- •1.Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення
- •1.1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •Політологія в системі суспільних наук
- •Предмет політології
- •Структура та функції політології
- •Методологія політології
- •1.2. Політика як соціальне явище
- •Сутність, структура й функції політики
- •Політика й сучасний розвиток українського суспільства
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •1.3. Виникнення та еволюція світової політичної думки
- •Суспільно-політичні уявлення Давнього світу
- •Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя
- •Політична думка Нового часу
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •1.4. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X — початок XX ст.)
- •Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави
- •Суспільно-політична думка доби українського національного відродження
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •1.5. Утвердження політології як науки
- •Інституювання й теоретичні передумови формування політичної науки
- •Основні національні школи й проблемні підходи сучасної західної політології
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •1.6. Українська політична думка XX століття
- •Націонал-комуністична течія української політичної думки
- •Політичні ідеї української міжвоєнної еміграції: Дмитро Донцов, в'ячеслав Липинський
- •Суспільно-політична думка повоєнної української еміграції: Володимир Винниченко, Іван Лисяк-Рудницький
- •Зародження й утвердження сучасної політичної думки й політичної науки в Україні
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.Громадянське суспільство і політичне життя
- •2.1. Громадянське суспільство
- •Поняття та особливості громадянського суспільства
- •Становлення й утвердження інституту громадянства
- •Права людини в сучасних міжнародних відносинах
- •Культура громадянства в сучасному світі
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.2. Політичне життя суспільства
- •Політичне життя уструктурно-функціональному вимірі
- •Виборча система
- •Політичне життя як уособлення багатоманітності політичних процесів
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.3. Демократія в політичному житті сучасного світу
- •Демократія та її роль у політичному процесі
- •Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.4. Людина і політика
- •Людський вимір політики і напрями політичної соціалізації особи
- •Людина як суб'єкт політики та основні параметри її діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2. 5. Етнонаціональні відносини й національна політика
- •Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація
- •Етнонаціональні відносини і світовий досвід самовизначення народів
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.6. Етнонаціональна політика в Україні
- •Мета і завдання вітчизняної етнонаціональної політики
- •Зміст, принципи і суб'єкти етнонаціонального розвитку
- •Етнонаціональні виміри і механізм вдосконалення українського суспільства
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3. Політична влада і політична система суспільства
- •3.1. Політична влада
- •Влада як системоутворюючий чинник політичної системи
- •Основні концепції політичної влади
- •Форми та механізм політичної влади
- •Поняття легітимності та принцип поділу влади
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.2. Політична система суспільства
- •Поняття і структура політичної системи
- •Функції й типологія політичних систем
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.3. Політична система України
- •Проблема становлення політичної системи України
- •Модель суспільно-політичного устрою в сучасній Україні
- •Стратегія подолання економічної кризи й розвитку політичної системи України
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.4. Держава в політичній системі суспільства
- •Поняття «держава» і теорії її походження
- •Типи, структура і функції держави
- •Структура держави
- •Форми державного правління і державного устрою
- •Демократична, соціальна, правова держава
- •Майбутність держави
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.5. Політичні режими
- •Поняття й типологія політичних режимів
- •Сутнісні ознаки й проблеми утвердження демократичного політичного режиму
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.6. Політичні партії
- •Поняття і типологія політичних партій та партійних систем
- •Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •Політичні партії в парламентах і урядах
- •Становлення багатопартійності в сучасній Україні. Перспектива утворення партійної системи
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.7. Громадські об'єднання і рухи
- •Поняття, права та функції громадських об'єднань і рухів
- •Класифікація громадських об'єднань
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.8. Політична еліта і політичне лідерство
- •Еліти в політиці: поняття та еволюція теорії
- •Природа, концепції та класифікація політичного лідерства
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4. Політична свідомість, культура та ідеологія
- •4.1. Політична культура та ідеологія
- •Сутність політичної культури
- •Політична свідомість та поведінка в структурі політичної культури
- •Типи політичної культури
- •Походження та функції політичної ідеології
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.2. Світові політико-ідеологічні доктрини
- •Лібералізм і неолібералізм
- •Консерватизм і неоконсерватизм
- •Соціалізм і сучасна соціал-демократія
- •Фашизм і неофашизм
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.3. Політика і мораль
- •Діалектика взаємовпливу політики і моралі
- •Політика в морально-етичному вимірі
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.4. Політична етика
- •Етичне тлумачення політики: наукові критерії та вітчизняна традиція
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.5. Політика і релігія
- •Релігія як чинник політичного життя суспільства
- •Держава і церква: основні моделі взаємодії
- •Державно-церковні відносини в Україні
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.6. Політика і засоби масової інформації
- •Масова інформація та її поширення в суспільстві
- •Засоби масової інформації як «четверта влада»
- •Суспільні функції змі
- •Суперечності сучасного розвитку вітчизняних змі
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.Політичні трансформації
- •5.1. Політичні конфлікти
- •Теоретичне осмислення і типологія політичних конфліктів
- •Основні способи врегулювання конфліктних ситуацій
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.2. Політична модернізація
- •Виникнення і розвиток теорії модернізації
- •Зміст і основні характеристики політичної модернізації
- •Модернізаційний процес в Україні: основні проблеми та умови їх вирішення
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.3. Міжнародні відносини і світовий політичний процес
- •Міжнародні відносини і зовнішньополітична роль держави
- •Нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу
- •Україна у світовому співтоваристві
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.4. Україна в сучасному геополітичному просторі
- •Україна на тлі глобальних політичних трансформацій
- •Україна в загальноєвропейському політичному процесі
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.5. Національна безпека і національні інтереси України
- •Основні виміри національної безпеки України
- •Національні інтереси України
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •6. Прикладна політологія
- •6.1. Політичне управління та його соціотехніка
- •Сутність управління та його роль у суспільно-політичному житті
- •Політичні рішення і технологія їх реалізації
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •3. Бюрократичні перешкоди та політична діяльність у сучасній Україні. Література
- •6.2. Політичні технології
- •Мистецтво забезпечення необхідного результату в політичній участі та діяльності
- •Особливості використання індивідуальних та загальних політичних технологій
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •6.3. Політичний маркетинг
- •Поняття, функції і види політичного маркетингу
- •Дослідження політичного ринку. Вивчення громадської думки
- •Функції опитування громадської думки
- •Виборча інженерія
- •Імідж. Політичне рекламування
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •6.4. Політичний менеджмент
- •Поняття і функції політичного менеджменту
- •Функціонування команди і менеджмент виборчої кампанії
- •Менеджмент правлячої команди
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •6.5. Політичне прогнозування
- •Специфіка, підстави й засади політичного прогнозування
- •Принципи та методи політичного прогнозування
- •Етапи вироблення прогнозу і критерії його ефективності
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •Короткий словник політологічних термінів
Політика й сучасний розвиток українського суспільства
На рубежі XX—XXI ст. українська держава й українське суспільство переживають стадію внутрішньої боротьби застарілого з новим. Ускладнює ситуацію те, що Україна, тривалий час перебуваючи різними своїми землями у складі сусідніх імперських держав, а останні десятиліття будучи регіоном тоталітарної радянської імперії, опинилася перед необхідністю творення сутнісних ознак держави, формування нової моделі суспільного розвитку, основні характеристики якої — економічний і політичний плюралізм, громадянське суспільство, права і свободи особистості.
Найпомітніші зрушення сталися на терені державотворення. За кілька років незалежності Україна створила основні атрибути держави, конституювалася як «суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». Значно зріс рівень політичної свободи громадян. Почалося становлення реальної багатопартійності, розвивається вільне підприємництво. Але через різні об'єктивні та суб'єктивні причини руйнівні процеси в окремих сферах суспільного життя (насамперед в економіці) переважали над конструктивними.
Загалом соціально-політичне становище в Україні характеризують як відносно спокійне, зі збереженням значного рівня соціальної та політичної напруженості. Серед політичних причин такого становища — нерозвинутість політичних та організаційних структур, відсутність впливових, авторитетних політичних партій; низький рівень політичної культури суб'єктів політики; довготривале нежиттєздатне поєднання елементів парламентської республіки, президентського правління і радянської влади; невизначеність принципів відносин між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади; низький рівень концептуального обґрунтування ідеї державності України та вкорінення її у свідомості населення.
Зі становленням державності в Україні виникли передумови динамічного розвитку суспільства, самореалізації людини, але проблематичним є створення належних умов для такої реалізації. Саме їх покликана створювати політика, поступово інтегруючи політичні відносини в соціальні, спираючись на ґрунтовні наукові досягнення. Оновлення українського суспільства потребує оновлення політичної свідомості, формування нової політичної — демократичної за характером — культури, що передбачає: заповнення політико-культурного вакууму в свідомості людей; перехід від класових, національних, корпоративних цінностей до загальнолюдських; зростання ролі особистості; створення людині можливостей для реалізації своїх здібностей.
На рубежі третього тисячоліття Україна опинилася в силовому полі масштабних цивілізаційних змін, які охоплюють два суттєвих процеси:
1. Процес демократизації. — впровадження демократичних начал та відповідна перебудова держави й суспільства. Демократизація в політичному сенсі розглядається як поетапний процес подолання авторитаризму, встановлення і розвиток демократії.
Суспільно-політичній практиці відомі різні моделі переходу від авторитаризму до демократії. В Україні, за твердженням політологів, простежується «транзитний» варіант демократизації, за якого існує кілька можливих напрямів її втілення: ліберальний, популістський, номенклатурний, націоналістичний, а також їхні поєднання.
2. Процес набуття Україною ознак постіндустріаль-ного (інформаційного) суспільства, якому властиве поряд із суспільно-політичним культурно-ціннісне забарвлення. Помітніше його риси виявляються в розвинутих західних суспільствах, деякі з них простежуються і в Україні, яка активно намагається інтегруватися в Європу.
У процес демократизації Україна включилася на початку 90-х років XX ст., коли демократизація в загаль-ноцивілізаційному сенсі переживала пік фази експансії. Цій фазі властиві ринкова економіка, інтеграція в глобальну систему капіталістичного поділу праці, прагнення соціумів максимально реалізувати свої можливості в боротьбі за гідність людини.
Зовнішній універсалізм демократизації породив ілюзорні уявлення, що запровадження ліберально-демократичних цінностей є легкою справою. Найхарактернішим їх виявом стала концепція американського професора Френ-сіса Фукуями, сформульована 1992 р. в книзі «Кінець історії і остання людина», в якій він визначає демократичний капіталізм як безальтернативну модель політичної та економічної організації розвинутих країн Заходу та ідеал для суспільств, які прагнуть максимально реалізувати свої можливості.
В останні роки XX ст., за висновками вчених, процес демократизації переходить від фази експансії до фази консолідації. І якщо у фазі експансії домінують загальні риси розвитку, то фаза консолідації виявляє неповторно-специфічні особливості реакцій конкретних соціумів на демократичний виклик. Тому перед Україною постала проблема відповідності вітчизняних суспільно-політичних перетворень основним вимогам консолідаційної фази сучасної демократичної хвилі.
У цьому розумінні десятилітній досвід демократизації українського суспільства, досвід інших перехідних суспільств виявляє характерні ознаки функціонування демократії в суспільствах, які переходять від тоталітари-таризму до суспільної та індивідуальної свободи:
1. Утвердження ринкових відносин не детерміноване певним політичним режимом. Натомість вільні ринкові відносини за певних умов здатні створювати перепони для ефективної реалізації плюралістичної демократії, спричиняти послаблення або заперечення демократичних принципів, норм і процедур.
2. Утвердження демократичних інститутів і форм політичної самоорганізації суспільства в державі більшою
мірою залежить від свідомості народу, його готовності реалізувати основні принципи ринку, політичної демократії, ніж від перенесення західних стандартів і цінностей демократичного розвитку.
3. Українська ментальність відторгує як однобічно індивідуалістичну, так і колективістську форми організації суспільно-політичного життя, визнає органічним співіснування їх там, де кожна з них може принести найбільшу користь людині, сприятиме динамічному безкризово-му розвитку.
4. В осмисленні демократичного реформування суспільства демократія постає тотожною лібералізму. Але її не можна вважати результатом практичного втілення постулатів лише однієї з ідеологічних течій. Вона є політичним синтезом консерватизму, соціал-демократизму, марксизму та інших течій. Орієнтація на ліберально-індивідуалістичні цінності зводить демократію до однобічності, оскільки народ, за висловом російського політолога К. Гаджієва, — не арифметична сума індивідів, а органічна сукупність соціокультурних, етнічних, конфесійних та інших спільнот, які творять розвинутий соціум.
5. Під час переходу українського суспільства від фази експансії до фази консолідації демократії важливо враховувати:
— можливі негативні наслідки й «відкати» суспільства назад внаслідок запровадження нелегітимізованих масовою свідомістю проектів і моделей політичних реформ;
— страх населення перед інноваціями та груповий егоїзм, пов'язаний з небажанням певних кіл поступатися груповими, особистими інтересами;
— конфліктно-кризовий характер розвитку суспільства внаслідок цілеспрямованих соціально-економічних змін.
У процесі демократизації українського суспільства, впровадження елементів ринкової економіки сформовано засади конкурентної політичної системи; відбулася інсти-туціоналізація механізмів державної влади; прийнято Конституцію, яка забезпечила можливість консенсусу політичних сил, усього суспільства з принципових питань.
На зламі XX—XXI ст. політична консолідація демократії в Україні окреслила такі завдання: адаптація суспільства до нового політичного механізму; забезпечення взаємної лояльності влади й опозиції; легітимація правлячого режиму масовою свідомістю, подолання розриву між владою і народом; забезпечення ефективності функціонування державного управління.Утвердження в Україні елементів постіндустріалізму передбачає:
— гнучке реагування на нові цивілізаційні процеси, домінуючими серед яких є децентралізація, гуманізація, демократизація, інформатизація, індивідуалізація, що потребує розвитку інформаційних можливостей та пост-матеріальних цінностей суспільства;
— врахування того, що в постіндустріальних суспільствах політика перетворюється на різновид підприємництва, де провокуються події, конфлікти, створюються штучні іміджі лідерів, набуває самодостатнього характеру реклама;
— подолання етики антропоцентризму з його ставленням до навколишнього світу як до сфери самоутвердження в ньому людини-хазяїна, формування екологічного суспільства, заснованого на впровадженні природозберігаю-чих технологій;
— розширення сфери індивідуальної свободи людини, можливостей вільного вибору варіантів самореалізації;
— поступової переорієнтації суспільства до гуманістичного обмеження політики, що передбачає: розвиток індивідуально-орієнтованої освіти, особистої компетентності на всіх рівнях; пріоритет духовного начала перед матеріальним; розвиток громадської самодіяльності й формування громадської думки; постійну увагу до молодіжного середовища як визначального чинника людського життя в майбутньому.
Потреби модернізації українського суспільства в контексті сучасних цивілізаційних змін потребують посилення уваги до інтересів і потреб конкретної особистості, задля якої і повинні здійснюватися будь-які реформи.