46. Чергування приголосних з нулем фонеми.

Ці чергування є наслідком спрощення груп приголосних. Більша частина цих чергувань закріплена в орфографії:

1. /здн/:/зн/ - проїзд-проїзний

2. /ждн/:/жн/ - тиждень-тижневий

3. /скн/:/сн/ - тріск-тріснутий

4. /стн/:/сн/ - честь-чесний

5. /стл/:/сл/ - щастя-щасливий

6. /стс’к/:/с’к/ - місто-міський

7. /стн/:/сн/ - шістандцять – ші/сн/адцять

8. /нтств/:/нств/ - агенство-аге/нств/о

9. /нтс’к/:/н’с’к/ - студентський – студе/н’с’к/ ий

10. /стс’к/:/с’к/ - туристський-тури/с’к/ий

47. Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способом творення.

Асиміляція за місцем і способом творення відбувається у сполуках приголосних, різних водночас за двома ознаками: місцем творення і способом творення звука. Така асиміляція здебільшого повна і регресивна за напрямком, контактна, може відбуватися як усередині слова, так і на межі слів. Асиміляція за місцем і способом творення часто супроводжується асиміляціями за дзвінкістю/глухістю, за мякістю.

Асиміляція за місцем і способом творення має такі основні вияви:

1.Зімкнено-проривні однофокусні творення, передньоязикові зубні за місцем творення звуки [д][д‘][т][т‘] зазнають асимілятивних змін перед [ж][ш][дж][ч] – щілинними або зімкнено-щілинними (африкатами) двофокусними за способом творення і передньоязиковими альвеолярними за місцем творення звуками. Внаслідок повного уподібнення до альвеолярних двофокусних [ж][ш][дж][ч] на місці зубних однофокусних [д][д‘][т][т‘] постають альвеолярні двофокусні африкати: на місці [д][д‘] – африката [дж], на місці [т][т‘] – африката [ч]. Другий звук в сполуці «передньоязиковий зубний однофокусний+передньоязиковий альвеолярний двофокусний» залишається незмінним. Наприклад, піджати – [п’іджжати] – д+ж=джж; коротший – [корочший] – т+ш=чш; над джерелом – [надж:ерелом] – д+дж=дж:

2)Свистячі однофокусні передньоязикові зубні звуки [з][з‘][с][с‘][дз][дз‘][ц][ц‘] перед шиплячими двофокусними передньоязиковими альвеолярними [ж][ш][дж][ч] асимілюються повністю й перетворюються на шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні звуки: [з][з‘]-[ж], [с][с‘]-[ш], [дз][дз‘]-[дж], [ц][ц‘]-[ч]. Другий звук у сполуці «свистячий+шиплячий» залишається незмінним. Наприклад, розжувати – [рож:увати] – з+ж=ж:; вивізши – [вивіжши] – з+ш=жш; зшити – [ш:ити] – з+ш=ш:; незчутися – [нежчутися] – з+ч=жч.

3)Шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні звуки [ж][ш][дж][ч] перед свистячими передньоязиковими зубними [з][з‘][с][с‘][дз][дз‘][ц][ц‘] асимілюються повністю й перетворюються на свистячі однофокусні передньоязикові зубні звуки звук [ж] переходить у [з], [ш] – у [с], [дж] – у [дз], [ч] – у [ц]. Однак на межі слів (або на префіксально-суфіксальному шві) така асиміляція може не відбуватись. Уподібнення шиплячих свистячими часто супроводжується асиміляцією за мякістю, рідше – асиміляцією за глухістю, а також подовженням. Другий звук у сполуці «шиплячий+свистячий» задишається назмінним. Наприклад, мажзоряний – [міз:оряний] – ж+з=з:; дочці – [доц’:і] – ч+ц=ц:; міжсезоння – [мізсезон:а] – ж+с=зс.

4)Задньоязикові зімкнені [ґ][к], щілинний [х] та глотковий щілинний [г] уподібнюються до наступних передньоязикових щілинних бокових [л][л‘], внаслідок чого утворюються гетероорганні сполуки [кл] [ґл] [хл] [гл] [кл‘][ґл‘][хл‘][гл‘], різні як за місцем, так і за способом творення. Внаслідок регресивної асиміляції за місцем і способом творення. Внаслідок регресивної асиміляції за місцем і способом творення перщий компонент у таких сполуках вимовляється із підняття угору кінчиком язика. Наприклад, кладка, ґлей, хлопець, гладкий, клює, хліб, глід, глянець.

5)Передньоязикові зімкнені однофокусні [т] [д] під прогресивним впливом попередніх щілинних двофокусних [ш] [ж] змінюють свою дорсальну артикуляцію на апікальну. Наприклад, штаб, паштет, пошта, тиждень, ждати.