90. Банківські послуги.

Банківські послуги (БП) - ті дії банк. установ на замовлення клієнтів, які не пов’яз. із залуч. додаткових ресурсів. Основна форма оплати БП - комісійні БП: ліцензовані (їх надання потребує ліцензії НБУ. Це зокрема касове обслуговування, інкасація та перевезення грошових цінностей, залучення депозитів юрид. і фіз. осіб), неліцензовані, чисті (послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок), сурогатні (послуги, кінцевий результат здійснення яких може вплинути на активи банку), комісійні (послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії), гонорарні (банк отримує від клієнтів обумовлену наперед плату: лізинг, трастові, консультаційні послуги), спредові (чисті доходи від них формуються як різниця між комісією, отриманою від клієнта та сплаченою при організації даної послуги), балансові (обліковуються на балансових рахунках: кредитні, інвест., валютні операції), позабалансові (гарантії, поручительство, консультації) . Факторинг – БП, яка являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу.

Ринок БП в Україні перебув. на стадії формування. Найбільшим. попитом користуються послуги розрахунково-касового хар-ру.

91. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.

Банківська стабільність означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов’язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі.

Найважливішим економічним нормативом є нормативи капіталу, зокрема мінімальний розмір статутного капіталу, норматив платоспроможності і норматив достатності капіталу.

Мінімальний розмір стат. фонду — 1 млн євро за курсом НБУ на момент реєстрації банку.

Ком. банк буде в змозі відповідати за своїми зобов’язаннями за умови, якщо він вклав свої і залучив кошти у ліквідні активи. Банк повинен дотримуватися певного співвідношення між високоліквідними і робочими активами (є неменшим 20%).

Одним із засобів мінімізації і запобігання ризиків є дотрим. банком нормативів ризику.

Прибутковість як елемент банківської стабільності залеж. від співвідношення доходів і витрат. Найпоширенішими показниками прибутковості банку є: прибутковість банківських активів (показник, що характеризує співвідношення чистого прибутку банку й активів банку), прибутковість акціонерного капіталу (показник, що характеризує відношення чистого прибутку до акціонерного капіталу) та процентна маржа (показує, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками i наскільки гостра конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установа банку). Мінімізація рівня ризику дає змогу отримати стабільний прибуток, тому балансування між прибутковістю та ризиком - важливе і складне завдання управління банком.

Кожний банк повинен відкрити 24 показники, які характеризують його стійкість. Деякі з них:

1. Норматив капіталу:

1. мінім. розмір статутного фонду

2. мінім. розмір капіталу (капітал банку – різниця між заг. сумою активів і зобов’язаннями)

3. норматив платоспроможності – відношення капіталу банку до його активів.

2. Нормативи ліквідності:

2.1 норматив миттєвої ліквідності – відношення коштів на кореспондуючому рахунку НБ і в касі банку до зобов’язань.

2. норматив загальної ліквідності – співвідношення активів банку до всіх зобов’язань.

3. Нормативи ризику:

3.1 максимал. розмір ризику на 1-го позичальника – відношення заборгованості до капіталу.

3.2 норматив Макс. розміру міжбанківських позик – відношення між банк. позик до капіталу банку.

3.3 норматив рефінансування – відношення суми позик наданих комерційному банку націон. банком і комерц. банками до капіталу банку.