31)Приватизація

Приватизація – процес роздержавлення власності на засоби виробництва, житло, землю, природні ресурси. Здійснюється шляхом продажу або безготівкової передачі об’єктів державної та комунальної власності колективам або приватним особам з подальшим утворенням корпоративної, акціонерної, приватної власності

Приватизація в Україні має суперечливий характер, що зумов­лене переплетінням різних економічних інтересів окремих грома­дян, політиків, урядовців, керівників тих чи інших підприємств

Етапи: 1) Перший етап приватизації в Україні припадає на 1988-1992 рр., коли очевидним стало те, що адміністративно-командна система господарювання не спроможна забезпечити ефективність функціонування економіки. 2) Другий етап припадає на 1993 – 1994 рр., коли розпочинається широкомасштабна передача державної власності у приватні руки і це має стати потужним стимулом подальшої лібералізації та забезпечення стабілізації економіки України. 3) Третій етап (1995 – 1999 рр.) – це етап масової серти-фікаційної прива-тизації. Населення отримало 45722181 приватизаційних майнових сертифі-катів, що становить 87,98% від загаль-ної кількості випу-щених, основна маса сертифікатів була інвестована юридичними особами, а 36,1 % - фізичними особами.4) Четвертий етап (від 2000 р.) приватизації в Україні – це індивідуальна грошова приватизація або “велика” приватизація

Позитивні наслідки	Негативні наслідки
Підготувала передумови для лібералізації роботи підприємств, звільнення їх від тиску держави.	Сертифікатна приватизація не вирішила проблеми інвестицій, фактично не вплинула на реструктуризацію виробництва.
Створено корпоративний сектор економіки України та критичну масу приватних суб'єктів господарювання, необхідну для повноцінного функціонування ринкової економіки.	Участь мільйонів громадян у приватизації привела до розпорошення акцій, утворення маси дрібних акціонерів і до концентрації корпоративного управління в руках директорату.
Сертифікатна приватизація виступила як засіб для того, щоб розпочати трансформацію системи господарювання в Україні.	Жодною мірою не забезпечила "соціальну справедливість" та рівний доступ до об'єктів приватизації.
Широкі верстви населення отримали перші уроки економічної грамоти і ринкової економіки.	Розвиток спекуляції цінними паперами та швидка концентрації власності при мінімальних затратах фінансових ресурсів.

32) Національні приорітети сталого розвитку України

Основні пріоритети охорони навколишнього середовища Сьогодні необхідно чітко визначити пріоритетні напрями екологічно збалансованого розвитку НЕ з метою відпрацювання реалістичних, ефективних та економічно вигідних рішень. З цією метою, виходячи з реального екологічного стану території України, необхідно враховувати такі основні критерії і чинники: - погіршення здоров'я людей через значну забрудненість довкілля; - втрати, що призводять до зниження продуктивності народного господарства, зумовлені збитками або руйнуванням фізичного капіталу і природних ресурсів; -погіршення стану або загроза завдати непоправної шкоди біологічному та ландшафтному різноманіттю.

До основних пріоритетів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів належать:

1. гарантування екологічної безпеки ядерних об 'єктів і радіа­ційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

2. поліпшення екологічного стану басейнів рік України таякості питної води;

3. стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;

4. будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

5. запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліп­шення їх екологічного стану;

формування збалансованої системи природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці…