
- •Означення матриці. Основні поняття.
- •Означення визначників 2-го і 3-го порядків. Їх обчислення.
- •Властивості визначників.
- •Розкладання визначника за елементами рядка або стовпця.
- •Правило Крамера для розв’язання систем лінійніх рівнянь.
- •Означення оберненої матриці та спосіб її знаходження.
- •Матричний метод.
- •Означення рангу матриці.
- •Обчислення рангу методом елементарних перетворень.
- •Дослідження системи лінійних рівнянь на сумісність.
- •Однорідні системи лінійних рівнянь
- •Лінійні дії з векторами.
- •Означення границі функції, основні властивості.
- •Нескінченно малі величини та їх порівняння.
- •Нескінченно великі величини та їх порівняння.
- •Перша особлива границя та її наслідки.
- •Друга особлива границя та її наслідки.
- •Означення похідної функції.
- •Механічний, геометричний та економічний зміст похідної.
- •Правила диференціювання. Основні правила диференціювання
- •Означення монотонної функції. Достатня ознака монотонності.
- •Означення точки екстремуму. Достатня ознака екстремуму.
- •Дослідження функції на опуклість, угнутість, точки перегину.
- •Асимптоти графіка функції.
- •Загальна схема дослідження функції та побудови графіка.
- •Метод інтегрування заміною змінних.
- •Приклади
- •Метод інтегрування частинами.
- •Означення визначеного інтеграла.
- •Властивості визначеного інтеграла.
- •Основні властивості визначеного інтеграла
- •Дорівнює зміні загальних витрат при зростанні кількості виробленої продукції від a до b одиниць.
- •Одержуємо
- •Таким чином, якщо f(t) - продуктивність праці в момент часу t, то - об’єм продукції, що виробляється за проміжок часу [0, т];
- •Невластиві інтеграли (означення, основні поняття, геометрична інтерпретація).
- •Основні означення та поняття розділу «Диференціальні рівняння»
- •Диференціальне рівняння 1-го порядку з відокремленими змінними (вигляд, метод розв’язання)
- •Лінійні рівняння 1-го порядку (вигляд, метод розв’язання)
- •Однорідні рівняння 1-го порядку (вигляд, метод розв’язання)
- •Основні поняття та початкові твердження розділу “Ряди” (означення числового ряду, збіжного та розбіжного ряду, суми ряду; властивості числових рядів).
- •Необхідна умова збіжності числового ряду.
-
Дослідження системи лінійних рівнянь на сумісність.
Система m лінійних рівнянь з n невідомими:
Матриця коєфіцієнтів системи:
А=
Розширена матриця
=
Теорема Кронекера- Капеллі:
Система
лінійних рівнянь
сумісна тоді і лише тоді, коли ранг розширеної матриці системи дорівнює рангу матриці системи:
r()=r(A)
при цьому:
1.якщо
r()=r(A)=n,
система
визначена
2.якщо
r()=r(A)<n,
система не визначена
3.якщо
r()
r(A),
система не сумісна
-
Однорідні системи лінійних рівнянь
Система лінійних рівнянь називається однорідною якщо вона має нульову праву частину.
За
рахунок того, що для однорідної системи
r()=r(A)
ця
система завжди сумісна , причому при
r(
)=r(A)=n
вона моє лише нульовий розвязок, а при
r(
)=r(A)<n
вона має крім нульового- безліч розв’язку.
-
Лінійні дії з векторами.
1.Добуток
вектора
на число k-
вектор, довжина якого дорівнює
,
а напрям співпадає з напрямом вектора
,
якщо k>0
та протележно йому, якщо
k<0.
2.Сума двох векторів- це вектор, який визначається за правилом замикання (за правилом трикутника).
3.Різниця
векторів- це вектор, який є сумою векторів
та
.
-
=
+
.
-
Означення границі функції, основні властивості.
Означення. Число А називається границею функції y=f(x) при xх0 якщо для всіх значень х, що достатньо мало відрізняються від числа х0, відповідні значення функції f(x) як завгодно мало відрізняються від числа А.
Означення. Число А називається границею функції y=f(x) при x+, якщо для всіх достатньо великих значень х відповідні значення функції f(x) як завгодно мало відрізняються від числа А.
Означення границі функції при х- аналогічне.
Іноді буває, що при х + і при х- функція y=f(x) прямує до однієї і тієї ж границі А. Це означає, що для всіх значень х, достатньо великих за абсолютною величиною, відповідні значення y=f(x) як завгодно мало відрізняються від числа А.
Записують це так:
-
Нескінченно малі величини та їх порівняння.
Означення.
Функція, яка прямує до нуля при x
х0
, називається нескінченно
малою величиною при x
х0.
Означення.Якщо
-нескінченно малі (при хх0),
то (х)
і (х)
називаються еквівалентними нескінченно
малими (при хх0).
Позначення:
(х)(х) хх0
-
Нескінченно великі величини та їх порівняння.
Означення. Функція y=f(x) називається нескінченно великою величиною при x х0, якщо для всіх значень х, що достатньо мало відрізняються від х0 , відповідні значення функції f(x) за абсолютною величиною перевищують будь-яке наперед задане довільно велике додатне число.
Якщо функція f(x) – нескінченно велика величина при x х0 , то це записується так:
-
Перша особлива границя та її наслідки.
Перша особлива границя:
Наслідки першої особливої границі:
1)sinxx
(x0)
2) tgxx (x0)
3) arcsinxx (x0)
4) arctgxx (x0)
5)
1-cosx
(x0)
-
Друга особлива границя та її наслідки.
Друга особлива границя:
Наслідки другої особливої границі:
1) ln(1+x)x (x0)
2)
log(1+x)
3)
-1x (x0)
4)
-1
x
lna
(x0)
5)
6)=e
7)=
-
Таблиця основних еквівалентностей.
1.
(x0)
2.tg x x (x0)
3.arcsin x x (x0)
4.arctg x x (x0)
5.1-cos
x
(x0)
6.ln (1+x) x (x0)
7.ln y y -1 (x1)
8.
(x0)
9.(x0)