- •1.Поведінка змінних і постійних витрат при різних обсягах діяльності.
- •2.Функція витрат та методи її визначення.
- •3.Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.
- •4.Класифікація витрат з метою управління.
- •6.Порядок визначення функції витрат за методом аналізу бухгалтерських рахунків.
- •7.Порядок визначення функції витрат за методом «вищої-нижчої» точки.
- •8.Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.
- •9.Залежність організації упр. Обліку від принципу побудови плану рахунків.
- •10.Сутність, функції та основні завдання уо.
- •11.Взаємозв’язок і відмінності фінансового і упр. Обліку.
- •Відмінності фо і уо
- •12.Характеристика простого директ-костингу та його варіантів.
- •13.Сутність калькулювання неповної собівартості та її відмінність від калькулювання повної собівартості продукції.
- •14.Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними витратами.
- •15.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними і змінними витратами.
- •16.Характеристика зарубіжних методів обліку витрат і калькулювання: позамовного та попроцесного.
- •17.Сутність, зміст і завдання обліку витрат і калькулювання.
- •18.Характеритсика і сфера застосування попередільного методу обліку витрат і калькулювання.
- •19.Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •20.Об’єкти витрат і об’єкти калькулювання, визначення та приклади.
- •21.Характеристика і сфера застосування нормативного методу обліку і калькулювання.
- •22.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».
- •23.Основні риси методу «стандарт-костингу».
- •24.Порядок складання і використання нормативної калькуляції собівартості продукції.
- •25.Методи визначення і обліку відхилень від норм витрат.
- •26.Порядок розрахунку собівартості продукції за повними витратами.
- •27. Характеристика і сфера застосування простого (однопередільного) методу обліку витрат.
- •28.Характеристика і сфера застосування позамовного методу обліку витрат.
- •29.Відмінність калькулювання собівартості продукції при застосування напівфабрикатного і безнапівфабрикатного варіантів по передільного методу.
- •30.Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки.
- •31.Порядок розподілу витрат допоміжних виробництв між цехами, що споживають їх послуги (роботи).
- •32.Порядок оцінки і обліку браку та визначення втрат від браку.
- •33.Порядок оцінки та обліку залишків нзв.
- •34.Призначення і склад елементів витрат та статей калькуляції.
- •35.Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика.
- •36.Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
- •37.Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •38.Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
- •39.Особливості аналізу «витрати-обсяг-прибуток» в умовах багато продуктових виробництв.
- •40.Порядок визначення запасу міцності та його застосування для прийняття управлінських рішень.
- •41.Порядок визначення фактора (коефіцієнта) операційного важеля та його застосування в управлінні витратами.
- •42.Порядок і послідовність складання операційних бюджетів.
- •43.Класифікація бюджетів та їх коротка характеристика.
- •1.За колом охоплення операцій підприємства та рівнем відповідальності
- •2.За призначенням
- •3.За часовою ознакою
- •4.За методикою складання
- •44.Порядок та послідовність складання фінансових бюджетів.
- •45.Порядок складання і призначення гнучких бюджетів.
- •46.Поняття про центри відповідальності та їх класифікація.
- •47.Облік і оцінка діяльності центрів витрат.
- •48.Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •49.Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •51.Особливості визначення оптимальної виробничої програми в умовах обмежуючого чинника (ресурсу).
- •52.Рішення щодо ціноутворення.
- •53.Анаіз типових варіантів управлінських рішень: виробляти чи купувати.
- •56.Поняття про релевантність облікової інформації та її вплив на прийняття рішень.
- •57.Коротка характеристика методу авс.
- •59.Порядок розрахунку собівартості готової та реалізованої продукції.
- •60.Порядок визначення операційного прибутку в системі калькулювання за повними та змінними в-ми.
- •2. Функція витрат та методи її визначення.
43.Класифікація бюджетів та їх коротка характеристика.
Розрізняють кілька видів бюджетів, класифікацію яких здійснюють за такими ознаками:
1.За колом охоплення операцій підприємства та рівнем відповідальності
Ф

ункціональні
бюджети
- це складові зведеного бюджету, які
стосуються відповідальності окремого
менеджера. Вони складаються для кожної
функції підприємства або структурного
підрозділу і охоплюють тільки найбільш
вагомі групи показників.
Під зведеним бюджетом розуміють узагальнюючий план роботи підприємства, що відображає майбутні операції всіх його підрозділів протягом бюджетного періоду. Його формат залежить від розміру підприємства та характеру його діяльності. Звичайно цей бюджет формується протягом шести місяців до початку бюджетного року. Охоплює операційні та фінансові бюджети.
2.За призначенням
Операційні бюджети - це сукупність бюджетів, які відображають доходи та витрати підприємства. До цих бюджетів відносять: бюджет продажу, бюджет виробництва, бюджет операційних витрат, Бюджет фінансових результатів. Вони забезпечують переведенні натуральних вимірників запланованих показників діяльності в грошовий. При цьому здійснюється класифікація витрат на групи залежно від їх поведінки і визначаються їх величини в розрахунку на одиницю продукції.
Фінансові бюджети, які також інколи називають основними бюджетами, являють собою бюджетів, які містять інформацію про заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства (баланс).
Бюджет капітальних інвестицій відображає плани підприємства стосовно модернізації (реконструкції, капітального ремонту) існуючих та створення нових засобів праці, а також величину коштів, необхідних для їх здійснення.
3.За часовою ознакою
Стратегічний (довгостроковий) бюджет має значний бюджетний період і охоплює основні напрямки розвитку підприємства, але визначені при цьому цілі докладно не висвітлюються. Бюджетним періодом вважається часовий інтервал, на який поширюється дія бюджет. Ці бюджети спрямовані на вирішення таких завдань, як розширення та розміщення виробництва, впровадження нових виробів, дослідження та розробки тощо.
Тактичні (середньострокові) та поточні (короткострокові) бюджети розглядають тільки деякі аспекти діяльності підприємства, але їх зміст більш деталізований. Середньострокове планування присвячено фінансовому плануванню, проблемам реалізації продукції та формування політики стосовно запасів, планування контрактів тощо. Поточні бюджети вирішують питання завантаження виробничих потужностей, пропускної здатності на рівні “вузьких місць”, кадрової політики та інші. (приклад - операційні та фінансові бюджети, складені на рік з подальшої поділом на менш тривалі інтервали: квартал, місяць, два тижні або декаду).
4.За методикою складання
Завершені бюджети, які відображають майбутні операції на чітко визначений термін і рівень діяльності.
Безперервні бюджети, складання яких передбачає подовження часового горизонту планування по мірі закінчення звітних періодів. Протягом виконання бюджету у звітному місяці (кварталі) нові бюджети на місяць (квартал) постійно додаються до існуючого річного бюджету після його закінчення так, щоб кожного разу в наявності був бюджет, складений на рік.
Крім вище розглянутих видів бюджетів на підприємстві можуть формуватися також інші види бюджетів за необхідності.
