
- •Содержание
- •1 Группа
- •1. Організація адресації ат286 в захищеному режимі.
- •2. Архітектура мп 80386.
- •3. Архітектура мп 80486.
- •4. Регістри стану й керування і486.
- •5. Архітектура та функціональні можливості Pentium.
- •6. Провести порівняльний аналіз архітектур мікропроцесорів фірми Intel.
- •7. Risc-процесори.
- •8. Архітектура сигнального мікропроцесора adsp.
- •9. Описати роботу системного таймера ibm-сумісного комп'ютера.
- •10. Класифікація мікропроцесорних наборів.
- •11. Класифікація мікропроцесорних наборів за числом віс.
- •12. Режими роботи таймерів однокристальної мікро еом Intel 8051.
- •13. Архітектура пам’яті процесорів adsp-2100.
- •14. Система команд і регістри процесорів сімейства adsp-2100.
- •15. Динамічні зп з довільною вибіркою.
- •16. Стекова адресація. Польський зворотній запис.
- •If (число)
- •17. Перетворення віртуальних адресів у фізичні.
- •18. Адресний простір еом. Способи адресації операндів.
- •19. Оперативна пам’ять. Організація та принципи управління.
- •20. Система переривань та її характеристики.
- •21. Формування фізичної адреси з логічної у реальному режимі.
- •22. Формування фізичної адреси з логічної у 386 захищеному режимі.
- •23. Підсистема керування оперативної пам’яті. Організація та принципи управління.
- •1. Динамическое распределение памяти.
- •2. Разделение памяти на страницы.
- •3. Использование связанных списков.
- •4. Сегментация памяти.
- •5. Свопинг памяти.
- •6. Организация виртуальной памяти.
- •24. Динамічний розподіл пам’яті. Організація віртуальної пам’яті.
- •25. Загальні принципи будування багатопроцесорних обчислювальних комплексів..
- •26. Загальні принципи будування багатомашинних обчислювальних комплексів.
- •27. Конвеєрні, векторні та матричні багатопроцесорні комплекси.
- •28. Асоціативні системи та системи зі структурою, що перебудовується.
- •29. Принципи будування високонадійних обчислювальних систем - кластерів.
- •30. Принципи побудови систем з симетрично-паралельною обробкою даних. Переваги та недоліки таких систем
- •31. Страницы jsp. Теги и встроенные объекты jsp
- •32. Архитектура распределенных приложений. Web – сервисы
- •33. Soap
- •34. Java rmi Достоинства и недостатки Java rmi
- •35. Распределенные компьютерные системы. Промежуточное программное обеспечение распределенных компьютерных систем
- •36. Виртуальная машина jvm
- •37. Пространства и схемы xml
- •38. Corba. Достоинтсва и недостатки corba
- •39. Сервлет-технология Java
- •40.Xml. Структура xml-документа
- •2 Группа
- •1 Класифікація операційних систем
- •2 Мультизадачність, її розновиди
- •3. Процеси, потоки та їх взаємодія
- •4. Стани процесів
- •5. Розподіл оперативної пам'яті фіксованими розділами
- •6. Розподіл оперативної пам'яті зміними розділами, алгоритми завантаження нових процесів
- •7. Пошук фізичної адреси у реальному режимі
- •8.Пошук фізичної адреси у захищеному режимі
- •9. Пошук фізичної адреси при сторінковій адресації
- •10.Сегментна та сторінкова організація віртуальної пам’яті, алгоритми заміщення сегментів
- •11. Системи введення-виведення, основні режими, базові таблиці
- •12.Файлові системи fat (fat-16, fat-32, vfat).
- •Vfat и длинные имена файлов
- •13.Файлова система hpfs.
- •14.Файлова система ntfs.
- •15.Файлова система UfS.
- •16. Структура жорсткого магнитного диску
- •1.Каждый жесткий диск обслуживают несколько головок, в зависимости от количества круглых пластинок, покрытых магнитным материалом, из которых состоит диск.
- •2.Информация записывается и читается блоками, поэтому все дорожки как бы разбиты на секторы (обычно по 512 байт).
- •3.В операциях чтения или записи на физическом уровне необходимо указывать номер головки (0,1,...), дорожки или цилиндра (0,1,...), сектора (1,2,...).
- •17 Класифікація системного програмного забезпечення
- •18 Мікроядерні та монолітні операційні системи, їх особливості
- •19 Сервісні системи (інтерфейсні системи, оболонки, утілити)
- •20 Інструментальні системи
- •21 Системи програмування, їх основні типи.
- •22 Системи штучного інтелекту
- •23 Асемблери, алгоритм двохпрохідного асемблера
- •24 Завантажувачі
- •25 Макропроцесори
- •26 Компілятори
- •27 Призначення та структура головної функції вікна.
- •Реєстрація класу вікна, параметри, які підлягають реєстрації.
- •29 Етапи створення вікна. Які функції задіяно на кожному етапі?
- •30 Ініціалізація dll-бібліотеки у середовищі Microsoft Windows nt/2000/xp.
- •31 Експорт та імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •32 Динамічний імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •33 Структура простої прикладної програми з бібліотекою динамічної компоновки. Послідовність дій при компіляції.
- •If(!strcmp((lpstr)lParam, szBuf)) // Сравниваем заголовок со строкой, адрес которой передан в функцию EnumWindowsProc
- •3 Группа
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Void main ()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Void main()
- •Int n; scanf("%d",&n); //число элементов в массиве
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int n,m; scanf("%d%d",&n,&m); //число элементов строк и элементов в строке
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int main()
- •Int mul(double X,double y)
- •Int main()
- •Int main()
- •Void func(a);
- •Int fclose(file *имя);
- •Void perror(const char *s);
- •Int fputc(int ch, file *fp);
- •Int fgetc(file *fp);
- •Int fputs(char* string, file *fp);
- •Int fprintf(file *fp, char *format [,аргумент]…);
- •Int fscanf(file *fp, char *format [,указатель]…);
- •Int n; float f; long l; int a[5]; float m[5];
- •Int fwrite(void *ptr, int size, int n, file *fp);
- •Int fread(void *ptr,int size,int n,file *fp);
- •16 Ооп. Визначення класу. Компоненти класу. Спеціфікатори доступу до компонентів класу. Різниця між методами класу, визначеними в класі та поза межами класу.
- •Void define(double re,double im)
- •Void display()
- •X.Define(1,2);
- •Void set(int);
- •Void myclass::set(int c)
- •Int myclass::get()
- •17 Ооп. Визначення класу. Конструктор, перевантажені конструктори, деструктор.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •18 Ооп. Поняття дружніх функціїй. Різниця між дружньою функцією - членом класу та не членом класу.
- •19 Ооп. Поняття перевантаження операцій. Правила її використання.
- •20 Ооп. Наслідування. Поняття базового та похідного класів. Спеціфікатори доступу до членів класів.
- •21 Моделювання. Визначення моделі та призначення моделювання. Види моделей.
- •22 Моделювання. Загальносистемна модель функціонування систем. Моделі систем: безперервна, лінійна, безперервна лінійна, дискретна.
- •23 Моделювання. Узагальнена модель систем масового обслуговування (смо). Типи смо
- •24 Моделювання. Позначений граф станів системи. Рівняння Колмогорова для ймовірностей стану системи. Фінальні ймовірності станів системи.
- •25 Асемблер. Регістри та біти ознак процесора Intel 8086. (регістри загального вжитку та сегментні регістри, їх призначення; ознаки cf, of, sf, pf, af, zf)
- •26 Асемблер. Структура програми (директиви сегментування segment та з використанням директиви model; директиви assume; моделі пам’яті; ініціалізація сегментних регістрів)
- •Int 21h ;вызов прерывания с номером 21h
- •28 Асемблер. Арифметичні операції додавання та віднімання чисел зі знаком та беззнакових, з урахуванням ознаки переносу, інкрементування й декрементування
- •Vich_1 dd 2 dup (0)
- •Vich_2 dd 2 dup (0)
- •Inc ax ;увеличить значение в ax на 1
- •29 Асемблер. Арифметичні операції множення та ділення чисел зі знаком та беззнакових
- •Imul eax,bx,8
- •Idiv (Integer diVide) Деление целочисленное со знаком
- •Idiv делитель
- •Idiv bx ;частное в ax, остаток в dx
- •30 Асемблер. Команди безумовної передачі керування. (прямі короткі; прямі; непрямі)
- •31 Асемблер. Організація циклів за допомогою команд jcxz; loop, loopz та loopnz
- •32 Асемблер. Команди умовного передавання керування. (операція cmp; операції умовного передавання керування jcxz, jc, jo, jz, jc, je, jl, jg, ja, jb)
- •Int 21h ;Вызов системной функции
- •33 Асемблер. Макроси (опис, розташування, використання)
- •4 Группа
- •1,2 Общая характеристика модели osi
- •3 Понятие «открытая система»
- •4 Стандартные стеки коммуникационных протоколов (osi , ipx/spx, NetBios/smb)
- •5 Стек tcp/ip
- •6 Общая структура телекоммуникационной сети
- •7 Корпоративные сети
- •8,9 Сети операторов связи
- •10 Классификация линий связи: первичные сети, линии и каналы связи; физ.Среда пердачи аднных
- •11 Классификация линий связи: аппаратура передачи данных
- •12 Структурированная кабельная система
- •13 Безпровідна лінія зв'язку, діапазони електромагнітного спектру
- •14 Безпровідне середовище передачі даних: розповсюдження електромагнітних хвиль, ліцензування
- •15 Общая характеристика протоколов локальных сетей: стандартная топология и разделяемая среда, стек протоклов локальных сетей.
- •16 Протокол mac. Адресация mac-уровня.
- •17 Структура стандартов ieee 802.X
- •18 Спецификация физической среды Ethernet ( общая характеристика стандартов 10Мбит/мек,Домен коллизий)
- •19 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-5, 10Base-5)
- •20 Спецификация физической среды Ethernet ( Стандарт 10Base-т)
- •21 Спецификация физической среды Ethernet ( Оптоволоконная сеть Ethernet)
- •22 Технология Fast Ethernet (Физический уровень технологии Fast Ethernet)
- •23 Технология Fast Ethernet (спецификация 100Base-fx/тх/т4)
- •24 Правила построения сегментов Fast Ethernet при наличии повторителей
- •25. Gigabit Ethernet
- •26. Технология Token Ring
- •27 Загальна характеристика безпровідних локальних мереж
- •28 Мережі Стек протоколів ieee 802.11, безпека безпровідних локальних мереж
- •29 Мережі Топології безпровідних локальних мереж стандарту 802.11, розподілений та централізований режими доступу до розділеного середовища
- •30 Мережі Особливості персональних мереж, архітектура Bluetooth
- •31 Мережі Стек протоколів Bluetooth, кадри Bluetooth.
- •32 Мережі Основні функції мережних адаптерів
- •33 Мережі Основні и додаткові функції концентраторів
- •34 Мережі Багатосегментні концентратори
- •35 Мережі Основні характеристики та особливості комутаторів. Неблокуючі комутатори
- •36 Мережі Функції комутаторів (боротьба з перевантаженнями трансляція протоколів канального рівня, фільтрація трафіку)
- •37 Мережі Характеристики продуктивності комутаторів
- •38 Мережі Поняття та призначення віртуальних мереж
- •39 Мережі Створення віртуальніх мереж на базі одного та декількох комутаторів
- •40 Мережі Якість обслуговування в віртуальних мережах
- •41 Мережі Типи адрес стеку tcp/ip (локальні адреси, мережні ip-адреси, доменні імена).
- •42 Мережі Протокол dhcp
- •43 Мережі Протоколи транспортного рівня tcp и udp (загальна характеристика, порти)
- •44 Мережі Протокол транспортного рівня udp
- •45 Мережі Протокол транспортного рівня tcp (формат tcp - сегмента, логічне з‘єднання, послідовний та затверджений номер)
- •47 Мережі Класифікація протоколів маршрутизації, маршрутизація без таблиць, адаптивна маршрутизація
- •48 Мережі Використання декількох протоколів маршрутизації, зовнішні та внутрішні шлюзні протоколи
- •49 Мережі Протокол bgp
- •50 Мережі Поняття, типи icmp-повідомлень
- •51 Мережі Протокол icmp (формат ехо – запитання /ехо - відповідь и утиліта ping; формат повідомлення про помилку та утиліта traceroute)
- •5 Группа
- •1 Трьохрівнева модель субд
- •2 Моделі даних
- •3 Реляційна модель даних
- •4 Ключі відношень. Визначення, різновиди, призначення. Умови цілісності даних
- •5 Інфологічне моделювання предметної області. Модель “Сутність – зв’язок”
- •6 Види зв’яку між сутностями. Навести приклади
- •7 Нормалізація відношень. Призначення. Послідовність виконання нормалізації.
- •8 Нормалізація відношень. 1 та 2 нормальні форми.
- •9 Нормалізація відношень. 3 нормальна форма та нормальна форма Бойса-Кодда. Навести приклади
- •10 Функціональні залежності атрибутів у відношеннях.
- •11 Реляційна алгебра. Основні операції реляційної алгебри.
- •12 Оператор Select. Речення From . Синтаксис. Використання. Навести приклади.
- •13 Відбирання рядків у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •14 Відбирання груп у запитах. Синтаксис. Навести приклад.
- •15 Групування та сортування записів у запиті. Навести приклад
- •16 Вкладені запити. Різновиди. Синтаксис. Навести приклади.
- •17 Використання агрегатних функцій у запитах.
- •18 Фізична модель даних. Структура записів на носії.
- •21. Рівні та задачі проектування електронних пристроїв от.
- •22. Математичне моделювання електронних пристроїв от: переваги та недоліки.
- •23. Математичні моделі елементів електронних пристроїв. Визначення і класифікація, методи розробки.
- •24. Задачі схемотехнічного проектування електронних пристроїв от.
- •25. Структура та можливості програм моделювання електронних схем.
- •26. Типова структура і засоби розробки макромоделей інтегральних мікросхем.
- •27. Імітаційне моделювання електронних пристроїв от: процес, подія, активність.
- •28. Методи функціонального моделювання аналогових і цифрових пристроїв.
- •29. Методи логічного моделювання цифрових пристроїв.
- •30. Тестування цифрових пристроїв: контролюючі та діагностичні тести. Засоби їх отримання.
- •31 Моделювання на рівні регістрових передач
- •32 Функціональне моделювання за допомогою програм моделювання аналогових схем.
- •33 Математические методы и модели на разных уровнях проетирования
- •6 Группа
- •1 Властивості інформації. Класифікація загроз інформації.
- •2 Уровни защиты информации в компьютерных системах
- •3 Законодательний рівень захисту інформації
- •4. Організаційно-адміністративний рівень захисту інформації
- •5. Фізико-технічні засоби захисту інформації в компьютерних системах
- •6. Криптографічний захист інформації
- •7. Стандарти симетричного шифрування даних
- •8. Криптосистеми з відкритим ключем
- •9. Канали несанкціонованого доступу до інформації
- •10, Системи захисту від несанкціонованого доступу
- •11. Аутентифікація електронних даних: імітоприкладка, електронний цифровий підпис
- •3. Проверка подписи
- •1. Генерация ключей
- •2. Подписание документа
- •3. Проверка подписи
- •12. Системи ідентифікації та аутентифікації користувачів
- •13. Взаємна аутентифікація користувачів
- •1. «Запрос-ответ»
- •2. «Временной штемпель»
- •3. Процедура рукопожатия
- •4. Протокол аутентификации с нулевым разглашением знаний
- •14. Парольная система. Требования к паролям.
- •15. Захист від віддалених мережевих атак
- •27. Перетворення спектра при дискретизації сигналів. Теорема Котельникова
- •28. Швидке перетворення Фур'є з проріджуванням за часом. Структурна схема "метелика" з проріджуванням за часом.
- •29. Поняття цифрового фільтра. Рекурсивні та нерекурсивні фільтри. Чотири основні форми реалізації фільтрів.
- •30. Операції над зображеннями. Поняття околу (4-точечний, 8-точечний окіл). Вікно, опорна точка вікна.
- •31. Лінійна фільтрація зображень. Рівняння лінійної фільтрації
- •7 Группа
- •2 За допомогою методики розрахунка конфігурації мережі Ethernet, підтвердіть правило 4-х хабів.
- •8 Наведіть обмеження для мереж, що побудовані на основі комутаторів
- •11 Яку максимальну кількість підмереж можливо організувати для мережі класа с? Приведіть значення маски
- •20 Проаналізуйте можливості та характеристики сучасних принтерів
- •21 Проведіть логічне тестування і відновлення інформації на гнучкому магнітному диску
- •22 Структура та принцип роботи сучасного модема, блок-схема передавача та приймача
- •23 Реалізація функцій скремблювання та ехоподавлення в сучасних модемах
- •24 Сучасні жорсткі диски. Проаналізуйте їх характеристики
- •25 Сучасні сканери, Проаналізуйте їх функції та характеристики
- •26 Джерела безперервного живлення. Проаналізуйте їх основні характеристики
- •27 Дайте визначення та наведіть робочі формули основних показників надійності. Приведіть та роз'ясніть графік інтенсивності відмов для обчислювальних пристроїв.
- •28 Приведіть формулу ймовірності безвідмовної роботи Pc(t) системи з навантаженим загальним резервом. Приведіть графік залежності нароботки до відказу від кратності резерву.
- •17 Розробіть на мові асемблер програму для обчислення суми чисел масиву з 10 елементів типу байт у процедурі з передаванням аргументів через регістри.
- •18 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій знаходиться максимальний елемент масиву з 10 чисел типу слово (з використанням команди jcxz).
- •19 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми для обчислення номеру мінімального елементу в масиві з 10 чисел типу слово (за допомогою команди loop)
- •20 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, що порівнює значення двох змінних введених з клавіатури й відображає результат у вигляді: рівні або нерівні.
- •21 Розробіть на мові асемблер фрагмент програми, в якій додаються та множаться два байтові числа, визначається парний чи непарний результат суми та дво- чи чотирьохбайтовий результат добутку.
- •26 Приведіть методи підвищення ефективності роботи з жорстким диском по переміщенню голівок
- •31 Проаналізуйте структуру драйверу ms dos. Його частини. Завантаження драйверу та робота з ним.
- •33 Наведіть характеристики режимів відеосистеми. Характеристики, які не змінюються, які змінюються з використанням фізичних методів. Характеристики, які змінюються програмно.
- •34 Проаналізувати методи створення розділів диску. Скільки розділів та логічних дисків можливо встановити на одному фізичному диску?
25. Загальні принципи будування багатопроцесорних обчислювальних комплексів..
МВК - вычислительные комплексы, в которых вычислениями управляет одна операционная система, распределяющая работы между всеми процессорами комплекса.
Достоинства и недостатки.
Достоинства:
1.высокая надежность и готовность за счет резервирования.
2.высокая производительность за счет организации параллельной обработки и более быстрой связи между процессорами.
3.высокая экономическая эффективность за счет более размеренного использования оборудования.
Недостаток: сложность по управлению оборудованием и задачами.
В МВК различаются прямосвязанные ЭВМ и сателитные ЭВМ.
Прямосвязанная ЭВМ
В системе прямосвязанных ЭВМ некая совокупность команд одной ЭВМ выполняется на другой ЭВМ. Сателитные ЭВМ различаются не интенсивностью, а характером взаимодействия. При таком взаимодействии имеется главная ЭВМ и подчиненная (терминальная) ЭВМ, т. е. имеется строгая иерархия системы.
Сателитная ЭВМ
МП - модуль памяти.
ВУ - внешнее устройство.
Прямое управление в многопроцессорных системах бывает следующих типов:
• общая шина;
• перекрестная коммутация;
• многовходовые ОЗУ;
• кольцевые структуры.
Общая шина
Общая шина
Достоинства:
1.универсальность;
2.возможность расширения.
Недостатки:
1.так как шина одна, то обмен одновременно происходит только парой устройств, т. е. ограничивается пропускная способность;
2.шина имеет фиксированную частоту опроса устройств, поэтому скорость устройств приводится к скорости шины.
Для увеличения надежности общую шину дублируют, троируют и т. д. В этом случае возникает возможность использовать шину либо в режиме повышенной надежности, тогда все шины используются, как одна, либо использовать каждую шину в отдельности, что увеличивает интенсивность обмена.
Дублирование общей шины
Перекрестная коммутация
Для соединения устройств и процессоров при перекрестной коммутации реализуется связь с использованием матрицы коммутации.
Матрица коммутации реализовывает возможность связи "каждый с каждым". Структура из двух матриц коммутации позволяет минимизировать стоимость системы, не снижая ее производительности.
Достоинство: Отсутствует конфликт по связям.
Недостатки:
1) конфликт по ресурсам. Для разрешения этого конфликта требуется арбитраж.
2) Трудность расширения системы.
Перекрестная коммутация
Многовходовые ОЗУ
Многовходовые ОЗУ
ОЗУ2, ОЗУ3, ОЗУ4 должны иметь арбитраж, ОЗУ1 подключено к П1, а ОЗУ5 к П2.
Кольцевая структура
Кольцевая структура
26. Загальні принципи будування багатомашинних обчислювальних комплексів.
Многомашинные вычислительные комплексы включают в себя две и более ЭВМ, каждая из которых имеет: ОЗУ, периферию и работает под собственной ОС. Комплексирование осуществляется за счет связи между ЭВМ. Связи могут быть косвенные (слабосвязанные), прямые (прямосвязанные). По характеру взаимодействия в связях могут участвовать сателитные ЭВМ.
В слабосвязанных ЭВМ связь осуществляется через ВУ.
Прямо связанные ЭВМ с общим ОЗУ имеют :
Достоинства:
• большая скорость;
• использование общего поля данных.
Недостаток: низкая надежность.
Прямо связанные ЭВМ через адаптер - канал - канал имеют большую надежность и позволяют связывать ЭВМ между собой с использованием вспомогательных устройств на любые расстояния. Этот вид связи нашел наибольшее применение для создания вычислительных сетей.
Каналы
В любом комплексе возможно наличие нескольких групп однотипных устройств ввода/вывода, взаимодействующих с памятью через коммутатор. В общем случае изготовитель не знает заранее, сколько внешних устройств заданного типа будут присоединяться к коммутатору памяти. Кроме того, в любой момент времени общее количество циклов, которые можно занять у памяти, ограничено ее пропускной способностью.
В типовой системе суммарная пропускная способность внешних устройств подсоединенных к памяти намного превышает пропускную способность памяти. Поэтому нельзя планировать одновременную работу всех устройств. Однако на практике может оказаться, что для обеспечения вычислительного процесса вычислительный комплекс должен иметь именно такой набор внешних устройств.
Реализация большой коммутационной памяти
При увеличении количества внешних устройств возможно два варианта решения задачи:
• расширение коммутации памяти;
• применение двухкаскадной коммутации;
В первом случае устройство опроса коммутатора и приоритетная схема должны быть более быстродействующими и более сложными, при этом возрастает размер коммутационной матрицы.
Второй вариант позволяет обойтись ограниченным числом входов, а расширение возможностей доступа к памяти достигается за счет второго уровня коммутации. Этот второй уровень обеспечивается каналами с соответствующими устройствами управления. Число входов коммутатора памяти определяется ее суммарной полосой пропускания. Эти входы являются стандартизованными, так что каждый из них представляет собой единое унифицированное средство сопряжения с остальной частью комплекса, который называется интерфейсом. Взаимодействие через комплекс памяти и внешним устройством происходит через канал и устройство управления канала, которые соответствуют однотипным устройствам.
Функции каналов
Каналы выполняют следующие основные функции:
-
Второй уровень коммутации.
-
Согласование форматов.
-
Управление форматами.
-
Управление передачами.
-
Контроль ошибок.
-
Интерпретация команд.
Преобразование каналов
Главной характеристикой канала является вид сопряжения, который он обеспечивает внешнему устройству (ВУ). Типовыми примерами являются: пословный, посимвольный и поразрядный интерфейс.
В каждом из этих случаев канал будет производить преобразование данных из формата, получаемого от устройства в формат канала или же из формата канала в формат устройства. При передачи данных из памяти во внешнее устройство слово получаемое из памяти в параллельном коде преобразуется в последовательный поток двоичных разрядов, который после этого преобразования может быть принят данным внешним устройством. Преобразование формата может включать в себя такую операцию как: добавление и удаление двоичных разрядов контроля и т. д.
Канал может выполнять как логические, так и электрические преобразования сигнала.
Управление передачами
В большинстве соперничающих передач производиться пересылка более одного слова или сигнала. Для каждого слова, пересылаемого в ходе данной передачи, должен быть известен адрес той ячейки памяти, куда данное слово должно быть помещено. Этот адрес должен обновляться после каждого цикла памяти и проверяться на предмет определения конца передачи. Поскольку необходимые для этого аппаратные средства могут отличаться друг от друга в зависимости от типа канала. Данная функция в общем, виде реализуется не в коммутаторе памяти, а в канале. Такой подход позволяет сосредоточить все специализированные средства сопряжения с различными ВУ в одном определенном модуле. Счетчики, используемые для управления передачи, могут быть реализованы в виде схемных счетчиков расположенных в канале либо в виде ячеек основной памяти. В последнем случае для выполнения передачи каждого слова будет необходим, по крайней мере, еще один цикл памяти для обновления счетчика. Нередко можно встретить такие структуры канала, в которой при каждом занятии цикла требуется использовать 3 или 4 цикла памяти. Вполне возможно, что один и тот же канал при использовании его одним и тем же ЭВМ будет требовать для 1-го элемента информации разное количество циклов.
Выработка сигналов прерываний, инициирование передачи, выработка сложной системы сигналов, которые могут потребоваться для организации взаимодействия внешних устройств и коммутатора памяти.
Контроль ошибок
Во многих каналах выполняется контроль или коррекция ошибок. Типовой способ обнаружения ошибок сводится к некоторому виду контроля по четности или нечетности. При приеме символы проверяются по четности разрядов и дополняются дополнительными разрядами соответственно до четности или нечетности. Кроме того, при записи на ВУ возможно подсчитывание контрольной суммы блока передаваемой информации. Такая контрольная сумма может выполняться либо путем сложения "по модулю 2" всех слоев в блоке, либо путем циклического суммирования с учетом переноса разряда переполнения - циклическая контрольная сумма.
Функция коммутации
Каналы, используемые в многомашинных комплексах, могут быть усложнены за счет увеличения количества входов со стороны подключения коммутатора памяти. Это дает возможность подключать один канал к различным коммутаторам, относящимся к различным ЭВМ.
Коммутация
В этом случае функции канала увеличиваются, происходит коммутация между двумя ЭВМ.
Функции канала и коммутатора идентичны. Поэтому концепция применения каналов имеет 2 крайности:
Коммутатор берет на себя все функции канала.
Когда канал берет на себя обслуживание всех ВУ, таким образом, все функции коммутатора берет на себя канал.
Интерпретация команд
Для выполнения функций передачи данных канал должен интерпретировать часть обобщенной команды ввода/вывода. Канал должен определить какое из устройств должно быть активизировано, в каком направлении должна быть выполнена передача информации, какое количество информации должно быть передано, и по какому адресу памяти необходимо поместить информацию или извлечь ее. Возможно, несколько вариантов реализации канала. Наиболее выражена тенденция реализации канала в виде малой, быстрой, специализированной ЭВМ. В этом случае пропускная способность это ЭВМ должна быть существенно выше пропускной способности тех ВУ, которые обслуживаются.
Устройства
управления
Третий уровень коммутации
При чрезмерном увеличении количества ВУ возникает необходимость установки 3-го уровня коммутации. Для реализации этого уровня применяется устройства, которые называются устройствами управления ВУ.
Устройство управления должно быть согласовано с одной стороны со стандартным интерфейсом соответствующего канала, а с другой с внешними устройствами. Устройства управления специализируются на управлении однотипными устройствами.
Функции устройства управления аналогичны функциям канала, поэтому в современных ЭВМ, у которых нет расширенного набора ВУ, функции УУ выполняет свой канал. Кроме того, в тех случаях, когда через канал подключается только одно устройство, он перестает выполнять функции коммутации и сохранит только функции преобразования форматов и управления передачами. Такое упрощенное устройство называется адаптером.
Соединение через внешнюю память
Связь ЭВМ через ВЗУ осуществляется путем применения устройств управления ВЗУ, имеющих два раздельных входа. При этом если операции ввода/вывода от 1-й ЭВМ, то на второй вход до завершения операции ввода/вывода выставляется в слове состояния устройства "занято", т.е. с устройством работает та ЭВМ, которая первая его захватила. Такая организация работ возможна, если обе ЭВМ работают под управлением однотипных операционных систем, ориентированных на одинаковую файловую систему. Такая организация архитектуры называется вычислительный комплекс со связью через ВЗУ. Такая связь называется слабой.
Общее поле магнитных дисков
Если в качестве устройств используются магнитные диски, то архитектура называется вычислительный комплекс с общим полем магнитных дисков. Такая архитектура может эффективно использоваться при размещении базы данных в едином дисковом пространстве и использовании ее 2-мя ЭВМ. Объединить в единый комплекс при такой архитектуре можно и более 2-х ЭВМ, но каждое дисковое устройство может использоваться только 2-мя ЭВМ. Вычислительный комплекс с общим полем магнитных дисков позволяет разделить обработку информации между ЭВМ без потери производительности.
При использовании в качестве внешних устройств магнитных лент соответствующий вычислительный комплекс будет называться ВК с общим полем магнитных лент.
Общее поле дисплея
Построение общего поля дисплеев позволяет расширить доступ пользователей к информационным базам размещенных на разных ЭВМ. Если 2 ЭВМ объединены общим полем дисплеев и имеют общее поле дисков, то имеет место резервированием ЭВМ.
Прямо связные ЭВМ с общим ОЗУ и через адаптер канал – канал
При связи машин между собой через каналы, каждая ЭВМ "видит" другую ЭВМ как ВУ. Передача информации через ЭВМ возможно только тогда, когда одна ЭВМ будет передавать, а вторая принимать информацию. В других случаях обмен производиться не будет. Наиболее целесообразно организовывать обмен между ЭВМ, используя механизм прерывания.
Совершенствование системы связи ЭВМ через канал-канал было направлена по двум направлениям:
-
совершенствования топологии связей;
-
совершенствования протоколов обмена.
Совершенствования топологии связей. В настоящее время можно построить радиальную или магистральную структуру (см. рис. 2), объединяя отдельные ЭВМ по средствам адаптеров и каналов. При этом топология соединений определяет способ коммутации абонента и способ обработки заявок абонента.
При радиальной структуре в состав канала входит мультиплексор магистрали абонентов, а сами магистрали одинаковы по составу командно - информационных линий. Обработка заявок и коммутация происходят в канале.
Связь через адаптер канал-канал