- •Призначення та характеристика моделей життєвого циклу (жц) іс підприємства: каскадна, поетапна та спіральна.
- •Основні етапи життєвого циклу. Задачі, які вирішуються на кожному з етапів життєвого циклу.
- •Стадії та етапи створення іс за державним стандартом .
- •28) Характеристика підходів до створення автоматизованих інформаційних систем.
- •Структурний аналіз. Властивості стуктурно-орієнтованих методів.
- •Принципи структурного проектування.
- •32. Об’єктно-орієнтовані методи аналізу. Об’єкти і класи. Принципи створення об’єктів: інкапсуляції, успадкування, поліморфізму.
- •Принципи об’єктно-орієнтованого проектування.
- •Характеристика функціональних можливостей case-засобів.
- •37. Еволюція стратегічних моделей управління підприєствами в інформаційних системах
- •38. Системи планування матеріальних ресурсів mrp.
- •41. Розвинуті системи планування (aps)
- •. Комп’ютерні інтегровані системи cim.
- •Системи планування ресурсів синхронізованого з покупцем csrp.
- •44. Системи інтеграції ланцюжків поставок sci.
- •46. Функціональна характеристика фінансово-аналітичних інформаційних систем.
- •47. Система фінансового моделювання Project Expert.
- •48. Послідовність створення та аналізу проекту у Project Expert
- •49. Побудова моделі у Project Expert.
- •50. Класифікація програмних систем для автоматизації бухгалтерських робіт за функціональними можливостями та за способом організації.
- •Вимоги до аналітичного обліку в бухгалтерських інформаційних системах.
- •52. Програма «1с:Бухгалтерія».Можливості, що забезпечують гнучкість обліку в програмі «1с:Бухгалтерія».
- •Визначення систем підтримки прийняття рішень (сппр). Напрями застосування сппр. Основні функції та властивості сппр.
- •54. Покоління сппр. Властивості та недоліки першого покоління сппр. Функції та можливості систем другого покоління.
- •. Архітектура сппр: інтерфейс користувача, бд та база моделей. Основні відмінності аіс та сппр.
- •56. Проблеми широкого впровадження та застосування сппр у розподіленому середовищі. Досвід використання в економіці сппр: “Симплан”, pims, isds, ifps та ін.
- •57. Визначення експертних систем (ec). Досвід та області застосування ec. Класифікація ec за призначенням та зв’язком із реальним часом
- •58. Форма подання знань в ec. Властивості та вимоги до ec
- •60. Загальна характеристика та класифікація комп’ютерних тренінгових систем (ктс). Характеристика об’єктів моделювання та їх економічних параметрів. Математичне та програмне забезпечення ктс.
-
Стадії та етапи створення іс за державним стандартом .
Стадії та етапи розробки інформаційних систем визначає відповідний державний стандарт (ГОСТ 34.601—90). Цей стандарт наводить повний перелік стадій та етапів створення інформаційних систем, причому в конкретних умовах ці стадії та етапи можуть поєднуватись один з одним або не виконуватись. Це залежить від особливостей інформаційних систем, які створюються, та від домовленості між розробником системи та її замовником. Різні варіанти комбінацій стадій та етапів проектування розглядаються в підрозд. 9.2 цього розділу. Державний стандарт розрізняє вісім стадій створення інформаційних систем: 1) формування вимог до автоматизованої системи (АС); 2) розробка концепції АС; 3) технічне завдання; 4) ескізний проект; 5) технічний проект; 6) робоча документація; 7) введення в експлуатацію; 8) супроводження АС.
На першому етапі провадиться обстеження об’єкта та обгрунтовується необхідність створення АС, формулюються вимоги користувача до АС, оформляються звіт про виконану роботу.
Вимоги до системи можуть бути оформлені як окремий документ. Для такого документа немає стандартної назви, але здебільшого він називається заявкою на розробку або тактико-технічне завдання. Під час розробки концепції АС (другий етап) провадяться науково-дослідні роботи для пошуку шляхів та оцінки можливостей реалізації вимог користувача. На цьому етапі можна визначити методи, які будуть покладені в основу розрахунків, або принципові підходи до розв’язування конкретних задач. Наприклад, для АС, яка пов’язана з оптимальним плануванням виробництва, на цьому етапі можуть визначатися математичні моделі та методи (лінійне програмування, імітаційне моделювання тощо) для використання в розрахунках та стандартні пакети програмних засобів, які можна буде використати. Цей етап закінчується складанням та затвердженням звіту про науково-дослідну роботу. Цей звіт може містити оцінку необхідних для реалізації розробки та самої АС ресурсів, давати порівняльну характеристику тих чи інших варіантів розробки АС, визначати порядок оцінки якості системи. На третьому етапі формується технічне завдання (ТЗ) на створення АС. ТЗ є основним документом, що визначає вимоги та порядок створення (розвитку або модернізації) автоматизованої системи. На підставі ТЗ провадиться розробка АС, її прийом під час вводу в дію. ТЗ розробляють на систему в цілому. Додатково можуть бути розроблені ТЗ на окремі частини АС.
Під час створення робочого проекту формуються документи, які визначає стандарт для цього етапу проектування, та розробляються або адаптуються програми обробки інформації. Серед документів робочого проекту можуть бути загальний опис системи, опис технологічного процесу обробки інформації, інструкції з виконання окремих операцій технологічного процесу, керівництво користувача, опис програм тощо. Найважливішою роботою під час створення робочого проекту є розробка та відлагодження програм або їх адаптація. Адаптація відбувається тоді, коли для створення інформаційної системи використовуються вже готові програми: типові або ті, які розроблялися для інших об’єктів. На кожну програму розробляється її опис або паспорт.
Під час дослідної експлуатації заповнюють інформаційну базу на машинних носіях. Це роблять спеціалісти, які експлуатуватимуть інформаційну систему. На основі контрольного прикладу або реальних даних за конкретний період (період визначає користувач) виконуються основні розрахунки. За результатами дослідної експлуатації до програмного забезпечення можуть вноситися зміни. За домовленістю між користувачем і розробником системи може дороблятися й технічний проект. Після завершення дослідної експлуатації відбуваються приймальні випробування, які можуть грунтуватися на аналізі документів, отриманих на ЕОМ, і порівнянні їх із документами, сформованими вручну. Випробування можуть провадитися спеціально створеною комісією, яка перевіряє роботу системи на реальних або умовних даних у присутності членів комісії. Після приймальних випробувань, якщо робота інформаційної системи відповідає технічному завданню і реалізує всі передбачені функції, складається акт введення системи в експлуатацію. Під час супроводження АС виконуються роботи згідно з гарантійними зобов’язаннями розробника системи. У цей період можуть усуватися недоліки, які виявляються під час експлуатації. Стадії та етапи, які мають бути пройдені під час створення АС, обумовлюються в договорах і технічному завданні. Дозволяється виключати стадію «Ескізний проект» та окремі етапи робіт на всіх стадіях, об’єднувати стадії «Технічний проект» та «Робоча документація» в одну стадію «Техноробочий проект».
