25. Призначення та характеристика моделей життєвого циклу (жц) іс підприємства: каскадна, поетапна та спіральна.

Життєвий цикл – модель створення і використання інформаційних систем, що відображує різні її стани, починаючи з моменту виникнення необхідності в даному виробі і закінчуючи моментом його повного виходу з використання всіх без винятку користувачів. У процесі життєвого циклу інформаційна система проходить етапи та виконує процеси.

Етапи – послідовні відрізки часу, упродовж якого виконується робота.

Процес – ланцюжок робіт, що послідовно виконуються протягом етапу, можуть виконуватися роботи, що належать до різних процесів.

Основні етапи ЖЦ: аналіз вимог, проектування, програмування або впровадження, тестування і налагодження, експлуатація і супровід.

ЖЦ утворюється відповідно до принципу низхідного проектування і має ітераційний характер. На кожному етапі ЖЦ породжується певний набір документів і технічних рішень. При цьому для кожного етапу початковими є документи і рішення, отримані на попередньому етапі. Кожний етап завершується перевіркою створених документів і рішень з метою перевірки їх відповідності початковим документам.

Порядок виконання етапів у ході розробки, а також критерії переходу від етапу до етапу визначають моделі життєвого циклу. Існує 3 основних моделі: каскадна (передбачає перехід до наступного етапу після повного завершення робіт на попередньому етапі і характеризується чітким поділом даних в процесі їх оперування), поетапна модель з проміжним контролем (ітераційна модель розробки з циклами зворотнього зв’язку між етапами, перевага в тому, що між етапні корегування забезпечують меншу трудомісткість у порівнянні з каскадною, з іншого боку – життя кожного етапу розтягується на весь період розробки), спіральна ( загострює увагу на початкових етапах і кожний виток спіралі відповідає поетапній моделі створення фрагмента або версії системи. На ньому уточнюються цілі і характеристики проекту, визначається його якість, плануються роботи наступного вітка спіралі; переваги моделі: накопичення і повторне використання програмних засобів та моделей, орієнтація на розвиток і модифікацію системи в ході її проектування, аналіз ринку і витрат в процесі проектування).

25. Основні етапи життєвого циклу. Задачі, які вирішуються на кожному з етапів життєвого циклу.

Життєвий цикл – модель створення і використання інформаційних систем, що відображує різні її стани, починаючи з моменту виникнення необхідності в даному виробі і закінчуючи моментом його повного виходу з використання всіх без винятку користувачів. У процесі життєвого циклу інформаційна система проходить етапи та виконує процеси.

Етапи – послідовні відрізки часу, упродовж якого виконується робота.

Основні етапи:

• Аналіз вимог (уточнюється, формалізується і документуються вимоги замовника до ІС)

Перелік вимог до ІС повинен включати:

1. сукупність умов, за яких передбачається експлуатувати ІС (апаратні і програмні ресурси системи, зовнішні умови її функціювання, склад працівників та робіт, що мають до неї відношення)

2. опис функцій, що має виконувати система

3. обмеження в процесі розробки ( терміни завершення окремих етапів, неявні ресурси. Процедури і заходи, що забезпечують захист інформації)

Результатом етапу повинна бути модель вимог до системи, що включає:

1. повну функціональну модель вимог до майбутньої системи з глибиною опрацювання до рівня кожної операції кожної посадової особи

2. специфікація операції нижчого рівня

3. пакет звітів і документів по функціональній моделі, що включають характеристику об’єкта моделювання, перелік підсистем, вимоги до способів і засобів зв’язку для інформаційного обміну між компонентами, вимоги до характеристик системи із суміжними системами.

4. пакет звітів і документів з інфо. Моделі

5. концептуальну-інформаційну модель вимог

6. архітектури системи з прив’язкою до концептуальної інформаційної моделі

7. пропозиції щодо організації структури для підтримки системи

• розробка технічного завдання

технічне завдання зі створення зі створення системи розробляється на основі моделі вимог до майбутньої системи і включає в себе:

• вимоги до автоматизованих робочих місць, їхніх складу та дій

• розробку вимог до технічних засобів

• визначення вимог до програмних засобів

• розробку топології, складу і структури локально-обчислювальної мережі

• вимоги до етапів і термінів виконання робіт

  • проектування

завдання цього етапу є дослідження структури системи і логічних взаємозв’язків її елементів. Виділяють підетапи

1. проектування архітектури системи розробка структури та інтерфейсів компонентів, узгодження функції і технічних вимог до компонентів, методів і стандартів проектування

2. детальне проектування передбачає розробку специфікації кожного компонента, інтерфейсів між компонентами, розробку вимог о тестів і плану інтеграції компонентів.

Етап визначає як слід реалізувати вимоги до ІС, що були зафіксовані на етапі аналізу.

• Реалізація (програмування)

Здійснюється створення системи як комплексу програмно-апаратних засобів, починаючи з проектування і створення телекомунікаційної інфраструктури і завершуючи розробку та інсталяції доданків

• Тестування та налагодження

Тестування – набір процедур і дій, призначених для демонстрації коректної роботи ІС у заданих режимах і зовнішніх умовах. Мета тестування: виявити наявність помилок або переконливо продемонструвати їх відсутність.

Налагодження – набір процедур і дій, які починаються з виявлення самого факту наявності помилки і закінчуються закінченням точного місця характеру цієї помилки і способів її усунення.

Під коректним розуміють програмний продукт, який працює відповідно до пред’явлених для нього вимог. Процес тестування використовує детермінований метод, тобто готуються відповідні набори коректних початкових даних і перевіряється відповідність одержаних результатів еталону значення. Зазвичай розробляється план тестування та використовуються спец. системи автоматизації тестування та налагодження, які дозволяють виявити помилки та різних стадіях налагодження.

• Експлуатація та супроводження

забезпечення стійкості роботи системи і збереження інформації (адміністрування)

своєчасна модернізація і ремонт окремих елементів (технічна підтримка)

адаптація можливостей системи до поточних потреб бізнесу підприємства.