- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Рідини та їх фізико-механічні властивості
- •1.1 Рідина
- •1.2 Основні властивості краплинних рідин
- •1.2.7 Ідеальна рідина
- •1.2.8 Сили, що діють у рідині
- •2. Гідростатика
- •2.1 Гідростатичний тиск і його властивості
- •2.2 Диференціальні рівняння рівноваги рідини
- •2.3 Основне рівняння гідростатики
- •2.4 Закон Паскаля
- •2.5 Сила тиску рідини на плоску стінку. Центр тиску
- •2.6 Сила тиску рідини на криволінійні поверхні
- •3 Основи кінематики і динаміки рідини
- •3.1 Основні поняття і визначення
- •3.2 Рівняння нерозривності для усталеного руху рідини
- •3.3 Рівняння Бернуллі при усталеному русі ідеальної рідини
- •3.4 Рівняння Бернуллі для елементарної струминки і потоку в’язкої рідини
- •3.5 Гідравлічні опори і втрати енергії (напору) при русі рідини
- •3.6 Режими руху рідини. Критерій Рейнольдса
- •3.7 Визначення втрат енергії при ламінарному режимі течії рідини в трубі круглого поперечного перерізу
- •3.8 Турбулентний режим і визначення втрат енергії потоку в трубах круглого поперечного перерізу
- •3.8.1 Деякі відомості про структуру турбулентного потоку
- •3.8.2 Поняття про гідравлічно гладкі і шорсткі труби
- •3.8.3 Визначення коефіцієнта гідравлічного тертя при турбулентному режимі
- •3.8.4 Місцеві гідравлічні опори
- •4 Витікання рідини через отвори і насадки при сталому напорі
- •4.1 Витікання через малі отвори в газове середовище
- •4.2 Витікання рідини через малі затоплені отвори
- •4.3 Витікання рідини через насадки
- •5 Гідравлічний удар у трубах
- •6 Гідравлічний розрахунок напірних трубопроводів
- •6.1 Класифікація трубопроводів
- •6.2 Розрахунок простих трубопроводів
- •6.2.1 Розрахункові рівняння
- •6.2.2 Характеристика трубопроводу. Потрібний напір
- •6.3 З’єднання трубопроводів
- •6.3.1 Послідовне з’єднання
- •6.3.2 Паралельне з’єднання
- •7 Водопостачання
- •7.1 Джерела водопостачання
- •7.2 Системи водопостачання
- •7.3 Водозабірні споруди
- •7.3.1 Споруди для забирання поверхневих вод
- •7.3.2 Споруди для забирання підземних вод
- •7.4 Фільтрація
- •7.4.1 Фільтрація ґрунтових вод
- •7.4.2 Приплив води до дренажних колодязів
- •7.5 Водоочисні споруди
- •7.6 Водопровідна мережа
- •7.7 Режим водоспоживання і визначення розрахункових об’єктів водоспоживання
- •7.8 Основи розрахунку водопровідної мережі та її елементів
- •8 Каналізація
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Склад стічних вод
- •8.3 Методи очищення стічних вод
- •8.4 Основні відомості з розрахунку каналізаційних мереж
- •9 Гідромашини
- •9.1 Відцентрові, лопатеві гідромашини
- •9.1.1 Принцип дії лопатевого насоса
- •9.1.2 Основні технічні й експлуатаційні показники відцентрових насосів
- •9.1.3 Насосна установка та її характеристика
- •9.1.4 Робота насоса на мережу
- •9.1.5 Послідовна і паралельна робота насосів на мережу
- •9.2 Об’ємні гідромашини
- •9.2.2 Основні параметри, що оцінюють роботу об’ємних гідромашин
- •9.2.3 Поршневі насоси, силові і моментні гідроциліндри
- •9.2.3.1 Поршневі насоси
- •9.2.3.2 Силові гідроциліндри
- •9.2.3.3 Моментні гідроциліндри, або поворотні гідродвигуни
- •9.2.3.4 Шестеренні насоси і гідромотори
- •9.2.3.5 Пластинчасті насоси і гідромотори
- •9.2.3.6 Радіально – поршневі гідромашини
7.6 Водопровідна мережа
Водопровідна мережа – один з основних елементів системи водопостачання. Вона являє собою сукупність водопровідних ліній (трубопроводів) для подачі води до місць споживання. Водопровідна мережа складається з водоводів, магістральної мережі і розподільних трубопроводів.
Водоводи прокладають для транспортування від джерела водопостачання до очисних споруд і від резервуарів чистої води до магістральної мережі. Згідно з санітарними нормами і правилами (СНіП) водоводи повинні мати не менше ніж дві паралельні лінії трубопроводів із відстанню між ними 10 – 100м і пропускною здатністю не менше 70 % розрахункової витрати системи водопостачання.
Мережа міського або іншого населеного пункту, призначена для розподілу води по його території, забезпечення можливості відбирання у заданих точках потрібної кількості води і створення необхідних вільних напорів. Крім того, мережа повинна мати певну надійність, тобто підтримувати заданий рівень забезпечення водою споживачів при будь-яких можливих аваріях її ліній.
За характером своєї роботи водопровідні лінії можуть бути поділені на дві категорії: 1) магістральні, які служать в основному для транспортування води; 2) розподільні, призначені для роздавання води споживачам.
За конфігурацією відповідні мережі бувають розгалуженими (рис. 7.14а) і кільцевими (рис. 7.14б).
Тупикові мережі не забезпечують безперебійності водопостачання, тому їх можна застосовувати в тих випадках, коли за СНіП допустимі перерви в подачі води або коли є запаси води для постачання об’єкта на час відновлення трубопроводу після аварії.
Для міських, селищних і виробничих водопроводів, як правило, влаштовують кільцеві мережі. При кільцевих мережах завдяки наявності паралельних ліній аварія на будь-якій ділянці не призводить до припинення подачі води споживачам, крім тих, що постачаються безпосередньо від пошкодженої ділянки.
Водопровідна мережа проектується на основі архітектурної переваги населеного пункту з урахуванням розташування вулиць, кварталів, окремих великих споживачів води – заводів, фабрик, ферм та інших підприємств, до яких потрібно підводити магістралі. При цьому беруть до уваги взаємне розташування джерела і об’єкта водопостачання, рельєф місцевості, ґрунтові умови, наявність штучних і природних перешкод.
Взаємна ув’язка перелічених вимог і факторів на стадії проектування називається трасуванням мережі.
Вибір загальної схеми водопостачання як населеного пункту, так і промислових, і сільськогосподарських підприємств і споруд є однією з найбільш складних і відповідальних задач, від розв’язання якої залежить і безперебійна подача необхідної кількості води усім споживачам, і вартість будівництва, і експлуатація системи.
Найбільш поширеними у практиці є так звані однозонні схеми водопостачання, які використовують для забезпечення водою споживачів (міст, селищ, промислових і сільськогосподарських підприємств), розташованих на порівняно невеликих територіях зі «спокійним» рельєфом. Однозонна система може бути без башти, з баштою на початку мережі і з контррезервуаром.
Схему водопостачання без башти застосовують для постачання води об’єктів, що рівномірно витрачають воду упродовж доби, і необхідність в улаштуванні регулювальних ємностей відпадає.
Схема з баштою на початку мережі застосовується в тих випадках, коли водоспоживання в межах доби нерівномірне, а водоводи подають воду по мережі в найбільш високу точку місцевості. Башта неначе розділяє систему на дві частини. Висота підйому води, а отже, і подача насосів ІІ підйому визначаються висотою башти. Мережа живиться від башти, яка є для неї водоживильною.
Якщо найбільш висока точка місцевості знаходиться на протилежній стороні від місця подачі води в мережу водоводами, застосовують схему водопостачання з контррезервуаром. Характерним для такої схеми є те, що в години максимального водоспоживання мережа отримує воду з двох боків – від водоводу і від контррезервуара, а в години мінімального водоспоживання надлишок води, яку подає насосна станція, транзитом проходить по мережі від водоводу до контррезервуара і поповнює його.