
- •1.Фонетика як наука про звукову будову мови
- •2.Лінійні (сегментні ) та нелінійні звукові одиниці
- •3. Зв’язок фонетики з іншими лінгвістичними дисциплінами
- •4. Фонетика і орфоепія. Орфоепічні норми та їх значення
- •5. Основні орфоепічні норми в межах голосних
- •6.7 Графіка сучасної української мови. Звуки і букви
- •8. Будова мовного апарату. Активні і пасивні мовні органи.
- •9. Артикуляційні характеристики звуків.
- •13. Типи наукової транскрипції.
- •14. Голосні та приголосні. Загальна характеристика
- •15. Голосні укр. Мови Загальна хар. Лінгвістичні (фонологічні) особливості
- •16. Система приголосних фонем в укр. Мові (загальна хар.)
- •18. Артикуляційно-акустична хар. Передньоязикових зубних приголосних.
- •19. Класифікація приголосних за участю голосу і шуму.
- •20. Класифікація приголосних за місцем творення.
- •21. Класифікація приголосних за способом творення шуму.
- •22. Визначення фонеми. Фонема і звук.
- •23. Фонема й алофони. Типи алофонів.
- •24. Щербівська та Московська фонологічні школи.
- •25. Неоднаковість фонем
- •29. Типи змін звуків та їх фонологічна інтерпретація
- •31. Позиційні модифікації приголосних і голосних фонем
- •40. Чергування у/в та і/й
- •41. Чергування приголосних на основі асиміляції за глухістю
- •42. Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способом творення.
- •43. Чергування приголосних на основі асиміляції за способом творення.
- •44. Чергування приголосних на основі дисиміляції.
- •45. Чергування приголосних на основі асиміляції за м’якістю/твердістю.
- •46. Чергування приголосних з нулем фонеми.
- •47. Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способом творення.
- •48. Історичні чергування приголосних як наслідок перехідних палаталізацій.
- •49.Чергування о та е після шиплячих й. Закономірні й незакономірні е та о
- •51. Чергування голосних о та е з нулем
- •52. Чергування голосних о та е з і. Відхилення від чергування о та е з і
- •53. Історичні чергування приголосних під впливом /j/
- •54. Склад і складоподіл
- •51.Найдавніші чергування голосних
- •27. Лінгвістичні особливості приголосних /дз/ /дз'/ /ц/ /ц'/ та /дж/
18. Артикуляційно-акустична хар. Передньоязикових зубних приголосних.
[т] - приг., шумний глухий, передньоязиковий зубний, зімкнений ротовий, однофокусний, твердий. [тʹ] – пом*якшений алофон фонеми /т/, за акт. І пасс.мовн.орг. – передньоязиковий піднебінно-зубний.
[д] - приг., шумний дзвінкий, передньоязиковий зубний, зімкнений ротовий, однофокусний, твердий. [дʹ] - пом*якшений алофон фонеми /д/, за акт. І пасс.мовн.орг. – передньоязиковий піднебінно-зубний. звук [т] утв., якщо шум не супроводжується голосом, звук [д] утв., якщо шум дещо ослаблений і супроводж. голосом.[тʹ:][дʹ:]: характеризуються більшою тривалістю порівняно з [тʹ][дʹ].
[с] - приг., шумний глухий, передньоязиковий зубний, щілинний серединний, однофокусний, твердий, ротовий, свистячий. [сʹ] - пом*якшений алофон фонеми /с/.
[з] - приг., шумний дзвінкий, передньоязиковий зубний, щілинний серединний, однофокусний, твердий, ротовий, свистячий. [зʹ] - пом*якшений алофон фонеми /з/. [сʹ:][зʹ:]: злита вимова двох [сʹ] або [зʹ] . Вживаються тільки у позиції між двома голосними.
[ц] - приг., шумний глухий, передньоязиковий зубний, зімкнено-щілинний (африкат), однофокусний, твердий, ротовий, свистячий. [цʹ] пом*якшений алофон фонеми /ц/. Дві пом'якшені /цʹ/, що стоять поряд виявляються в одному довгому пом'якшеному [цʹ:]: міццю, спиться, здається...
[дз] - приг., шумний дзвінкий, передньоязиковий зубний, зімкнено-щілинний (африкат), однофокусний, твердий, ротовий, свистячий. [дзʹ] - пом*якшений алофон фонеми /дз/.
[н] – приг., сонорний, передньоязиковий зубний, зімкнений носовий, однофокусний, твердий,. [нʹ] - пом'якшений алофон фонеми /н/. Відрізняється від твердого за активним і пасивним органами – піднебінно-зубний та за і-подібною артикуляцією. [нʹ:] - подовжений пом'якшений. Характеризується більшою тривалістю. Є реалізацією двох фонем [нʹ], що стоять поруч.
[л] - приг., сонорний, передньоязиковий зубний, щілинний боковий, однофокусний, твердий. Боковий пом'якшений [лʹ], ускладнюється додатковою і-подібною артикуляцією і є піднебінно зубним за активним і пасивним органами. [лʹ:] - подовжений пом'якшений звук, в якому реалізуються дві пом'якшені фонеми [лʹ]
19. Класифікація приголосних за участю голосу і шуму.
Приголосні – це звуки людської мови, основою яких є шуми, що виникають внаслідок проходження видихуваного струменя повітря через певну перепону, утворювану органами мовлення. За участю шуму і голосу розрізняють сонорні та шумні приголосні.
Сонорні (від лат. «звучно, голосно») – приголосні, які складаються з голосу і шуму з перевагою голосу: м, в, н, н*, й, л, л*, р, р*. При творенні сонорних мовні органи зближуються, як і при творенні шумних, але щілина утворюється досить широка і струмінь повітря, що крізь неї проходить, не утворює такого сильного шуму, як при творенні шумних.
Шумні приголосні – звуки, що складаються з голосового тону і шуму з переважанням шуму або з одного тільки шумку. Так, шумні приголосні поділяються на дзвінку та глухі. Дзвінкі утворюються тоді, коли повітряний струмінь, утворивши голосовий тон, зустрічає в ротові порожнині щілину/зімкнення. (д, д*, з, з*, дз, дз*, ж, дж, ґ, г, б)
Глухі утворюються тоді, коли повітряний струмінь вільно проходить через достатньо розкриту голосову щілину у надгортанній порожнині і зустрічає в порожнині рота/глотки вузьку щілину або повне зімкнення, де утворюються специфічні для кожного приголосного шуми (т, т*, с, с*, ц, ц*, ш, ч, к, х, п, ф)