4. Галузеві та міжгалузеві принципи права.

Міжгалузеві принципи є вимогами одночасно в декількох галузях права:

• незалежність суддів і підкорення їх тільки закону;

• рівність учасників процесу перед законом і судом;

• змагальність сторін (коли діють одночасно в різних процесуальних галузях права).

Галузеві принципи є вимогами до норм певної галузі права. (невтручання у внутрішні справи держави у … прав).

Презумпції невинності у кримінально-процесуальному праві.

Принципи інститутів права є вимогами до норм у певному інституті права:

• індивідуалізація покарання;

• визначення покарання в судовому рішенні, тощо.

Тема 13. Правове регулювання суспільних відносин.

1. Поняття правового регулювання.

Правове регулювання – це вид соціального регулювання, який являє собою процес упорядкування суспільних відносин за допомогою права.

Властивості правового регулювання (в різних книжках пишуть по різному):

І. Забезпеченість державою – держава формує норми права, здійснює їх постійне оновлення й однакове застосування, встановлення санкцій за їх невиконання, забезпечує їх охорону засобами примусу.

ІІ. Загальність – поширюється на все суспільство і всю територію держави (тільки приїхав в державу, одразу потрапив під вплив).

ІІІ. Формувальна визначеність – здійснюється тільки у заздалегідь визначений спосіб та у заздалегідь визначених формах.

ІV. Системність – здійснюється за допомогою системи юридичних норм (системи прав), що спеціально створюються з цією метою.

Вимоги правового регулювання:

• економність – здійснюється не за свавільним бажанням законодавця, а разі об’єктивної необхідності ефективної соціальної регуляції саме правовими засобами. (норми права завжди обмежують людину, не обов’язкові: Німецька система до них опит Гімлера відмінив, у нас досі. Держава повинна бути мінімальною).

Якщо є можливість не регулювати відносини без держави, треба так робити.

Більш широким поняттям ніж правове регулювання є правовий вплив, що має своїм об’єктом не тільки суспільну поведінку людей, але також її свідомість і психіку.

Предметом правового регулювання є заздалегідь не окреслене коло суспільних відносин (залежить від обставин розвитку суспільства), які об’єктивно за своєю природою можуть підлягати нормативно-організаційному впливу.

2. Способи та методи правового регулювання (умовності, дуже близькі між собою).

Спосіб правового регулювання – спосіб нормативної регламентації поведінки людей у суспільстві шляхом надання їм юридичних (визначених юридичними нормами) прав та або накладання на них юридичних обов’язків.

Поділяються на: основні і додаткові.

Основні – мають самостійне регулятивне значення:

1. Дозвіл (дозволяння) – надання особі юридичного суб’єктивного права здійснювати певні дії, або утримуватися від них, вільно обраний варіант власної поведінки (наприклад дозволяння укласти подружній договір).

2. Зобов’язання –покладення на особу активного, суб’єктивного юридичного обов’язку виконати певні дії регламентовані нормами права.

3. Заборона – покладення на особу пасивного суб’єктивного юридичного обов’язку – обов’язку утримуватися від певних дій.

Та допоміжні – не мають самостійного регулятивного значення, використовуються разом з основними для посилення та оптимізації їхньої дії:

1. Примус (юридичний) (не носити сумку за дівчат);

2. Покарання;

3. Пом’якшення юридичної відповідальності;

4. Надання пільг;

5. Заохочення;

6. Рекомендація.

Метод правового регулювання – це певна сукупність (комбінація) способів правового регулювання. Поділяються на основні та додаткові.

Основні:

І. Імперативний – переважно зобов’язаний. Такий, що не допускає вільної саморегуляції суб’єктами вільної поведінки в суспільстві. Відступу від умов юридичних приписів (обирати … чи покарання не можна). (органи державної влади і місцевого самоврядування).

Домінуючі способи:

• зобов’язання

• заборона

• примус.

(п. 1 ст. 19 Конституції України, п. 2 ст. 9 КАСУ).

ІІ. Диспозитивний – переважно дозвільний. Такий, що передбачає вільну саморегуляцію суб’єктами їхньої поведінки в суспільстві й установлює тільки межі процедури такої саморегуляції.

Домінуючий спосіб: дозволяння. (не дозвіл).

Для нас з вами. Додаткові (субсидіарні) методи правового регулювання:

1. Рекомендаційний – надання вказівок, що не мають обов’язковою юридичної сили, щодо найбільш прийнятної для суспільства поведінки.

Домінуючий спосіб: рекомендація (Каб. Мін., міністерство надає приклади та рекомендації) не обов’язкове, але вірне.

2. Заохочувальний – стимулюючий до бажаної поведінки в суспільстві.

Домінуючий спосіб – заохочення (податкова видає постанови про кольори коридорів (не має проблем, сплачує податки) – і не буде спрощена форма сплачування і декларування.