- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
Нерозгалужені алкани є одним з найменш реакційноздатних класів органічних сполук. Проте незважаючи на їх нерозчинність у воді, гідрофобність та високу частоту забруднення ними довкілля, вони є придатним джерелом вуглецю для ряду мікроорганізмів. Проблема природного забруднення нафтою також загострюється в зв’язку з наявністю в ній розгалужених алканів. Останні є більш стійкими до біодеградації ніж лінійні алкани. Однією з причин стійкості може бути утруднене споживання даних сполук у зв’язку з важкістю їх потрапляння до клітини через розгалуженість вуглецевого ланцюга. Іншою причниною є те, що ці сполуки не піддаються дії β-окисних ферментів [13, 26].
Одним із мікроорганізмів, здатних споживати n-алкани, є описаний вище Nocardia sp. SoB. В ході досліджень була виявлена здатність штаму рости на мінеральному середовищі та використовувати як джерело вуглецю дизельне паливо, лінійні алкани (С12-С16), n- октан та метаболізувати октанол, пентадеканол [14]. Проте ні Nocardia sp. SoB, ні разом з ним виділені інші штами не мали здатності споживати ароматичні сполуки, що можна пояснити відсутністю необхідних ферментних систем. Також було показано можливість високоефективного (до 99%), хоча і довготривалого (28 діб) розкладання довго ланцюгових вуглеводнів: ейкозану, октакозану, гексатриконтану; що становить великі перспективи у біоремедіації довкілля .
В інших дослідженнях з забруднених нафтою зразків ґрунту було виділено мікроорганізм, ідентифікований як Nocardia cyriacigeorgica SBUG 1472, та виявлено його високу здатність до деградації та утилізації широкого спектру вуглеводнів (n-алканів з довжиною ланцюга С6-С16, розгалужених алканів, зокрема пристану, а також ароматичних сполук) [13]. Було виявлено залежність інтенсивності споживання n-алканів залежно від довжини вуглеводневого ланцюга: так, на С12-С16-сполуках суттєвий ріст спостерігався вже протягом першої доби культивування, в той час як для коротших гомологів (С6-С12) інтенсивний ріст починався лише з третьої доби. Оптимальною температурою росту була 27 °С, максимальною – 45 °С. Для виявлення можливого шляху споживання алканів у варіанті з тетрадеканом вільні від клітин екстракти піддавали аналізу використовуючи газову хроматографію у поєднанні з масс-спектрометрією. Аналізуючи проміжні метаболіти (тетрадеканол, тетрадеканова, додеканова, деканова кислоти), можна зробити висновок про функціонування монотермінального шляху окиснення вуглеводнів [13].
Під
час дослідження росту штаму SBUG
1472
на пристані за концентрації 0,01 % (об’ємна
частка) деградація субстрату становила
90 % за 8 год, а при 0,5 % за 3 тижні споживалося
більш як 84 %. Результати свідчать про
високий потенціал даного штаму у процесах
очищення довкілля, зокрема від розгалужених
вуглеводнів, так як зазвичай мікроорганізми,
що ростуть на n-алканах,
не здатні деградувати дані сполуки
[13].
Збільшення біомаси під час росту
коригувало зі значним зниженням
концентрації джерела вуглецю та рН.
Аналізуючи проміжні сполуки науковцями
було запропоновано схему м
етаболізму
пристану (рис.
1.1.).
Рис. 1.1. Гіпотетичний шлях біодеградації пристану Nocardia cyriacigeorgica SBUG
