4.Нейрогуморальна регуляція маммогенезу, лактогенезу, лактопоезу.

Маммогенез – розвиток молочної залози від закладки до повного становлення.

Лактогенез – запуск секреції молока ( молозивний період).

Лактопоез – підтримання вже усталеної секреції молока на певному рівні.

Розвиток молочної залози здійснюється під впливом гормонів — естрогенів та прогестерону. Естрогени викликають розвиток молочних ходів, тоді як прогестерон забезпечує збільшення та проліферацію альвеол. Гармонійний розвиток молочної залози забезпечується оптимальними співвідношеннями цих двох гормонів. Проте головною ланкою в гормональному механізмі, що управляє ростом молочної залози , є гормон гіпофізу — пролактин, він регулює секрецію стероїдів яєчника, які стимулюють розвиток молочної залози, крім того, гіпофіз може впливати на розвиток залози через соматотропний гормон і побічно через кору надниркових залоз (андрогени) та щитовидну залозу. На процес мамогенезу також впливають інші гормони гіпофізу (соматотропний, адренокортикотропний, тиротропний), підшлункової залози (інсулін) та плаценти (хоріальний гонадотропін, хоріальний сомато- мамотропін)

Лактопоез забезпечується, з одного боку, секрецією молока епітеліальними клітинами альвеол, спорожненням альвеол і переходом секрету в молочні ходи, а з іншого — актом смоктання. Подразнення дійки при смоктанні викликає рефлекторно інгібування гіпоталамусу і тим самим посилює утворення пролактину. Одночасно у задній частці гіпофізу утворюється окситоцин, який стимулює скорочення міоепітеліальних клітин альвеол та молочних ходів, сприяючи виділенню молока. В регуляції лактопоезу беруть участь також соматотропний та тиреотропний гормони передньої частки гіпофізу, які сприяють утворенню молока (лактогенез) та локальній дії пролактину. Таку ж властивість має АКТГ, який опосередковано через надниркову залозу бере участь у метаболізмі складових частин молока.

Регуляція лактогенезу складна. Вивільнення плацентарного соматомамотропного гормону при відторгненні (вигнанні) плаценти та зниження вмісту естрогенів і прогестерону усувають інгібування( затримання функцій) гіпоталамусу й молочної залози. Різко зростає активність пролактину. Пролактин прямо впливає на секреторні клітини альвеол молочної залози, стимулюючи синтез рибонуклеопротеїнів та лактози. Поряд з пролактинінгібуючими факторами в регуляції лактогенезу беруть участь прогестерон, естрогени, соматотропний і адренокортикотропний гормони гіпофізу, рилізинг-фактор тиротропного гормону та інсулін.

5. Схема функціонування гіпоталамо-, гіпофізарно-, оваріально-, маткової системи.

Загальну схему роботи ГГОМС можна представити так. Інформація від різноманітних джерел навколишнього (світло, температура, присутність самця) і внутрішнього середовища, від аналізаторів і залоз внутрішньої секреції (яєчники), надходить до ЦНС і передається у гіпоталамус. Тут ця інформація обробляється, підсилюється, перетворюється у гуморальний сигнал у вигляді Гн-РГ і передається в аденогіпофіз, де знову підсилюється і за допомогою гонадотропних гормонів направляється до яєчників. За механізмом негативного зворотного зв'язку, який спрацьовує при зниженні концентрації статевих гормонів, зокрема прогестерону, активується секреція ФСГ і його дія на яєчники. Вони реагують на гонадотропний сигнал шляхом імпульсного росту фолікулів, гранульоза яких інкретує естрогени. Чим більшим стає фолікул, тим більше він виділяє у кров інгібіну і естрогенів, а вони в свою чергу діють на чисельні органи-мішені: прискорюють течію крові у судинах геніталій, розширюють судини і збільшують їх кількість, у результаті чого викликають почервоніння і набряк слизової оболонки статевих органів, ініціюють відновлення ендометрію і тічку, підсилюють скоротливу діяльність міометрію, а при лопанні граафового фолікула, коли концентрація естрогенів стає максимальною, вони формують у головному мозку осередок статевого збудження, забезпечують еструсну поведінку і статеву охоту. Інгібін через гіпофіз зменшує секрецію ФСГ, блокує розвиток нових крупних фолікулів і викликає їх атрезію в результаті розладу ароматизації андрогенів в етрогени та накопиченні андрогенів у фолікулярній рідині.