- •1)Широке та вузьке визначення менеджменту, загальні характеристики організацій та складових успіху їхньої діяльності.
- •2)Визначення основних функцій менеджменту та їх взаємозв’язку в межах циклу менеджменту.
- •3)Головні ознаки діяльності менеджера, характеристика діяльності та вимоги до якостей менеджерів різних рівнів управління.
- •4)Сутнісна характеристика класичної теорії менеджменту: школа наукового управління й адміністративна школа (сфери досліджень, головні надбання та недоліки).
- •5)Сутнісна характеристика поведінкової теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки).
- •6)Сутнісна характеристика кількісної теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки).
- •7)Порівняльна характеристика основних моделей прийняття управлінських рішень: сутність, базові поняття та сфери застосування).
- •8)Порівняльна характеристика інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень (послідовність та зміст основних етапів, переваги та недоліки, сфери застосування).
- •9)Послідовність оцінки альтернативних варіантів в процесі прийняття управлінських рішень, навести приклад відбору альтернатив з використанням відповідних критеріїв їх оцінки.
- •10)Класифікація методів творчого пошуку альтернативних варіантів. Характеристика найважливіших з них.
- •11)Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень та їх характеристика.
- •12)Характеристика методу “дерева рішень” як
- •13)Характеристика принципів оптимізації основних критеріїв теорії статистичних рішень (критерії песимізму, оптимізму, коефіцієнта оптимізму, Лапласа, шкодування).
- •14)Характеристика сфери використання, складових
- •15)Характеристика експертних методів обґрунтування управлінських рішень (сфери застосування, методи, принципи оцінювання, критерій вибору кращого рішення).
- •17)Зміст поняття “мета” в управлінні й основні вимоги до правильно сформульованих цілей. Класифікація цілей організації.
- •18)Сутність концепції управління за цілями (мво). Змістовна характеристика та послідовність етапів процесу управління за цілями.
- •19)Переваги і недоліки процесу управління за цілями (мво).
- •20)Визначення поняття “стратегія”. Характеристика основних елементів стратегії та рівнів стратегій організацій.
- •21)Логіка процесу формування стратегії організації
- •22)Характеристика поняття “місія організації”, вимоги до змісту правильно сформульованої місії.
- •23)Характеристика зовнішнього й внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії
- •24)Типи загальнокорпоративної стратегії. Варіанти загальнокорпоративної стратегії росту.
- •26)Характеристика стратегії контролю за витратами (принцип, на якому ґрунтується стратегія, практичні засоби реалізації, умови застосування).
- •27)Характеристика стратегії диференціації (принцип, на якому ґрунтується, перелік можливих унікальних властивостей продукції, умови ефективного застосування).
- •28)Характеристика стратегії фокусування
- •29)Класифікація, склад і характеристика основних типів і форм планів впровадження стратегії.
- •30)Визначення поняття “організації” як функції управління. Співвідношення категорій “організація”, “організаційна діяльність”, “організаційна структура”.
- •31)Класична теорія організації: характеристики моделі “ідеальної бюрократії” м. Вебера, її сильні та слабкі сторони.
- •32)Поведінкова теорія організації: критерії класифікації організацій, характеристика основних систем управління організаціями за р. Лайкертом, сильні та слабкі сторони теорії.
- •33)Сутнісна характеристика основних елементів організаційного процесу.
- •34)Основні результати досліджень впливу технології на організаційну структуру (дослідження Дж. Вудворд).
- •35)Основні результати досліджень впливу розмірів організації на її структуру.
- •36)Основні результати досліджень впливу середовища на структуру організації (концепція Лоуренса-Лорша).
- •37)Змістовна характеристика процесу проектування робіт в організації (сутність; зміст процесів аналізу робіт і проектування робіт).
- •38)Характеристика основних методів перепроектування робіт в організації.
- •39)Основні принципи групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (базові схеми департаменталізації).
- •40)Характеристика делегування повноважень як складової організаційного процесу (сутність, основні елементи, види повноважень).
- •41)Визначення категорії “діапазон контролю”, наслідки його зменшення. Характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).
- •42)Процес координації робіт як складовий елемент організаційної діяльності (сутність, різновиди, характеристика механізми вертикальної й горизонтальної координації).
- •43)Зміст функції “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі процесу мотивації. Внутрішнє й зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
- •44)Основні положення теорії “ієрархії потреб” а. Маслоу (базові тези, характеристика та ієрархія потреб, основні висновки).
- •45)Характеристика теорії “набутих потреб” д.МакКлелланда (базові тези, види потреб, характеристики робіт, що найкраще мотивують людей з різними домінуючими потребами, основні висновки).
- •46)Загальна характеристика “теорії мотиваційної гігієни” ф. Герцберга (базова ідея теорії; перелік мотиваційних і гігієнічних факторів, діапазони їх дії; основні висновки; методи збагачення робіт).
- •47)Основні положення “теорії очікувань” в.Врума (базова ідея теорії; основні ситуаційні фактори; висновки для практичного використання).
- •48)Основні положення “теорії справедливості” с.Адамса (базова ідея теорії; критерій справедливості; типи реакції на несправедливість; висновки для практичного використання).
- •49)Характеристика моделі Портера-Лоулера як комплексної теорії мотивації (ситуаційні фактори моделі й характер їх взаємозв’язків; висновки для практичного застосування).
- •50)Порівняльна характеристика змістовних і процесних теорій мотивації
- •51)Визначення поняття “контроль”. Модель процесу контролю
- •52)Характеристика процедури вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації
- •53)Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (сутність, переваги і недоліки).
- •54)Параметри ефективної системи контролю. Зміст поняття “дисфункціональний ефект системи контролю” та засоби його подолання.
- •55)Визначення поняття “лідерство”. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повноваження”, “лідерство”.
- •56)Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідирування.
- •57)Порівняльна характеристика основних підходів у теорії лідерства (сфери досліджень; основні результати, здобутки та недоліки).
- •58)Основні положення “теорії х” і “теорії y” д. МакГрегора (основна ідея теорії; характеристики автократичного та демократичного стилів керування).
- •59)Визначення стилів керування за р. Блейком та Дж. Моутон. Характеристика виокремлених ними основних стилів керування.
- •60)Ситуаційна модель керування ф. Фідлера (базові положення моделі; перелік ситуаційних факторів; характеристика ситуацій, найбільш прийнятних для певних стилів лідерства).
- •1)Широке та вузьке визначення менеджменту, загальні характеристики організацій та складових успіху їхньої діяльності.
24)Типи загальнокорпоративної стратегії. Варіанти загальнокорпоративної стратегії росту.
При обгрунтуванні загальнокорпоративної стратегії найчастіше спираються на класифікацію стратегій за цілями. Відповідно до цього критерію розрізняють: - стратегію зростання; - стратегію стабільності; - реструктивну стратегію; - комбіновану стратегію. Стратегія зростання – може здійснюватися кількома способами, тобто існують різні стратегічні варіанти росту. Стратегія стабільності – цю стратегію застосовують організації, які задоволені своїм попереднім курсом дій та бажають залишити існуючий стан. Реструктивна стратегія – використовується у випадках, коли організація залишає певні ринки, або перепрофілює виробництво. В межах реструктивної стратегії існує декілька варіантів. В діяльності великих корпорацій стратегії зростання, стабільності та реструктуризації змінюють одна одну або використовуються у комплексі. Виникає четвертий вид стратегій – комбінована стратегія.
Типи та види загальнокорпоративної стратегії: 1. Стратегія зростання. 1.1. За напрямками зростання розрізняють: а) Стратегію експансії: - захоплення ринку; - розвиток ринку; - розвиток виробництва; б) Стратегію диверсифікації: - горизонтальна; - вертикальна; - центрована (споріднена); - неспоріднена; - конгломератна; в) Стратегію інтеграції: - вертикальна інтеграція; - горизонтальна інтеграція; - інтеграція “вперед”; - інтеграція “назад”. 1.2. За методами зростання розрізняють: а) стратегію внутрішнього росту; б)стратегію зовнішнього росту. 1.3. За методами зростання розрізняють: а) стратегію внутрішнього росту; б) стратегію зовнішнього росту. 2. Стратегія стабільності. 3. Реструктивна стратегія: 3.1. Стратегія ліквідації. 3.2. Стратегія відсікання зайвого. 3.3. Стратегія переорієнтації. 3.4. Стратегія створення “стратегічних коаліцій”.4. Комбінова стратегія.
25)Сутність методу “пакетного менеджменту” як інструмента вибору загальнокорпоративної стратегії. Принципи матричної техніки з використанням критеріїв “темпи зростання ринку” – “частка продукції фірми в ринку”.
На практиці існує декілька методів вибору загальнокорпоративної стратегії. В основу багатьох з них покладено метод “пакетного менеджменту”. Сутність методу полягає в тому, що групи (або пакети) продукції організації розподіляються відповідно до їх рейтингу за двома критеріями. Розглянемо принцип матричної техніки за допомогою таких двох критеріїв: 1) темпи зростання ринку, 2) частка участі продукції фірми у ринку.
На схемі зображені позиції чотирьох груп продукції фірми (A, B, C, D) відповідно до сформульованих критеріїв.
|
високі |
|
|
Темпи зростання ринку |
|
В |
С |
А |
D |
||
|
низькі |
низька |
висока |
|
|
Доля участі в ринку |
Групи продукції А і D, навряд чи, будуть демонструвати в майбутньому зростання, скоріше буде спостерігатися падіння обсягів їх виробництва. Групи продукції В і С потенційно мають сильні позиції. Тут можна очікувати значного приросту. Проте бажане зростання вимагатиме значних капіталовкладень, особливо група В. Позиції продукції А і В щодо конкурентів слабкі, а у С і D, навпаки, – сильні. Враховуючи, що завоювання більшого сектору ринку спричиняє зменьшення собівартості одиниці продукції за рахунок обсягів виробництва, можна говорити про високий прибуток груп продукції С і D. Особливо прибутковим може бути сектор D, оскільки сюди не робляться додаткові капіталовкладення під майбутнє зростання. Отже, як логічні стратегії для фірми, яка випускає групи продукції від А до D, можна було би запропонувати наступні: 1) реструктивна стратегія для А; 2) стратегія зростання для С; 3) стратегія стабільності для D; 4) стратегія зростання (або реструктивна стратегія) для В.