Висновки

1. Виконані дослідження у сфері короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств дають нам підстави вважати, що визначення банківського кредиту обов'язково має включати всі принципи, які лежать в основі кредитного процесу в сучасних умовах. Таким чином, банківський кредит – це економічна категорія, яка виражає відносини між кредитором і позичальником стосовно передачі позиченої вартості на основі зворотності, забезпеченості, платності, терміновості, цільового використання і диференційованого підходу.

2. Механізм короткострокового банківського кредитування недосконалий. Це пов'язано з недостатньо розробленою нормативно-правовою базою, яка не враховує специфіку сільськогосподарського виробництва. Аграрні підприємства обслуговуються комерційними банками на загальних умовах. Відсутність конкурентного середовища в банківській системі призвело до встановлення надмірно високих процентних ставок за користування кредитними ресурсами для сільськогосподарських підприємств, що вплинуло на їх фінансовий стан. Ми вважаємо, що ці питання необхідно досліджувати й у майбутньому. Ситуація постійно змінюється, і механізм короткострокового банківського кредитування сільськогосподарських підприємств вимагає подальшого вивчення і постійного удосконалення.

3. Державна підтримка пільгового кредитування підприємств аграрного сектора вплинула на діяльність сільськогосподарських підприємств. Збільшилася питома вага короткострокових кредитів у структурі джерел фінансування, знизилися ринкові процентні ставки за користування кредитними ресурсами підприємствами аграрного сектора. Ми вважаємо, що така підтримка необхідна сільськогосподарським підприємствам і в надалі у вигляді постійної державної Програми підтримки аграрних підприємств.

4. Механізм пільгового кредитування має потребу в удосконаленні. Вважаємо, що компенсація частини процентної ставки по кредитах комерційних банків сільськогосподарським підприємствам не повинна бути прямо пов'язана з обліковою ставкою НБУ. Пільгова ставка також не повинна залежати від процентної ставки обслуговуючого банку. Вона може бути фіксованою і диференційованою залежно від пріоритетних цілей використання, терміну кредитування, фінансового стана позичальника. Ефективність державної підтримки пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств багато в чому залежатиме від створення в Україні аграрного банку з державним статусом керування, який повинен виконувати всі операції стосовно обслуговування аграрного сектора.

5. Виконаний аналіз фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств Сумської області підтверджує їх важкий фінансовий стан. У більшості сільськогосподарських товаровиробників відсутні власні джерела на формування оборотного капіталу. Виробнича діяльність здійснюється за рахунок позикових коштів. За аналізований період (2008-2010 роки) фінансовий стан сільськогосподарських підприємств області в цілому характеризується як нестійкий.

6. З метою своєчасного повернення короткострокових кредитів необхідно удосконалювати їх забезпечення. Поряд із заставою майна сільськогосподарських підприємств необхідно ширше використовувати поручительство. Поручителем можуть виступати фонди кредитної підтримки, які необхідно створювати на рівні регіону і фінансувати з місцевих бюджетів. На сільськогосподарських підприємствах необхідно формувати з прибутку фонди фінансового забезпечення (за умови наявності прибутку) для своєчасного погашення короткострокових кредитів і процентів за їх використання.

7. Розрахунок потреби сільськогосподарських підприємств у короткострокових кредитах банків безпосередньо пов'язаний із плановою потребою в оборотних засобах на виконання виробничих програм, тобто з їх нормуванням.