- •Содержание
- •1 Группа
- •1. Організація адресації ат286 в захищеному режимі.
- •2. Архітектура мп 80386.
- •3. Архітектура мп 80486.
- •4. Регістри стану й керування і486.
- •5. Архітектура та функціональні можливості Pentium.
- •6. Провести порівняльний аналіз архітектур мікропроцесорів фірми Intel.
- •7. Risc-процесори.
- •8. Архітектура сигнального мікропроцесора adsp.
- •9. Описати роботу системного таймера ibm-сумісного комп'ютера.
- •10. Класифікація мікропроцесорних наборів.
- •11. Класифікація мікропроцесорних наборів за числом віс.
- •12. Режими роботи таймерів однокристальної мікро еом Intel 8051.
- •13. Архітектура пам’яті процесорів adsp-2100.
- •14. Система команд і регістри процесорів сімейства adsp-2100.
- •15. Динамічні зп з довільною вибіркою.
- •16. Стекова адресація. Польський зворотній запис.
- •If (число)
- •17. Перетворення віртуальних адресів у фізичні.
- •18. Адресний простір еом. Способи адресації операндів.
- •19. Оперативна пам’ять. Організація та принципи управління.
- •20. Система переривань та її характеристики.
- •21. Формування фізичної адреси з логічної у реальному режимі.
- •22. Формування фізичної адреси з логічної у 386 захищеному режимі.
- •23. Підсистема керування оперативної пам’яті. Організація та принципи управління.
- •1. Динамическое распределение памяти.
- •2. Разделение памяти на страницы.
- •3. Использование связанных списков.
- •4. Сегментация памяти.
- •5. Свопинг памяти.
- •6. Организация виртуальной памяти.
- •24. Динамічний розподіл пам’яті. Організація віртуальної пам’яті.
- •25. Загальні принципи будування багатопроцесорних обчислювальних комплексів..
- •26. Загальні принципи будування багатомашинних обчислювальних комплексів.
- •27. Конвеєрні, векторні та матричні багатопроцесорні комплекси.
- •28. Асоціативні системи та системи зі структурою, що перебудовується.
- •29. Принципи будування високонадійних обчислювальних систем - кластерів.
- •30. Принципи побудови систем з симетрично-паралельною обробкою даних. Переваги та недоліки таких систем
- •31. Страницы jsp. Теги и встроенные объекты jsp
- •32. Архитектура распределенных приложений. Web – сервисы
- •33. Soap
- •34. Java rmi Достоинства и недостатки Java rmi
- •35. Распределенные компьютерные системы. Промежуточное программное обеспечение распределенных компьютерных систем
- •36. Виртуальная машина jvm
- •37. Пространства и схемы xml
- •38. Corba. Достоинтсва и недостатки corba
- •39. Сервлет-технология Java
- •40.Xml. Структура xml-документа
- •2 Группа
- •1 Класифікація операційних систем
- •2 Мультизадачність, її розновиди
- •3. Процеси, потоки та їх взаємодія
- •4. Стани процесів
- •5. Розподіл оперативної пам'яті фіксованими розділами
- •6. Розподіл оперативної пам'яті зміними розділами, алгоритми завантаження нових процесів
- •7. Пошук фізичної адреси у реальному режимі
- •8.Пошук фізичної адреси у захищеному режимі
- •9. Пошук фізичної адреси при сторінковій адресації
- •10.Сегментна та сторінкова організація віртуальної пам’яті, алгоритми заміщення сегментів
- •11. Системи введення-виведення, основні режими, базові таблиці
- •12.Файлові системи fat (fat-16, fat-32, vfat).
- •Vfat и длинные имена файлов
- •13.Файлова система hpfs.
- •14.Файлова система ntfs.
- •15.Файлова система UfS.
- •16. Структура жорсткого магнитного диску
- •1.Каждый жесткий диск обслуживают несколько головок, в зависимости от количества круглых пластинок, покрытых магнитным материалом, из которых состоит диск.
- •2.Информация записывается и читается блоками, поэтому все дорожки как бы разбиты на секторы (обычно по 512 байт).
- •3.В операциях чтения или записи на физическом уровне необходимо указывать номер головки (0,1,...), дорожки или цилиндра (0,1,...), сектора (1,2,...).
- •17 Класифікація системного програмного забезпечення
- •18 Мікроядерні та монолітні операційні системи, їх особливості
- •19 Сервісні системи (інтерфейсні системи, оболонки, утілити)
- •20 Інструментальні системи
- •21 Системи програмування, їх основні типи.
- •22 Системи штучного інтелекту
- •23 Асемблери, алгоритм двохпрохідного асемблера
- •24 Завантажувачі
- •25 Макропроцесори
- •26 Компілятори
- •27 Призначення та структура головної функції вікна.
- •Реєстрація класу вікна, параметри, які підлягають реєстрації.
- •29 Етапи створення вікна. Які функції задіяно на кожному етапі?
- •30 Ініціалізація dll-бібліотеки у середовищі Microsoft Windows nt/2000/xp.
- •31 Експорт та імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •32 Динамічний імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •33 Структура простої прикладної програми з бібліотекою динамічної компоновки. Послідовність дій при компіляції.
- •If(!strcmp((lpstr)lParam, szBuf)) // Сравниваем заголовок со строкой, адрес которой передан в функцию EnumWindowsProc
- •3 Группа
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Void main()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int mul(double X,double y)
- •Int main()
- •Int main()
- •Void func(a);
- •Int fclose(file *имя);
- •Void perror(const char *s);
- •Int fputc(int ch, file *fp);
- •Int fgetc(file *fp);
- •Int fputs(char* string, file *fp);
- •Int fprintf(file *fp, char *format [,аргумент]…);
- •Int fscanf(file *fp, char *format [,указатель]…);
- •Int n; float f; long l; int a[5]; float m[5];
- •Int fwrite(void *ptr, int size, int n, file *fp);
- •Int fread(void *ptr,int size,int n,file *fp);
- •16 Ооп. Визначення класу. Компоненти класу. Спеціфікатори доступу до компонентів класу. Різниця між методами класу, визначеними в класі та поза межами класу.
- •Void define(double re,double im)
- •Void display()
- •X.Define(1,2);
- •Void set(int);
- •Void myclass::set(int c)
- •Int myclass::get()
- •17 Ооп. Визначення класу. Конструктор, перевантажені конструктори, деструктор.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •18 Ооп. Поняття дружніх функціїй. Різниця між дружньою функцією - членом класу та не членом класу.
- •19 Ооп. Поняття перевантаження операцій. Правила її використання.
- •20 Ооп. Наслідування. Поняття базового та похідного класів. Спеціфікатори доступу до членів класів.
- •21 Моделювання. Визначення моделі та призначення моделювання. Види моделей.
- •22 Моделювання. Загальносистемна модель функціонування систем. Моделі систем: безперервна, лінійна, безперервна лінійна, дискретна.
- •23 Моделювання. Узагальнена модель систем масового обслуговування (смо). Типи смо
- •24 Моделювання. Позначений граф станів системи. Рівняння Колмогорова для ймовірностей стану системи. Фінальні ймовірності станів системи.
- •25 Асемблер. Регістри та біти ознак процесора Intel 8086. (регістри загального вжитку та сегментні регістри, їх призначення; ознаки cf, of, sf, pf, af, zf)
- •26 Асемблер. Структура програми (директиви сегментування segment та з використанням директиви model; директиви assume; моделі пам’яті; ініціалізація сегментних регістрів)
- •Int 21h ;вызов прерывания с номером 21h
- •28 Асемблер. Арифметичні операції додавання та віднімання чисел зі знаком та беззнакових, з урахуванням ознаки переносу, інкрементування й декрементування
- •Vich_1 dd 2 dup (0)
- •Vich_2 dd 2 dup (0)
- •Inc ax ;увеличить значение в ax на 1
- •29 Асемблер. Арифметичні операції множення та ділення чисел зі знаком та беззнакових
- •Imul eax,bx,8
- •Idiv (Integer diVide) Деление целочисленное со знаком
- •Idiv делитель
- •Idiv bx ;частное в ax, остаток в dx
- •30 Асемблер. Команди безумовної передачі керування. (прямі короткі; прямі; непрямі)
- •31 Асемблер. Організація циклів за допомогою команд jcxz; loop, loopz та loopnz
- •32 Асемблер. Команди умовного передавання керування. (операція cmp; операції умовного передавання керування jcxz, jc, jo, jz, jc, je, jl, jg, ja, jb)
- •Int 21h ;Вызов системной функции
- •33 Асемблер. Макроси (опис, розташування, використання)
- •4 Группа
- •1,2 Общая характеристика модели osi
- •3 Понятие «открытая система»
- •4 Стандартные стеки коммуникационных протоколов (osi , ipx/spx, NetBios/smb)
- •5 Стек tcp/ip
- •6 Общая структура телекоммуникационной сети
- •7 Корпоративные сети
- •8,9 Сети операторов связи
- •10 Классификация линий связи: первичные сети, линии и каналы связи; физ.Среда пердачи аднных
- •11 Классификация линий связи: аппаратура передачи данных
- •12 Структурированная кабельная система
- •13 Безпровідна лінія зв'язку, діапазони електромагнітного спектру
- •14 Безпровідне середовище передачі даних: розповсюдження електромагнітних хвиль, ліцензування
- •15 Общая характеристика протоколов локальных сетей: стандартная топология и разделяемая среда, стек протоклов локальных сетей.
- •16 Протокол mac. Адресация mac-уровня.
- •17 Структура стандартов ieee 802.X
- •18 Спецификация физической среды Ethernet ( общая характеристика стандартов 10Мбит/мек,Домен коллизий)
- •19 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-5, 10Base-5)
- •20 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-т)
- •21 Спецификация физической среды Ethernet ( Оптоволоконная сеть Ethernet)
- •22 Технология Fast Ethernet (Физический уровень технологии Fast Ethernet)
- •23 Технология Fast Ethernet (спецификация 100Base-fx/тх/т4)
- •24 Правила построения сегментов Fast Ethernet при наличии повторителей
- •25. Gigabit Ethernet
- •26. Технология Token Ring
- •27 Загальна характеристика безпровідних локальних мереж
- •28 Мережі Стек протоколів ieee 802.11, безпека безпровідних локальних мереж
- •29 Мережі Топології безпровідних локальних мереж стандарту 802.11, розподілений та централізований режими доступу до розділеного середовища
- •30 Мережі Особливості персональних мереж, архітектура Bluetooth
- •31 Мережі Стек протоколів Bluetooth, кадри Bluetooth.
- •32 Мережі Основні функції мережних адаптерів
- •33 Мережі Основні и додаткові функції концентраторів
- •34 Мережі Багатосегментні концентратори
- •35 Мережі Основні характеристики та особливості комутаторів. Неблокуючі комутатори
- •36 Мережі Функції комутаторів (боротьба з перевантаженнями трансляція протоколів канального рівня, фільтрація трафіку)
- •37 Мережі Характеристики продуктивності комутаторів
- •38 Мережі Поняття та призначення віртуальних мереж
- •39 Мережі Створення віртуальніх мереж на базі одного та декількох комутаторів
- •40 Мережі Якість обслуговування в віртуальних мережах
- •41 Мережі Типи адрес стеку tcp/ip (локальні адреси, мережні ip-адреси, доменні імена).
- •42 Мережі Протокол dhcp
- •43 Мережі Протоколи транспортного рівня tcp и udp (загальна характеристика, порти)
- •44 Мережі Протокол транспортного рівня udp
- •45 Мережі Протокол транспортного рівня tcp (формат tcp - сегмента, логічне з‘єднання, послідовний та затверджений номер)
- •47 Мережі Класифікація протоколів маршрутизації, маршрутизація без таблиць, адаптивна маршрутизація
- •48 Мережі Використання декількох протоколів маршрутизації, зовнішні та внутрішні шлюзні протоколи
- •49 Мережі Протокол bgp
- •50 Мережі Поняття, типи icmp-повідомлень
- •51 Мережі Протокол icmp (формат ехо – запитання /ехо - відповідь и утиліта ping; формат повідомлення про помилку та утиліта traceroute)
- •5 Группа
- •1 Трьохрівнева модель субд
- •2 Моделі даних
- •3 Реляційна модель даних
- •4 Ключі відношень. Визначення, різновиди, призначення. Умови цілісності даних
- •5 Інфологічне моделювання предметної області. Модель “Сутність – зв’язок”
- •6 Види зв’яку між сутностями. Навести приклади
- •7 Нормалізація відношень. Призначення. Послідовність виконання нормалізації.
- •8 Нормалізація відношень. 1 та 2 нормальні форми.
- •9 Нормалізація відношень. 3 нормальна форма та нормальна форма Бойса-Кодда. Навести приклади
- •10 Функціональні залежності атрибутів у відношеннях.
- •11 Реляційна алгебра. Основні операції реляційної алгебри.
- •12 Оператор Select. Речення From . Синтаксис. Використання. Навести приклади.
- •13 Відбирання рядків у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •14 Відбирання груп у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •15 Групування та сортування записів у запиті. Навести приклад
- •16 Вкладені запити. Різновиди. Синтаксис. Навести приклади.
- •17 Використання агрегатних функцій у запитах.
- •18 Фізична модель даних. Структура записів на носії.
- •21. Рівні та задачі проектування електронних пристроїв от.
- •22. Математичне моделювання електронних пристроїв от: переваги та недоліки.
- •23. Математичні моделі елементів електронних пристроїв. Визначення і класифікація, методи розробки.
- •24. Задачі схемотехнічного проектування електронних пристроїв от.
- •25. Структура та можливості програм моделювання електронних схем.
- •26. Типова структура і засоби розробки макромоделей інтегральних мікросхем.
- •27. Імітаційне моделювання електронних пристроїв от: процес, подія, активність.
- •28. Методи функціонального моделювання аналогових і цифрових пристроїв.
- •29. Методи логічного моделювання цифрових пристроїв.
- •30. Тестування цифрових пристроїв: контролюючі та діагностичні тести. Засоби їх отримання.
- •31 Моделювання на рівні регістрових передач
- •32 Функціональне моделювання за допомогою програм моделювання аналогових схем.
- •33 Математические методы и модели на разных уровнях проетирования
- •6 Группа
- •1 Властивості інформації. Класифікація загроз інформації.
- •2 Уровни защиты информации в компьютерных системах
- •3 Законодательний рівень захисту інформації
- •4. Організаційно-адміністративний рівень захисту інформації
- •5. Фізико-технічні засоби захисту інформації в компьютерних системах
- •6. Криптографічний захист інформації
- •7. Стандарти симетричного шифрування даних
- •8. Криптосистеми з відкритим ключем
- •9. Канали несанкціонованого доступу до інформації
- •10, Системи захисту від несанкціонованого доступу
- •11. Аутентифікація електронних даних: імітоприкладка, електронний цифровий підпис
- •3. Проверка подписи
- •1. Генерация ключей
- •2. Подписание документа
- •3. Проверка подписи
- •12. Системи ідентифікації та аутентифікації користувачів
- •13. Взаємна аутентифікація користувачів
- •1. «Запрос-ответ»
- •2. «Временной штемпель»
- •3. Процедура рукопожатия
- •4. Протокол аутентификации с нулевым разглашением знаний
- •14. Парольная система. Требования к паролям.
- •15. Захист від віддалених мережевих атак
- •27. Перетворення спектра при дискретизації сигналів. Теорема Котельникова
- •28. Швидке перетворення Фур'є з проріджуванням за часом. Структурна схема "метелика" з проріджуванням за часом.
- •29. Поняття цифрового фільтра. Рекурсивні та нерекурсивні фільтри. Чотири основні форми реалізації фільтрів.
- •30. Операції над зображеннями. Поняття околу (4-точечний, 8-точечний окіл). Вікно, опорна точка вікна.
- •31. Лінійна фільтрація зображень. Рівняння лінійної фільтрації
- •7 Группа
- •2 За допомогою методики розрахунка конфігурації мережі Ethernet, підтвердіть правило 4-х хабів.
- •8 Наведіть обмеження для мереж, що побудовані на основі комутаторів
- •11 Яку максимальну кількість підмереж можливо організувати для мережі класа с? Приведіть значення маски
- •20 Проаналізуйте можливості та характеристики сучасних принтерів
- •21 Проведіть логічне тестування і відновлення інформації на гнучкому магнітному диску
- •22 Структура та принцип роботи сучасного модема, блок-схема передавача та приймача
- •23 Реалізація функцій скремблювання та ехоподавлення в сучасних модемах
- •24 Сучасні жорсткі диски. Проаналізуйте їх характеристики
- •25 Сучасні сканери, Проаналізуйте їх функції та характеристики
- •26 Джерела безперервного живлення. Проаналізуйте їх основні характеристики
- •27 Дайте визначення та наведіть робочі формули основних показників надійності. Приведіть та роз'ясніть графік інтенсивності відмов для обчислювальних пристроїв.
- •28 Приведіть формулу ймовірності безвідмовної роботи Pc(t) системи з навантаженим загальним резервом. Приведіть графік залежності нароботки до відказу від кратності резерву.
- •17 Розробіть на мові асемблер програму для обчислення суми чисел масиву з 10 елементів типу байт у процедурі з передаванням аргументів через регістри.
- •18 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій знаходиться максимальний елемент масиву з 10 чисел типу слово (з використанням команди jcxz).
- •19 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми для обчислення номеру мінімального елементу в масиві з 10 чисел типу слово (за допомогою команди loop)
- •20 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, що порівнює значення двох змінних введених з клавіатури й відображає результат у вигляді: рівні або нерівні.
- •21 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій додаються та множаться два байтові числа, визначається парний чи непарний результат суми та дво- чи чотирьохбайтовий результат добутку.
- •26 Приведіть методи підвищення ефективності роботи з жорстким диском по переміщенню голівок
- •31 Проаналізуйте структуру драйверу ms dos. Його частини. Завантаження драйверу та робота з ним.
- •33 Наведіть характеристики режимів відеосистеми. Характеристики, які не змінюються, які змінюються з використанням фізичних методів. Характеристики, які змінюються програмно.
- •34 Проаналізувати методи створення розділів диску. Скільки розділів та логічних дисків можливо встановити на одному фізичному диску?
22 Моделювання. Загальносистемна модель функціонування систем. Моделі систем: безперервна, лінійна, безперервна лінійна, дискретна.
Если система существует в некоторой среде, то система взаимодействует с окружающей ее средой. В этом взаимодействии можно выделить воздействия среды на систему и воздействия системы на среду.
Воздействие среды на систему интерпретируется исследователем как входное воздействие. Обычно исследователя интересует функционирование системы в некоторый определённый промежуток времени T=[t0,t1]. Входное воздействие на систему в момент времени t обозначим x(t). Тогда можно сказать, что на вход системы в течении промежутка времени T поступит множество входных воздействий, этот факт принято обозначать в виде множества входных воздействий:
,
которое будем называть входным процессом.
В течение рассматриваемого периода времени, система будет воздействовать на внешнюю среду. Введём понятие выходного воздействия, обозначив его через y(t). Тогда выходным процессом назовём множество всех выходных воздействий:
.
Подавая на вход системы различные входные процессы и измеряя выходной процесс, исследователь получает возможность установить существующую между ними связь в виде соотношения:
, (1)
которое связывает для каждого момента времени значения входных и выходных воздействий. Это уравнение называют уравнением "вход-выход".
Попытка построить модель функционирования системы с помощью уравнений типа "вход-выход" часто оказывается неудачной по причине отсутствия однозначной зависимости между входными и выходными процессами.
Совокупность внутренних, существенных для функционирования свойств системы в момент времени t, назовем состоянием системы и обозначим через z(t). Если в модели учесть состояние системы, то можно записать новое соотношение:
. (2)
Состояние z(t) представляет совокупность существующих свойств системы, знание которых в настоящем позволяет определить ее поведение в будущем.
Если удается из соотношения (2) получить уравнение вида:
, (3)
то G называют оператором выходов, а уравнение (3) – уравнением выходов. Из уравнения (3) можно полностью определить выходной процесс, если нам известно начальное состояние системы и входной процесс. Это уравнение описывает системы без предыстории, т.е. системы, функционирование которой в настоящем не зависит от того, как эта система функционировала в прошлом.
Если удается из уравнения (2) получить уравнение вида:
(4)
то Н – называют оператором перехода, а уравнение (4) – уравнением состояния системы.
Уравнения (3) и (4) позволяют описать функционирование системы траекториями ZT и YT, каждая точка которых характеризует для некоторого момента времени tT состояние системы z(t) и значение выходного воздействия y(t). Конкретный вид обеих траекторий определяется входным процессом XT, начальным состоянием z(t0), операторами G и H.
Рис.3.1.
Таким образом, по уравнениям (3) и (4) и известным входным процессам и начальному состоянию может предсказать поведение системы в любой момент времени, выходы и состояние.
Рассматривая модель функционирования системы, мы не оговаривали количества входных и выходных воздействий. В реальных системах они как правило многомерные и их можно представлять как векторы:
x(t)=(x1(t), x2(t), . . ., xN(t));
y(t)=(y1(t), y2(t), . . ., yM(t));
Каждая компонента может принимать некоторое допустимое значение, т.е.
x1(t)X1, x2(t)X2, . . ., xN(t)XN;
y1(t)Y1, y2(t)Y2, . . ., yM(t)YM.
Декартовы произведения
XN = X1 X2 . . . XN;
YM = Y1 Y2 . . . YM;
образуют пространства входных и выходных воздействий. Всякие входные и выходные вектора входят в эти пространства. Однако следует понимать, что не все они являются допустимыми. Например, по условиям эксперимента или по техническим характеристикам системы некоторые значения x1(t), x2(t), . . ., xN могут оказаться несовместимыми. Таким образом, вводятся множества допустимых значений XXN и YYM. Аналогичными рассуждениями можно ввести множество допустимых состояний системы ZZK. Иногда в теоретических исследованиях вводят декартово произведение
WK+M = ZK YM,
которое содержит множество векторов w(t)=(z(t),y(t)), определяющих состояние и выход системы в каждый момент времени tT. Пространство WK+M называют пространством функционирования системы, а траекторию в нем точки w(t) ‑ процессом функционирования.
Введя основные понятия о функционировании систем можно записать общую для любых систем модель функционирования в виде кортежа:
M=<T,XXN,YYM,ZZK G,H>
где T ‑ время, на протяжении которого исследуется система;
Х ‑ множество допустимых входных воздействий, включённых в N-мерное пространство входных воздействий;
Y ‑ множество допустимых выходных воздействий, включённых в М-мерное пространство выходных воздействий;
Z ‑ множество допустимых состояний системы, включённых в K-мерное пространство состояний;
H ‑ оператор перехода;
G ‑ оператор выхода;
Указанные множества, пространства, операторы могут обладать различными свойствами, отсюда возможно широкое множество моделей систем. В практике и теории сложились несколько классов таких системных моделей, некоторые из которых мы изучим.
В общесистемной модели функционирования операторы перехода и выхода имеют вид:
Это означает, что z(t) и y(t) являются функциями не только и состояния и входа, но и самого интервала Т. Поэтому при одних и тех же значениях z(t0) и X, перемещая по оси времени интервал t0 t можно получить различные z(t) и y(t). Если перемещение интервала t0 t на временной оси не влияет на процесс функционирования системы, то система называется стационарной и её уравнения имеют вид:
Ранее каждой паре вход-состояние операторы H и G ставили в соответствие единственные значения y(t) и z(t), т.е. мы рассматривали системы, которые называются детерминированными.
Если y(t) и z(t) – случайные величины с заданными законами распределения вероятностей, то система называется стохастической.
Распространённый, хотя и не всегда обеспечивающий достаточную точность, метод анализа стохастических систем заключается в замене случайных величин y(t) и z(t) их математическими ожиданиями.
Если интервал времени функционирования системы t0<t< t1 представляет собой отрезок оси действительных чисел, то говорят, что система функционирует в непрерывном времени. Если, кроме того, непрерывны операторы G и H, то система называется непрерывной. Т.е., малые изменения входных воздействий к такого же порядка малым изменениям выходного воздействия и состояния системы.
Важнейшей особенностью непрерывных систем является возможность их единообразного описания с помощью дифференциальных и алгебраических уравнений. Большое множество непрерывных систем описывается дифференциальными уравнениями вида:
(5)
Первое из этих уравнений называется уравнением состояния, второе – уравнением выхода. Эти уравнения гораздо проще, ранее рассмотренных, поскольку содержат функции действительных переменных h(z,x,t) и g(z,x,t), а не операторы, определённые на множествах. Эти функции называются соответственно функцией перехода и функцией выхода
Важным классом непрерывных систем, являются линейные системы. Несмотря на то, что, большинство явлений и технических систем в действительности нелинейные по своей природе, однако часто удаётся выделить такие интервалы времени, участки рассмотренных пространств, где работоспособной оказывается линейная модель системы.
Пусть на интервале t0tT могут иметь место два множества входных воздействий X' и X" и в момент времени t0 система может иметь два различных состояния z'(t0) и z"(t0).
Если для указанных двух множеств входных воздействий и двух состояний системы определены операции сложения и умножения на постоянное число k, то можно рассмотреть входные процессы:
X=X'+X" и kX,
И состояния Z=Z'+Z" и kZ.
Тогда говорят, что операторы G и Н обладают свойством аддитивности, если:
G(T,z,X)=G(T,z',X')+G(T,z",X")
H(T,z,X)=H(T,z',X')+H(T,z",X")
и однородности, если
G(T,kz,kX)=kG(T,z,X).
Операторы G и Н являются линейными, если они одновременно и однородны и аддитивны. Система, описываемая линейными операторами G и Н, называется линейной.
Важность линейных систем заключается в том, что их операторы можно разлагать на составляющие и исследовать эти составляющие независимо.
Здесь a(t) и c(t) определяют переход системы в конечное состояние и выходное воздействие при нулевом начальном состоянии, а d(t) и b(t) – конечное состояние и выходные воздействия и нулевых входных воздействиях.
Многие системы не удовлетворяют условиям непрерывности, однако их можно отнести к так называемым дискретным системам.
Предположим, что интервал времени функционирования системы можно представить как дискретные моменты времени, т.е. время разбито на интервалы . Пусть все интервалы равны, т.е.
Тогда называют временем такта, а моменты t - тактами функционирования системы.
Поскольку для определения такта функционирования системы достаточно указать номер такта , то можно представить входы, выходы и состояния системы следующим образом:
,
,
.
Процесс функционирования системы можно записать с помощью операторов перехода и выходов:
,
,
где и , соответственно, состояние и вход системы, определяемый относительно момента .
Если предположить, что состояние системы изменяется не сразу, а с некоторой задержкой относительно входного воздействия, измерение выхода осуществляется мгновенно и операторы H и G являются функциями действительных переменных h и g, то систему уравнений можно записать:
,
.
Таким образом, если нам известно начальное состояние системы z(0), то мы имеем рекуррентные выражения для описания (вычисления) процесса функционирования системы.
Если функции h и g линейны, т.е. аддитивны и однородны, то получаем уравнения для линейной дискретной системы:
Дискретные системы, обладающие свойством стационарности, называются автоматами. Для таких систем функции h и g не зависят от моментов времени или номеров тактов:
Таким образом, состояние автомата на данном такте определяется состоянием и входом на предыдущем такте, а выход автомата на данном такте зависит от состояния и входа на этом же такте