Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
401.94 Кб
Скачать

49

ЗМІСТ

ВСТУП 4

1 ПРОЕКТУВАННЯ БАЗИ ДИНИХ 5

1.1 Аналіз предметної області 5

1.2 Розробка ER-моделі 7

1.3 Нормалізація 9

1.4 Реалізація бази даних в СУБД 18

2 ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ СУБД 19

2.1 Реалізація інтерфейсу 19

2.2 Реалізація SQL-запитів 21

2.3 Реалізація роботи з таблицями. 22

2.4 Реалізація обробки запитів 25

2.5 Реалізація звітів 26

2.6 Створення автоматизованого документу 27

2.7 Захист бази даних та забезпечення цілісності 29

3 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ І РОЗРОБКА ІНСТРУКЦІЙ ПО РОБОТІ 31

3.1 Інструкція з технічного обслуговування 31

3.2 Інструкції системного програміста 32

3.3 Інструкція програміста 33

3.4 Інструкції оператору 34

ВИСНОВКИ 40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41

ДОДАТОК А 42

ДОДАТОК Б 4

ВСТУП

Бази даних, як один з напрямків теорії інформації представляє собою методи і засоби розробки комп’ютерних інформаційних систем, основу яких складають особливим чином структуровані дані, що представляють можливість користувачу використовувати ефективні методи отримання аналізу даних, необхідних для приймання оптимального рішення.

Теорія розробки баз даних порівняно молода область комп’ютерної науки, однак бази являються сьогодні основою таких напрямків в розробці автоматизованих систем обробки інформації як системи штучного інтелекту, експертні системи, системи автоматизованого конструкторського і технологічного проектування [1].

Застосування комп’ютера для накопичення, зберігання та використання інформації почалося ще в 60-ті роки. Тоді ж створювалися перші бази даних засновані на мережевій моделі та перші СУБД – програмні системи управління базами даних, що забезпечують користувачеві оперативне отримання потрібної інформації. СУБД має всі інструменти і можливості для роботи з базою даних, тому для ефективної роботи із СУБД користувач повинен мати деякі знання та навики роботи. Але часто користувачі працюють тільки з певними часинами баз даних в чітко сформованих межах. Для організації такої роботи можуть створюватися окремі програмні продукти, що забезпечують зручний і зрозумілий інтерфейс користувача для бази даних [2].

Подальший розвиток СУБД пов'язаний зі стандартизацією в області програмного забезпечення на основі структурної мови запитів SQL (Structured Query Language). Така мова стандартизована, тому її можна використовувати щоб створювати, змінювати, шукати та передавати інформацію не залежно від того, чи робота проходить на персональному комп’ютері, робочий станції чи ін. Незалежність від специфіки комп’ютерних технологій, а також його підтримка лідерами промисловості в області технологій реляційних баз даних, зробило SQL основною стандартною мовою запитів [3].

1 Проектування бази диних

1.1 Аналіз предметної області

Для створення бази даних центрального ринку потрібно вияснити які характеристики будуть важливі для організації продуктивної роботи центрального ринку.

Як і у будь-якому ринку чи організації з роботою з клієнтами, відомості про центральний ринок можна поділити на відомості про ринок, як організацію (працівники і відділи) та відомості про клієнтів, тобто орендаторів місць на прощах ринку, комірках складу та додаткового орендованого обладнання.

Отже, центральний ринок, як організація, поділяється на структурні підрозділи – відділи. Кожен відділ виконує своє чітке завдання. Наприклад, до відділу «Склад» відносяться працівники, які надають послугу по збереженню товару орендаторів, обладнання яке використовується відділом, а також обладнання, яке може здаватися в арену.

Орендатор використовує місце на ринковій площі та комірку на складі у відповідності з договором, що укладається між ним на ринком, в особі директора.

Таким чином визначимо сутності для побудови бази даних:

  • Відділ;

  • Працівник;

  • Обладнання;

  • Орендоване обладнання;

  • Місця.

Кожен відділ має свого керівника – завідуючого та персонал, що користується обладнанням у межах відділу.

Про працівника потрібно зберігати детальну інформацію. Важливою буде інформація про паспортні дані працівника, адресу, посаду, відділ та заробітну плату.

Обладнання обов’язково мусить мати інвентарний номер, відповідального за технічний стан та дату кінця експлуатації. У випадку, якщо обладнання здається в оренду, то також потрібно зберегти додатково інформацію про орендатора і час повернення з оренди.

Про орендатора важливо знати крім прізвища, імені і по-батькові, ще й деякі паспортні дані, номер торгового патенту та дані про місце і комірку складу, яку він використовує.

Основою центрального ринку є послуга здачі в оренду торгових місць. Місця роздаються в залежності від виду товару, який планується розміщувати в даному місці. Тому всі торгові площі поділені на сектори. По бажанню, орендатор може вибрати місце з підготовленою забудовою, електрифікацією і водопостачанням.

Також орендатору центральний ринок надає місце на складі. Місця на складі називаються комірками.

Центральний ринок нараховує плату за послуги оренди відповідно до витрат, які він поніс на організацію цих послуг.

1.2 Розробка er-моделі

В реляційних базах даних можуть використовуватися різні моделі даних:

  • «сутність зв’язок» – ER- модель;

  • «відношення – властивість» – PR- модель;

У проектування бази даних будемо використовувати ER-модель. Для неї є характерні поняттях [2]:

  • Сутність – деяке абстрактне поняття про реально існуючий об’єкт;

  • Атрибут – поіменована характеристика сутності, яка може приймати значення з деякої множини ;

  • Зв'язок – представлення відношення між сутностями;

Отже, визначимо властиві атрибути для кожної сутності.

Відділ: назва відділу, завідуючий, номер телефону відділу, кількість працівників.

Працівник: П.І.П., ідентифікаційний номер працівника, паспорт працівника, дата народження, адреса, стаж, ставка, посада, сімейний стан, відпускні, відділ.

Обладнання: інвентарний номер обладнання, назва, кінець експлуатації, відповідальний за стан, назва відділу.

Орендоване обладнання: інвентарний номер орендованого обладнання, назва, кінець експлуатації, дата повернення, орендатор.

Орендатор: П.І.П., договір, паспорт, торговий патент.

Місця: місце, сектор, склад, комірка, вид товару, договір, орендатор, будова, плата за місце, плата за стан, водопостачання та електрифікація, кількість товару на складі.

Сутності властиві центральному ринку були визначені в попередньому розділі. Далі визначимо зв’язки між відповідними сутностями [3]. Зв’язки можуть бути таких типів:

  • Один-до-одного;

  • Один-до-багатьох;

  • Багато-до-одного;

  • Багато-до-багатьох.

Пари сутностей пов’язаних з відділом (Відділ-Працівник, Відділ-Обладнання, Відділ-Орендоване обладнання) матимуть зв'язок один-до-багатьох тому, що кожен відділ включає в себе багато працівників і обладнання обох видів.

Сутність Орендатор пов’язана з трьома сутностями: Орендоване обладнання, Місце, Склад. Так як орендатор може використовувати більше одного місця на торговій площі, комірки складу і одиниць обладнання, тому відношення між всіма парами сутностей буде один-до багатьох.

Відповідно до визначених сутностей та зв’язків між ними на рисунку 1 сформована ER-модель.

Працівники

N

працює

1

N 1 1 N

Обладнання

використовує

Відділ

Орендоване обладнання

надає

N

N 1 1

Місця

орендує

Орендатор

орендує

Рисунок 1 – ER-модель

Таким чином, визначено структуру ER- моделі, яка забезпечуватиме роботу бази даних.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]