![](/user_photo/_userpic.png)
- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •4.Нейрогуморальна регуляція маммогенезу, лактогенезу, лактопоезу.
- •5. Схема функціонування гіпоталамо-, гіпофізарно-, оваріально-, маткової системи.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості
- •7.Динаміка процесу запліднення .
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16. Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18. Лікування тварин хворих на мастит
- •19.Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20. Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51. Зберіг сперми при -196
- •52.Поняття патологічні роди,класифікація,поширеність і причини патологічних родів.
- •53.Статевий акт,його видові особливості,статеві рефлекси.
- •54 Порушення динаміки родової діяльності
- •55Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •56.Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •57.Порушення взаємовідносин між плодом і родовими шляхами
- •58.Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •59.Підготовка та осіменіння свиней.
- •60.Профілактика симптоматичної неплідності
- •61.Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •Енергетика сперміїв
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції. Ветеринарно-профілактичні загальні заходи при виникненні абортів
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
— ембріональний,
— плодовий (фетальний).
Ембріональний період триває 1/4-1/5 вагітності, від зиготи до виявлення зовнішніх ознак, які характерні для цього виду (у великих тварин — 60 днів) У цей період утворюються зачатки всих найважливіших орган і систем організму, формується тулуб, зачатки кінцівок, закінчується плацентація.
Фетальний період триває до народження плода. У цей час плід швико росте, розвиваються органи і системи, закладені в ембріональний період.
За А. П. Студенцовим, розрізняють третій період — постфетальний від народження до статевого дозрівання, а в ньому виділяють стадію новонародженості, яка триває до 10 днів, від народження плода до відпадання пуповини.
У гуманній медицині розрізняють 4 періоди утробного розвитку: — стадія ембріона (другий місяць вагітності); — стадія плод. — стадія зиготи (до 24 год після запліднення); — стадія зародка (протягом першого місяця вагітності);
Дроблення і ембріогенез. У нижчих тварин після запліднення відбувається ділення зиготи.
Цей процес характеризується розходженням кожного бластомера пополам і тому їх число завжди є парним 2-4-8-16 і т.д.
Стадія морули - характеризується тим, що вся порожнина прозорої оболонки заповнена бластомерами. Морула схожа у цей час па ягоду шовковиці і має 12-16 клітин Починається диференціація бластомерів на трофобластичні і ембрюбластичні трофобласт утворюють більш дрібні і світлі клітини, які групуються під прозорою оболонкою, а ембріобласт формують більші і темніші клітини, які «находяться всередині.
Після того як морула поступає до матки, розмноження клітин різко прискорюється, між ними накопичується рідина і утворюється внутрішня маса клітин, а стінка прозорої оболонки потоншується під дією протеолітичних ферментів ембріона і ендометрію. Зародок вилуплюється із прозорої оболонки і перетворюється у бластоцисту, або бластулу
Імплантація—укорінення зародка у слизову оболонку матки.
Трофобласт має виражену протеолітичну дію на слизову оболонку матки, епітелій якої розплавляється, утворюючи заглиблення, куди занурюється ембріон.
Розвиток ембріобласта після імплантації. До 21-22-го дня з клітин ембрібласта закладається нервова трубка, у тканинах, що утворилися, ростуть кровоносні судини, формується серце і починається серцебиття (180-140 скорочень на хвилину, а на 26-й день— 140-150) диференціюється апарат травлення, закладаються легені печінка, підшлункова залоза і первинні нирки.
14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
Залежно від характеру запальної реакції мастит розділяють на клінічний з яскраво вираженими ознаками запалення і субклінічний (прихований) без виражених клінічних ознак захворювання. Діагностика клінічного маститу ґрунтується на даних анамнезу, загального клінічного обстеження і клінічного дослідження молочної залози з пробним здоюванням і візуальним оглядом секрету Пробним доїнням визначають тонус сфінктера дійкового каналу по зусиллю, що прикладається при здоюванні молока, а також аномалії дійкового каналу, що обумовлюють слабке, важке або мимовільне витікання молока (лакторея), кількість і органолептичні властивості секрету. Наявність у секреті пластівців або згустків, що виявляються оглядом, є однією з ознак клінічного маститу. При диференційній діагностиці маститу у корів керуються класифікацією А.П. Студєнцова.
-серозний мастит;-катаральний мастит;а)катар цистерн і молочних ходів;б)катар альвеол;--фібринозний мастит;--гнійний мастит;а)гнійно-катаральний,б)абсцес вимені,в)флегмона вимені;--геморагічний мастит;--специфічні мастити.
15. Плацентація і біологічне значення плодових оболонок і їх рідини.
Плацентація — це утворення плодових оболонок.
Трофобласт росте дуже швидко, а ембріобласт під своїм тягарем опускається всередину, і над ним з'являється склепіння складок трофобласта. Поступово це склепіння стуляється, і між складками, що зімкнулися, залишається лише невеличкий отвір — пупок амніона.
На поверхні трофобласта на 20-й день утворюються ворсинки і з цього часу він стає прохоріоном. Коли до прохоріона підходять судини, що виходять з черевної порожнини плода разом з сечовою оболонкою і в ворсинки прохоріона приблизно на 30-й день вростають капіляри, прохоріон називається хоріоном або судинною оболонкою. Дрібні кровоносні судини збираються від всіх ворсинок разом і через пуповину ведуть до плода.
Простір між амніоном і хоріоном заповнюється магмою з первинної кишки утворюється алантоїс або сечова оболонка. Алантоїс бере початок від верхівки сечового міхура і проходить через пупковий отвір у вигляді сечової протоки, або урахуса. Він збільшується у міру наповнення первинною сечею, розповсюджується між водною і судинною оболонками і до 26-го дня огортає ембріон майже з усіх боків.
Амніон — тонка напівпрозора мембрана, яка оточує плід з усіх боків і створює навколишнє середовище плода протягом його внутрішньо-маткового життя. Внутрішня стінка — епітелій, який утворився з ектодерми а зовнішня — сполучнотканинна основа, сформована з мезодерми. Амніон заповнений прозорою водянистою рідиною, яка містить солі NaCI, КСІ, білки, незамінні амінокислоти (аланін, лейцин, гістідін, аргінін лізин), вуглеводи, жири, ферменти, гормони, простагландини, гістамін серотонін, катехоламін, деякі фактори росту (пантотенова і фолієва кислоти).
Крім того, що амніотична рідина відіграє важливу роль в обміні речовин між організмом матері і плода, вона виконує захисну фун запобігаючи впливу на плід механічних, хімічних і інфекційних факторів, а також забезпечує рівномірний тиск на всі органи і тканини, який і створює сприятливі умови для гармонійного розвитку і дає можливість рухатися плоду.
Перед пологами ця рідина створює умови для того, щоб плід зайняв позицію, сприятливу для родів. У період пологів плодові оболонки з їх водами розширюють канал шийки матки; розриваючись на другій стадії пологів, зволожують і ослизнюють родові шляхи і плід. При облизуванні новонародженого самка ковтає біологічно активні речовини, які стимулюють скорочення матки і відокремлення посліду.
Алантоїс бере початок від верхівки сечового міхура, проходить у вигляді сечової протоки (урахуса) через пупкове кільце за межі черевної порожнини, а потім, лійкоподібне розширюючись, розміщується між амніоном і хоріоном. У стінки алантоїса вростають кровоносні судини і проходять від плода до хоріона. Таким чином, алантоїс має велике значення у розвитку системи кровообігу плода і в його трофіці. У людини алантоїс розвивається слабо і піддається редукції на другому місяці вагітності, але виконує таку саму роль, тому що по ньому до хоріона ростуть судини, які розміщуються у пупковому канатику.
Вміст сечової оболонки — перворідна сеча. На ранніх стадіях вагітності алантоїсна рідина утворюється внаслідок випотівання рідини з судин і тканин плода. У другій половині плодоношення, коли починають функціонувати нирки плода, в його сечовому міхурі накопичується перворідна сеча, надлишок якої виводиться через урахує в алантоїс.
Хоріон — зовнішня плодова оболонка, утворена як повністю закритий мішок, загальна форма якого нагадує внутрішню форму матки. Зовнішня поверхня хоріона, гладенька па початку вагітності, згодом покривається ворсинками, судинними мезенхиматозними колбочками, які займають у деяких видів всю поверхню, або збираються на більш обмежених просторах в інших. Ці ворсинки зчіплюються з криптами або зі схожими ворсинками слизової оболонки матки.