- •1.Поведінка змінних і постійних витрат при різних обсягах діяльності.
- •2.Функція витрат та методи її визначення.
- •3.Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.
- •4.Класифікація витрат з метою управління.
- •6.Порядок визначення функції витрат за методом аналізу бухгалтерських рахунків.
- •7.Порядок визначення функції витрат за методом «вищої-нижчої» точки.
- •8.Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.
- •9.Залежність організації упр. Обліку від принципу побудови плану рахунків.
- •10.Сутність, функції та основні завдання уо.
- •11.Взаємозв’язок і відмінності фінансового і упр. Обліку.
- •Відмінності фо і уо
- •12.Характеристика простого директ-костингу та його варіантів.
- •13.Сутність калькулювання неповної собівартості та її відмінність від калькулювання повної собівартості продукції.
- •14.Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними витратами.
- •15.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними і змінними витратами.
- •16.Характеристика зарубіжних методів обліку витрат і калькулювання: позамовного та попроцесного.
- •17.Сутність, зміст і завдання обліку витрат і калькулювання.
- •18.Характеритсика і сфера застосування попередільного методу обліку витрат і калькулювання.
- •19.Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •20.Об’єкти витрат і об’єкти калькулювання, визначення та приклади.
- •21.Характеристика і сфера застосування нормативного методу обліку і калькулювання.
- •22.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».
- •23.Основні риси методу «стандарт-костингу».
- •24.Порядок складання і використання нормативної калькуляції собівартості продукції.
- •25.Методи визначення і обліку відхилень від норм витрат.
- •26.Порядок розрахунку собівартості продукції за повними витратами.
- •27. Характеристика і сфера застосування простого (однопередільного) методу обліку витрат.
- •28.Характеристика і сфера застосування позамовного методу обліку витрат.
- •29.Відмінність калькулювання собівартості продукції при застосування напівфабрикатного і безнапівфабрикатного варіантів по передільного методу.
- •30.Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки.
- •31.Порядок розподілу витрат допоміжних виробництв між цехами, що споживають їх послуги (роботи).
- •32.Порядок оцінки і обліку браку та визначення втрат від браку.
- •33.Порядок оцінки та обліку залишків нзв.
- •34.Призначення і склад елементів витрат та статей калькуляції.
- •35.Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика.
- •36.Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
- •37.Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •38.Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
- •39.Особливості аналізу «витрати-обсяг-прибуток» в умовах багато продуктових виробництв.
- •40.Порядок визначення запасу міцності та його застосування для прийняття управлінських рішень.
- •41.Порядок визначення фактора (коефіцієнта) операційного важеля та його застосування в управлінні витратами.
- •42.Порядок і послідовність складання операційних бюджетів.
- •43.Класифікація бюджетів та їх коротка характеристика.
- •1.За колом охоплення операцій підприємства та рівнем відповідальності
- •2.За призначенням
- •3.За часовою ознакою
- •4.За методикою складання
- •44.Порядок та послідовність складання фінансових бюджетів.
- •45.Порядок складання і призначення гнучких бюджетів.
- •46.Поняття про центри відповідальності та їх класифікація.
- •47.Облік і оцінка діяльності центрів витрат.
- •48.Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •49.Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •51.Особливості визначення оптимальної виробничої програми в умовах обмежуючого чинника (ресурсу).
- •52.Рішення щодо ціноутворення.
- •53.Анаіз типових варіантів управлінських рішень: виробляти чи купувати.
- •56.Поняття про релевантність облікової інформації та її вплив на прийняття рішень.
- •57.Коротка характеристика методу авс.
- •59.Порядок розрахунку собівартості готової та реалізованої продукції.
- •60.Порядок визначення операційного прибутку в системі калькулювання за повними та змінними в-ми.
- •2. Функція витрат та методи її визначення.
38.Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
Зв'язок між витратами, обсягом діяльності та прибутком можна відобразити двома шляхами: за допомогою формул (математичний підхід) або у вигляді графіків (графічний підхід).
Мат підхід: метод рівняння (1)і маржинальний метод (2).
1) У найпростішому вигляді залежність прибутку від величини витрат i обсягу діяльності виглядає так:
опер прибуток = загальні доходи - загальні витрати.
Загальні доходи складаються виключно з виручки від реалізації продукції. Загальні витрати охоплюють yci види операційних витрат, які поділенні на постійні й змінні. Якщо врахувати рівень діяльності — обсяг продажу i поведінку витрат, то рівняння набуває вид:
Опер приб = ціна * кільк продажу – ЗВ на 1шт * кільк продажу – ПВ
Опер приб =кільк продажу * (ціна-ЗВ на 1 шт) – ПВ
2) Для цього методу викор наступні формули:
МД на 1 шт = ціна – ЗВ на 1шт
коефМД=ЗагалМД : Виручка від реаліз = МД на 1шт : ціна
Обсяг реаліз в грн. = (ПВ+Заплан прибуток) : коефМД
Опер приб=Заплан обсяг реаліз в грн. * коефМД – ПВ
Зміна у величині прибутку = заплан зміна обсягу реаліз в грн.*коефМД
39.Особливості аналізу «витрати-обсяг-прибуток» в умовах багато продуктових виробництв.
В умовах багатопродуктового виробництва аналіз дозволяє вирішити такі основні проблеми:
1) визначення точки беззбитк кожного продукту в icнуючій комбінації продажу.
2) встановлення оптимальної комбінації продажу для досягнення порога рентабельності підства в цілому.
Такий аналіз не можливий без показника середньозваженого марж доходу. Цей показник є важливим інструментом аналізу «витрати — обсяг діяльності — прибуток», оскільки дозволяє представляти багатопродуктове підство як госп. суб'єкт, що виробляє один вид продукції. Середньозважений марж дохід являє собою суму добутків марж доходу на одиницю кожного виду продукції та комбінації продажу відповідного виду продукції. Комбінація продажу — це співвідношення різних видів продукції в загальному обсязі продажу.
Для визначення точки беззбитк кожного виду продукції загальний поріг рентабельності підства коригують на комбінацію його продажу.
Якщо комбінація продажу зміниться, то необхідно визначити нове значення точки беззбитк як у цілому по підству, так i стосовно окремих видів продукції.
Зіставляти ПВ з конкретним видом продукту можна лише за умови, що вони є прямими стосовно відповідної продукції, тобто їx виникнення безпосередньо пов'язано з її виготовленням чи реалізацією.
Комбінація продажу має надзвичайно важливе значення для підства, оскільки дозволяє впливати на точку беззбитк. Чим більшим є МаржДохід продукту, тим меншим буде критичний обсяг діяльності при незмінному рівні ПВ. Знизити точку беззбитк можна не тільки за допомогою скорочення витрат, але й змінюючи структуру продукції, що реалізується. Крім того, продаж більш рентабельних, з точки зору величини марждоходу, продуктів може підвищити величину прибутку госп суб'єкта навіть при деякому зменшенні обсягу продажу.