9.2.2 Основні параметри, що оцінюють роботу об’ємних гідромашин

Одним із основних параметрів об’ємних гідромашин, який визначає їх розмір, є робочий об’єм.

Робочим об’ємом називають об’єм нестисливої рідини, що подається насосом або приймається гідродвигуном за відсутності витікання за один оберт чи один хід ведучої ланки насоса або веденої ланки гідродвигуна. Фактично робочий об’єм – це теоретична подача насоса чи теоретична витрата рідини гідродвигуном за один оберт витискувачів.

Робочий об’єм гідромашини і частота її робочих циклів визначають теоретичну подачу насоса Q_н.т або теоретичну витрату рідини через гідродвигун Q_д.т:

,

(9.19)

де n – частота обертання (частота робочих циклів) гідромашини;

–робочий об’єм гідромашини, м3/об; м3/хід;

(9.20)

q₀ – об’єм однієї робочої камери, м³, см³;

z – кількість робочих камер у гідромашині.

Перетворення енергії у гідромашинах завжди супроводжується втратами, які оцінюються повним ККД гідромашини:

тобто відношенням потужності на виході гідромашини до потужності, що подається на вхід до неї.

Так, як і для відцентрових насосів, повний ККД об’ємних гідромашин є добутком трьох частинних ККД: об’ємного (), гідравлічного () і механічного ():

.

У насосів, як правило бувають відомими вихідні гідравлічні параметри (тиск, подача), а у гідродвигунів – вхідні, що і обумовлює специфіку їх розрахункових залежностей.

Вихідну потужність насоса і вхідну потужність гідродвигуна визначають за формулами:

(9.21) (9.22)

в яких р_н – тиск, що розвиває насос, Н/м²; Q_н – подача, тобто об’єм рідини, який видає насос, м³/с; р_д – тиск, що реалізує гідродвигун, Н/м²; Q_д – витрата рідини гідродвигуном, м³/с.

Теоретична потужність

– насоса:	(9.23)
– двигун	(9.24)

У цих формулах: р_н.т – теоретичний тиск, тобто тиск, який би створював насос за відсутності в ньому втрат тиску Δр_н; Q_н.т. – теоретична подача, тобто подача насоса, яку б він мав за відсутності витікань ΔQ_н; р_д.т – теоретичний тиск гідродвигуна, тобто тиск, який би він реалізовував за відсутності у ньому втрат тиску Δр_д; Q_д.т. – теоретична витрата рідини гідродвигуном, тобто витрата за відсутності в ньому витікань ΔQ_{д .}

Вхідна потужність насоса

(9.25)

вихідна потужність гідродвигуна

(9.26)

де η_н, η_д – повні к.к.д. насоса і двигуна відповідно.

Частинні К К Д об’ємних гідромашин визначають за такими формулами.

насос:

(9.27)

гідродвигун:

(9.28)

Вхідна потужність насоса і вихідна потужність гідродвигуна можуть бути розраховані за величиною крутного моменту на валу (роторні насоси і двигуни) або зусилля на штоку поршня (прямодійні насоси і гідроциліндри)

,	(9.29)
,

де М_н, М_д – крутні моменти на вході насоса і на виході гідродвигуна;

ω_н, ω_д – кутові швидкості вхідного вала насоса і вихідного вала двигуна;

Р_н, Р_д – зусилля на штоку насоса і штоку двигуна відповідно;

υ_н, υ_д – лінійні швидкості штоків насоса і двигуна.