1. Проаналізуйте пальники які використовують для наплавленні у вуглекислому газі.

Зварювання здійснюється з використанням плавкого електрода та захисного вуглекислого газу, що подається в зону дуги. Це зварювання механізоване, його виконують напівавтоматами і автоматами. Стійке горіння забезпечується при високій густині постійного струму (100 А/мм² і вище).

Висока густина зварювального струму зумовлює застосування електродного дроту малого діаметра (звичайно d_e = 0.8...2.5 мм). Зварювання звичайно виконують на постійному струмі зворотної полярності при безперервній подачі електродного дроту.

Основною особливістю зварювання у вуглекислому газі плавким електродом є потреба застосування електродних дротів з підвищеним вмістом елементів-розкислювачів — кремнію та марганцю, що компенсують їх вигоряння в зоні зварювання та запобігають додатковому окисленню металу при зварюванні і утворенню пор. Для вуглецевих сталей в основному використовують зварювальні дроти суцільного перерізу Св-10ГС, Св-08Г2С, а також порошкові дроти, що містять порошки феросплавів FeSi, FeMn.

Зварювальні пальники призначені для підводу до місця зварювання електродної проволоки, струму та захисного газу. Зварювальний пальник – змінний інструмент , конфігурація та розміри якого повинні відповідати типорозміру зварюваного виробу. При зварюванні у СО₂ на струмах до 500 А зазвичай використовують пальники без охолодження і лише при зварюванні на великих струмах - пальники з водяним охолодженням. Але водяне охолодження пальників на струми 400 – 500 А, особливо для напівавтоматичного зварювання, підвищує ресурс сопла та стромопровідаЄ зменшує їх забризкування.

Найпростіший пальник при зварюванні у СО₂ тонким дротом, виготовляють із двох мідних трубок із зазором, по якому подається газ у сопло, сталевої змінної спіралі, кінцевих втулок та струмопроводуі газового сопла. Для надійної подачі тонкого електродного дроту необхідно аби внутрішній отвір спіралі був у 1,5…2 рази більший діаметра проволоки. Для отримання стабільного процесу та невеликого розбризкування необхідно забезпечити постійність вильоту електроду та виключити прихватування проволоки до електроду. Для підтримки постійного вильоту електроду необхідно забезпечувати контакт проволоки з струмопроводом в одному місті. Це досягається за рахунок пружних властивостей самого дроту або спеціальними притискачами.

Які пальники використовують для зварювання у СО₂ , як що струм більший за 500А?

Зварювання здійснюється з використанням плавкого електрода та захисного вуглекислого газу, що подається в зону дуги. Це зварювання механізоване, його виконують напівавтоматами і автоматами. Стійке горіння забезпечується при високій густині постійного струму (100 А/мм² і вище).

Висока густина зварювального струму зумовлює застосування електродного дроту малого діаметра (звичайно d_e = 0.8...2.5 мм). Зварювання звичайно виконують на постійному струмі зворотної полярності при безперервній подачі електродного дроту.

Основною особливістю зварювання у вуглекислому газі плавким електродом є потреба застосування електродних дротів з підвищеним вмістом елементів-розкислювачів — кремнію та марганцю, що компенсують їх вигоряння в зоні зварювання та запобігають додатковому окисленню металу при зварюванні і утворенню пор. Для вуглецевих сталей в основному використовують зварювальні дроти суцільного перерізу Св-10ГС, Св-08Г2С, а також порошкові дроти, що містять порошки феросплавів FeSi, FeMn.

Зварювальні пальники призначені для підводу до місця зварювання електродної проволоки, струму та захисного газу. Зварювальний пальник – змінний інструмент , конфігурація та розміри якого повинні відповідати типорозміру зварюваного виробу. При зварюванні у СО₂ на струмах до 500 А зазвичай використовують пальники без охолодження і лише при зварюванні на великих струмах - пальники з водяним охолодженням. Водяне охолодження пальників на струмах 400 – 500 А, особливо для напівавтоматичного зварювання, підвищує ресурс сопла та струмопроводу. І зменшує їх забризкування.

Шлангові напівавтомати

При напівавтоматичному наплавленні механізовані лише операції подачі електродного дроту, а переміщення вздовж зварюваного шва відбувається вручну.

Високі експлуатаційні властивості сучасних зварювальних напівавтоматів досягають за рахунок використання тонкої електродної проволоки, яка подається до електричної дуги по гнучкому направляючому каналу, який дозволяє розмістити відносно тяжкий механізм подачі дроту на значні відстані від зони зварювання, де розташовано робочий орган зварювальний пальник.

При зварюванні тонкою проволокою при великій густині струму (до 200 а/мм² ) процес саморегулювання дуги відбувається дуже інтенсивно. Це дає можливість при ручному переміщенні пальника використовувати подачі дроту. Випадкові коливання довжини дугового проміжка. які пов’язані з неточністю ручного ведення електроду, як правило легко компенсується саморегулюванням дуги.

За принципом компонування вузлів зварювальні напівавтомати бувають трьох типів:

1. Шланговий напівавтомат штовхаючого типу.

2. Шланговий напівавтомат тягнучого типу.

3. Шланговий напівавтомат тягно-штовхаючого типу.

Зварювальний напівавтомат штовхаючого типу містить катушку 1 з проволокою, пристрій для подачі дроту 2 гнучкий направляючий канал 3 . ручний тримач або пальник4. Електродний дріт 5 змотується з котушки і проштовхується ведучим 6 та приснис 7 роликами крізь канал у пальник та дугу. У каналі дріт знаходиться у стиснутому положенні, зусилля стискання змінюється від максимального до при вході у канал до нуля білі наконечника 8 пальника. Внаслідок стискання дріт розташовується у каналі хльоподібноу вигляді змії із змінним шагом хвилі. У місцях контакту дроту з каналом иникає сила тертя Q величина якої тим більша, чим більший кут β і чим, більше число точок контакту дроту з каналом.

Шланговий напівавтомат штовхаючого типу

Опір проштовхуванню дроту залежить від згину гнучкого направляючого каналу із дротом (сила А), від його довжини і від матеріалу поверхонь, що труться. На закругленнях у порівнянні із невеликим радіусом ( R) дрів укладається ніби на внутрішній поверхні жолоба шківу, створюючі додаткове тертя q, велечина якого залежить від кута обхвату α. Таким чином , опір проштовхування дроту має комбінований характер. Для тонких проволок вирішальне значення має втрата повздовжньої стійкості, для товстих – зусилля на згин.

Для м’яких дротів або дротів із металу з високим коефіцієнтом тертя , а також дротів малого діаметру ( до 0,8 мм) напівавтомати штовхаю чого типу не використовуються

Шлангові напівавтомати тянучого типу.

При напівавтоматичному зварюванні механізована лише операція подачі електродного дроту , а переміщення дуги вздовж зварювального шва відбувається вручну.

Високі експлуатаційні властивості сучасних зварювальних апаратів досягають використанням тонкого електродного дроту , який подається до електричної дуги по гнучкому направляючому каналу, механізм для подачі проволоки розміщується у рукоятці робочого органу – зварювального пальника.

Напівавтомати тягнучого типу використовують для м’яких дротів або дротів із металу з високим коефіцієнтом тертя, а також для дротів малого діаметра (менш 0,8 мм).

Але при наявності двох - трьох згинів, які можливі при довгому шлангу та великої зоні обслуговуванні, опір руху проволоки внаслідок сили тертя різко збільшується, що є необхідність збільшувати потужність приводу механізму подачі.

Шланговий напівавтомат тягнучого типу:

1. подаючі роліки; 2- ручний пальник; 3- котушка з проволокою;

4 -гнучкий канал.