Заняття

Тема: Фурункульоз

Мета: Навчити студентів діагностувати фурункульоз.

Скласти план заходів із профілактики та боротьби з хворобою.

Завдання: 1. Розглянути особливості діагностики, методи виділення збудника з патологічного матеріалу;

2. Навчити студентів складати план заходів по профілактиці та боротьбі з фурункульозом.

. Матеріали та обладнання, таблиці патологічний матеріал, ветеринарне законодавство, антимікробні препарати.

Методичні вказівки

Фурункулоз – інфекційна хвороба лососевих риб (лосось, речевая і радужна форель), іноді хворії короп, лящ, щука, налім, для ціеї хвороби характерна масова загибель риби.

Збутником хвороби є бактерія Aeromonas salmonicida.

Епізоотологічні данні

До хвороби більш спиятлива риба старше двохлітнего віку атлантична лососось, радужна форель, окунь, лящ, короп, щука та ін.

Хвороба виникає в теплий період року, коли вода прогріваеться 10-20С і сопроводжуеться загибелью від 10-90% риби.

Джерелом хвороби є хвора, перехворіла риба, трупи риби яка загинула від фурункулеза. Збутник хвороби може накопичуватися на рослинах та намулі і при годівлі потрапляти в кішковошлунковий тракт риби. Хвора риба виделяє збутника со всіма сікретами та екскретами організму.

Збутник може потрапляти через кішково-шлунковий тракт, пошкоджену шкіру, через зябра, очі, ікру риб-мікробоносіїв.

З одного ставка в інший збутник хвороби потрапляє з водою в ставки які разташовані нижче по течеї, з ікрою, рибою та орудіями лову.

Для ціеї хвороби характерна стаціонарність яка обумовленна мікробоносійством перехврілої риби, та тривалим зберіганням збутника в навколишному середовищі.

Спалаху хвороби спиряє сильне забрудненя води органічними сполуками, поганна проточність води в ставках, щільна посадка риби.

Клінічні ознаки

Хворба може перебігати блескавично, гостро, підгостро та хронічно. Інкубаційний період 7-10 діб.

Блескавичний перебіг характерізуеться швидкою загибелью риби , яка нарощуеться без будь якіх зовнішних ознак хвороби. Частіше всего гине сама найкраща риба. Хвора риба плаває на поверхні води повздовш берігової зони, іжу не вживає.

Гострий перебіг характерізуеться розладом роботи кішковошлункового тракту, сопроводжується виделенням калу з домішками крові. Шкіряні покрови набувають темного забавлення, в ділянці черева та біля грудних плавників зявляются червоні плями.

Підгострий перебіг. Хвороба перебігвє частише всего без клінічних ознак, риба даже вживає іжу. В цей самий час зявляєтся окремі особі які стають малорухливими, не приймають іжу знаходятся біля берегової зони на поверхні води. У ціеї самої риби знаходять червого колеру плями в ділянці брюшка та біля плаників, абсцеси, виразки на запальних ділянках шкіри та мязів, зябра світліють, спостерігають екзовтальм.

Хронічний перебіг. Темпи роста риби не зменьшуються, риба нормально вживає іжу, але у поодиноких екземплярів спостерігають на шкірі виразки, рубці іноді абсцеси. З ануса виделяеться слизово-гнойний єксудат.

Патанатомія.

При блискавичному перебігу ні яких змін во внутрішніх органах не спостерігают.

При гострому перебігу знаходят в порожнинах кровяеістий трассудат, геморагічне запалення внутрішніх органівта кішковошлункового тракту. Зміни часто спостерігают в пілорічної частині шлункута в тостому відділі кішечніка.

Знаходят некрози в мязах серця та печінці. Печінка набуває мраморового коляру.

Для підгострого перебігу характерно крововиливи та некрози в нутрішніх органах. Печінка гліністого колеру.Геперімія сечевого міхура.

Імунітет

Після перехворювання формуеться не напруженний імунітет, формує спеціфічні антітела, але не захищає від повторного зараження.

Профілактика та заходи боротьби. При встановлені діагнозу на господарство накладають карантин

. По умовах карантину забороняють:

- вивіз і ввіз з метою розведення і акліматизації заплідненої пери, риби різного виду і віку, а також вивіз безхребетних тварин і водних рослин;

- утриманні водоплаваючої птиці на ставах при ведені комбінованого коропо-качиного господарства;

- використання спецодягу, знарядь лову, рибоводного інвентаря і ін. із неблагополутаих ставків в благополучні;

• утримання в одних ставах в літній період самців і самок;

• змішані посадки різновікової риби і утримання в одних ставах здорової і хворої риби.

• хвору рибу з характерною клінічною картиною (абсцеси, виразки) згодовують тваринам тількі після проварки.

Вивіз товарної риби із неблаготголучних господарств проводять безпосередньо з місця продажу, без праву перетримки в садках живорибних баз.

Воду, де знаходилась хвора риба, дезінфікують і зливають в каналізацію.

За небпагополучнимн ставами закріплюють спеціальну бригаду робітників забезпечивши їх окремим знаряддям лову, рибоводиим інвентарем, спецодягом.

Водозабезпечення цехів інкубації здійснюють із водойм, вільних від збудника інфекції

Проводять дезінфекцію дна ставу та літування ставів протягом одного року. Ложе ставків знезаражують негашеним вапном з разрахунку 600-1000 кг на 1га площі.

Основну увагу звертают на забеспечення благоприемного гідрохімічного режиму.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Клініко-епізоотологічні особливості перебігу фурункульозу.

2. Патологоанатомічна картина.

3. Як проводиться лабораторна діагностика при фурункульозі.

4.Імунітет та лікування при фурункульозі.

5.Профілактика та заходи боротьби при винекнені хвороби в рибном господарстві.