчої» точки.
- •8.Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.
- •9.Залежність організації упр. Обліку від принципу побудови плану рахунків.
- •10.Сутність, функції та основні завдання уо.
- •11.Взаємозв’язок і відмінності фінансового і упр. Обліку.
- •Відмінності фо і уо
- •12.Характеристика простого директ-костингу та його варіантів.
- •13.Сутність калькулювання неповної собівартості та її відмінність від калькулювання повної собівартості продукції.
- •14.Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними витратами.
- •15.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними і змінними витратами.
- •16.Характеристика зарубіжних методів обліку витрат і калькулювання: позамовного та попроцесного.
- •17.Сутність, зміст і завдання обліку витрат і калькулювання.
- •18.Характеритсика і сфера застосування попередільного методу обліку витрат і калькулювання.
- •19.Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •20.Об’єкти витрат і об’єкти калькулювання, визначення та приклади.
- •21.Характеристика і сфера застосування нормативного методу обліку і калькулювання.
- •22.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».
- •23.Основні риси методу «стандарт-костингу».
- •24.Порядок складання і використання нормативної калькуляції собівартості продукції.
- •25.Методи визначення і обліку відхилень від норм витрат.
- •26.Порядок розрахунку собівартості продукції за повними витратами.
- •27. Характеристика і сфера застосування простого (однопередільного) методу обліку витрат.
- •28.Характеристика і сфера застосування позамовного методу обліку витрат.
- •29.Відмінність калькулювання собівартості продукції при застосування напівфабрикатного і безнапівфабрикатного варіантів по передільного методу.
- •30.Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки.
- •31.Порядок розподілу витрат допоміжних виробництв між цехами, що споживають їх послуги (роботи).
- •32.Порядок оцінки і обліку браку та визначення втрат від браку.
- •33.Порядок оцінки та обліку залишків нзв.
- •34.Призначення і склад елементів витрат та статей калькуляції.
- •35.Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика.
- •36.Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
- •37.Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •38.Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
- •39.Особливості аналізу «витрати-обсяг-прибуток» в умовах багато продуктових виробництв.
- •40.Порядок визначення запасу міцності та його застосування для прийняття управлінських рішень.
- •41.Порядок визначення фактора (коефіцієнта) операційного важеля та його застосування в управлінні витратами.
- •42.Порядок і послідовність складання операційних бюджетів.
- •43.Класифікація бюджетів та їх коротка характеристика.
- •1.За колом охоплення операцій підприємства та рівнем відповідальності
- •2.За призначенням
- •3.За часовою ознакою
- •4.За методикою складання
- •44.Порядок та послідовність складання фінансових бюджетів.
- •45.Порядок складання і призначення гнучких бюджетів.
- •46.Поняття про центри відповідальності та їх класифікація.
- •47.Облік і оцінка діяльності центрів витрат.
- •48.Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •49.Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •51.Особливості визначення оптимальної виробничої програми в умовах обмежуючого чинника (ресурсу).
- •52.Рішення щодо ціноутворення.
- •53.Анаіз типових варіантів управлінських рішень: виробляти чи купувати.
- •56.Поняття про релевантність облікової інформації та її вплив на прийняття рішень.
- •57.Коротка характеристика методу авс.
- •59.Порядок розрахунку собівартості готової та реалізованої продукції.
- •60.Порядок визначення операційного прибутку в системі калькулювання за повними та змінними в-ми.
- •2. Функція витрат та методи її визначення.
9.Залежність організації упр. Обліку від принципу побудови плану рахунків.
Основну масу вихідної інформації УО отримує з рахунків бух. обліку, тому важливим питанням організації УО є питання про його місце в системі рахунків БО.
Міжнародна практика створила 2 основні підходи до структури Плану рахунків, так званий одноколовий (інтегрований) і двоколовий (автономний). При однокол. принципі рахунки БО вмонтовані поряд з рахунками фін. обліку і кореспондують не тільки між собою, а й з рах. фін. обліку. При другому варіанті рахунки, призначені для УО, відокремлені від рахунків ФО в спец. розділ Плану рахунків. Автономна система обліку широко використовується на великих і сер. під-вах, де необхідність деталізованого , диференційованого та відособленого від ФО управлінського відчувається особливо гостро.
10.Сутність, функції та основні завдання уо.
В Україні і сьогодні немає законодавчого визначення УО, але в ЗУ «Про БО та фіню звітність» він ототожнюється з внутрішньогосподарським, тобто обліком, який ведеться для забезпечення внутр. інформ. потреб під-ва.
УО — це інформаційна система, що забезпечує збір, вимірювання, систематизацію, аналіз і передачу даних, необхідних для управління підрозділами під-ва і прийняття тактичних і стратегічних упр. рішень.
Основними завданнями УО є:
- обгрунтування методу обліку та калькулювання витрат;
- розроблення системи оцінювання, порівняння, аналізу і контролю витрат і результатів за напрямами діяльності під-ва, місцями виникнення витрат;
- створення інформаційної бази для складання прогнозів і планів (бюджетів) під-ва та його структурних підрозділів на основі оцінки альтернативних варіантів розвитку виробництва.
Функції УО:
- інформаційна — забезпечення керівників усіх рівнів управління інформацією, необхідною для поточного планування, контролю та прийняття оперативних упр. рішень;
- комунікаційна — формування інформації, яка є засобом внутрішнього комунікаційного зв’язку між різними рівнями управління;
- контрольна — здійснення оперативного контролю й оцінки результатів діяльності внутрішніх підрозділів і під-ва в цілому;
- прогностична — забезпечення перспективного планування й координування розвитку під-ва в майбутньому на підставі аналізу та оцінки фактичних результатів діяльності.
11.Взаємозв’язок і відмінності фінансового і упр. Обліку.
УО, будучи продовженням фін. обліку, має з ним як взаємозв’язок, так і певні розходження. Взаємодія УО і ФО досягається на основі: наступності і комплексності використання початкової інформації; єдності нормативно-довідкової інформації в цілому; доповнення інформації різновиду одного обліку іншим; взаємопроникнення методів або їх елементів; наближення облікової інф-ї до місць прийняття рішень.
Відмінності фо і уо
Ознака |
ФО |
УО |
Юридичні вимоги та регламентація системи обліку |
Ведення ФО обов’язкове і регламентується на держ. рівні. |
Ведення УО повністю залежи за від бажання кер. під-ва |
Головні користувачі інф-ї |
Зовнішні (податкові служби, акціонери, кредитори) та внутрішні |
Внутрішні (керівники різних рівнів упр.) |
Мета ведення обліку |
Складання фін. звітів для зовн. користувачів |
Забезпечення інф-ю кер-ва під-ва |
Ступінь точності та відкритість інф-ї |
Інф. повністю відкрита, доступна для кор.-чів, абсолютна точність |
Комерц. таємниця, можливі відхилення, безліч приблизних оцінок |
Періодичність надання інф-ї |
Фін. звітність регламентована і складається за результатами року та кварталу |
Інф. УО надається в міру необхідності в ній |
Об’єкт обліку |
Під-во в цілому або продукція |
Ним може бути підрозділ під-ва, сегмент д-сті та ін. |
Часова орієнтація |
ФО основну увагу зосереджує на операціях, які мали місце в минулому |
УО головну увагу надає передбаченню наслідків майбутніх операцій |
Масштаби обліку |
ФО надає інф. про під-во в цілому |
УО ведеться по окремих відносно дрібних об’єктах управління. |