- •1.Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення
- •1.1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •Політологія в системі суспільних наук
- •Предмет політології
- •Структура та функції політології
- •Методологія політології
- •1.2. Політика як соціальне явище
- •Сутність, структура й функції політики
- •Політика й сучасний розвиток українського суспільства
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •1.3. Виникнення та еволюція світової політичної думки
- •Суспільно-політичні уявлення Давнього світу
- •Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя
- •Політична думка Нового часу
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •1.4. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X — початок XX ст.)
- •Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави
- •Суспільно-політична думка доби українського національного відродження
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •1.5. Утвердження політології як науки
- •Інституювання й теоретичні передумови формування політичної науки
- •Основні національні школи й проблемні підходи сучасної західної політології
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •1.6. Українська політична думка XX століття
- •Націонал-комуністична течія української політичної думки
- •Політичні ідеї української міжвоєнної еміграції: Дмитро Донцов, в'ячеслав Липинський
- •Суспільно-політична думка повоєнної української еміграції: Володимир Винниченко, Іван Лисяк-Рудницький
- •Зародження й утвердження сучасної політичної думки й політичної науки в Україні
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.Громадянське суспільство і політичне життя
- •2.1. Громадянське суспільство
- •Поняття та особливості громадянського суспільства
- •Становлення й утвердження інституту громадянства
- •Права людини в сучасних міжнародних відносинах
- •Культура громадянства в сучасному світі
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.2. Політичне життя суспільства
- •Політичне життя уструктурно-функціональному вимірі
- •Виборча система
- •Політичне життя як уособлення багатоманітності політичних процесів
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.3. Демократія в політичному житті сучасного світу
- •Демократія та її роль у політичному процесі
- •Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.4. Людина і політика
- •Людський вимір політики і напрями політичної соціалізації особи
- •Людина як суб'єкт політики та основні параметри її діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2. 5. Етнонаціональні відносини й національна політика
- •Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація
- •Етнонаціональні відносини і світовий досвід самовизначення народів
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.6. Етнонаціональна політика в Україні
- •Мета і завдання вітчизняної етнонаціональної політики
- •Зміст, принципи і суб'єкти етнонаціонального розвитку
- •Етнонаціональні виміри і механізм вдосконалення українського суспільства
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3. Політична влада і політична система суспільства
- •3.1. Політична влада
- •Влада як системоутворюючий чинник політичної системи
- •Основні концепції політичної влади
- •Форми та механізм політичної влади
- •Поняття легітимності та принцип поділу влади
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.2. Політична система суспільства
- •Поняття і структура політичної системи
- •Функції й типологія політичних систем
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.3. Політична система України
- •Проблема становлення політичної системи України
- •Модель суспільно-політичного устрою в сучасній Україні
- •Стратегія подолання економічної кризи й розвитку політичної системи України
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.4. Держава в політичній системі суспільства
- •Поняття «держава» і теорії її походження
- •Типи, структура і функції держави
- •Структура держави
- •Форми державного правління і державного устрою
- •Демократична, соціальна, правова держава
- •Майбутність держави
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.5. Політичні режими
- •Поняття й типологія політичних режимів
- •Сутнісні ознаки й проблеми утвердження демократичного політичного режиму
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.6. Політичні партії
- •Поняття і типологія політичних партій та партійних систем
- •Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •Політичні партії в парламентах і урядах
- •Становлення багатопартійності в сучасній Україні. Перспектива утворення партійної системи
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.7. Громадські об'єднання і рухи
- •Поняття, права та функції громадських об'єднань і рухів
- •Класифікація громадських об'єднань
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •3.8. Політична еліта і політичне лідерство
- •Еліти в політиці: поняття та еволюція теорії
- •Природа, концепції та класифікація політичного лідерства
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4. Політична свідомість, культура та ідеологія
- •4.1. Політична культура та ідеологія
- •Сутність політичної культури
- •Політична свідомість та поведінка в структурі політичної культури
- •Типи політичної культури
- •Походження та функції політичної ідеології
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.2. Світові політико-ідеологічні доктрини
- •Лібералізм і неолібералізм
- •Консерватизм і неоконсерватизм
- •Соціалізм і сучасна соціал-демократія
- •Фашизм і неофашизм
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.3. Політика і мораль
- •Діалектика взаємовпливу політики і моралі
- •Політика в морально-етичному вимірі
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.4. Політична етика
- •Етичне тлумачення політики: наукові критерії та вітчизняна традиція
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.5. Політика і релігія
- •Релігія як чинник політичного життя суспільства
- •Держава і церква: основні моделі взаємодії
- •Державно-церковні відносини в Україні
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •4.6. Політика і засоби масової інформації
- •Масова інформація та її поширення в суспільстві
- •Засоби масової інформації як «четверта влада»
- •Суспільні функції змі
- •Суперечності сучасного розвитку вітчизняних змі
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.Політичні трансформації
- •5.1. Політичні конфлікти
- •Теоретичне осмислення і типологія політичних конфліктів
- •Основні способи врегулювання конфліктних ситуацій
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.2. Політична модернізація
- •Виникнення і розвиток теорії модернізації
- •Зміст і основні характеристики політичної модернізації
- •Модернізаційний процес в Україні: основні проблеми та умови їх вирішення
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.3. Міжнародні відносини і світовий політичний процес
- •Міжнародні відносини і зовнішньополітична роль держави
- •Нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу
- •Україна у світовому співтоваристві
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.4. Україна в сучасному геополітичному просторі
- •Україна на тлі глобальних політичних трансформацій
- •Україна в загальноєвропейському політичному процесі
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •5.5. Національна безпека і національні інтереси України
- •Основні виміри національної безпеки України
- •Національні інтереси України
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •6. Прикладна політологія
- •6.1. Політичне управління та його соціотехніка
- •Сутність управління та його роль у суспільно-політичному житті
- •Політичні рішення і технологія їх реалізації
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •3. Бюрократичні перешкоди та політична діяльність у сучасній Україні. Література
- •6.2. Політичні технології
- •Мистецтво забезпечення необхідного результату в політичній участі та діяльності
- •Особливості використання індивідуальних та загальних політичних технологій
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •6.3. Політичний маркетинг
- •Поняття, функції і види політичного маркетингу
- •Дослідження політичного ринку. Вивчення громадської думки
- •Функції опитування громадської думки
- •Виборча інженерія
- •Імідж. Політичне рекламування
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •6.4. Політичний менеджмент
- •Поняття і функції політичного менеджменту
- •Функціонування команди і менеджмент виборчої кампанії
- •Менеджмент правлячої команди
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •6.5. Політичне прогнозування
- •Специфіка, підстави й засади політичного прогнозування
- •Принципи та методи політичного прогнозування
- •Етапи вироблення прогнозу і критерії його ефективності
- •Запитання. Завдання
- •Теми рефератів
- •Література
- •Короткий словник політологічних термінів
Демократична, соціальна, правова держава
Сучасна держава в процесі своєї еволюції набула три важливі характеристики: демократизму, соціального захисту і правової сутності, які знайшли своє відображення в Конституції України 1996 року.
Демократична держава — тип держави, в якій народ є джерелом влади, де державні демократичні соціально-політичні інститути та демократичний тип політичної культури, яка забезпечують органічне поєднання участі народу у вирішенні загальнодержавних справ із широкими громадянськими правами і свободами.
У демократичній державі існують реальна рівність перед законом громадян та органів управління (верховенство закону), громадянське суспільство, розподіл владних повноважень між одними її гілками, ефективні механізми стримувань і противаг. Свідченням демократизму держави в сучасних умовах є: забезпечення ефективності в її функціонуванні; наявність конкуренції у сфері державотворчої діяльності; встановлення рівноваги в суспільстві та гармонійних відносин між державою і громадянами; високий ступінь довір'я населення до інститутів держави.
Особливого значення в сучасних умовах набуває так звана соціальна держава.
Соціальна держава — держава, що прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, а в ідеалі приблизно однакових життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості.
Термін «соціальна держава» було запроваджено ще в 1850 р. німецьким вченим-юристом Лоренцом фон Штайном. Однак його активна теоретична розробка і практичне втілення розпочалося в Німеччині у другій половині XX ст.
Досвід розвинених кран переконливо свідчить, що зародження і формування соціальної держави відбувається не спонтанно, а на основі цілеспрямованої державної політики. Перехід до держави зазначеного типу можливий лише за умови здійснення системної стратегії реформ, яка зв'язує в цілісний комплекс рух до соціально-ринкового господарства, громадянського суспільства, правової держави з цілеспрямованим формуванням інститутів соціальної держави.
До найважливіших принципів підтримання гармонійних відносин між громадянами і державою, які сприяють наповненню функціонування державного механізму соціальним змістом, належать принципи солідарності і суб-сидарності.
Солідарність передбачає єдність та цілеспрямоване об'єднання різних груп і верств суспільства навколо основних визначених державою цілей і цінностей, як поточних, так і на довгострокову перспективу. Ідея солідарності ґрунтується на допомозі сильніших слабким, на взаємній підтримці та обов'язках громадян перед державою та один перед одним.
Принцип субсидарності отримав розгорнуте обґрунтування у соціальному вченні католицької церкви і набув соціально-державного змісту в практиці державного будівництва ФРН та ін. розвинених країн Заходу. Згідно з цим принципом вищі ешелони управління виконують лише ті завдання, які виявляються не під силу нижчим за рангом органам і покликані допомагати останнім у підтриманні їхньої самостійності та власної відповідальності. Ініційована державою субсидарність сприяє подоланню споживацької психології у громадян та їхніх об'єднань, функціонального перевантаження держави, некон-трольованого розростання бюрократії, а також стимулює групову та особисту ініціативу населення.
Слід зважати й на те, що соціальна держава у кожній країні формується, виходячи із специфіки національних, історичних, соціально-політичних, географічних умов та традицій співіснування в межах конкретного суспільства. Відповідно до цього створюється модель, яка дає змогу знайти власний, оптимальний шлях до соціальної держави.
Теорія правової держави бере свій початок з античності. Давньогрецький філософ Платон писав, що державність можлива тільки там, де панують справедливі закони, «де закон — володар над правителями, а вони його раби». Починаючи з Нового часу, теорія правової держави була доповнена завдяки безпосередньому зверненню до ідеї прав людини. Передові мислителі епохи становлення капіталізму в XVII-XVIII ст. сформулювали принцип поділу влади, покладений в основу теорії правової держави. Так, німецький філософ І. Кант, з іменем якого пов'язують створення цієї теорії, вважав, що держава забезпечує торжество права й підпорядковується його вимогам. Громадянський правовий стан, на його думку, ґрунтується на такихапріорних принципах: свобода кожного члена суспільства як людини, рівність його з кожним іншим як підданого, самостійність кожного члена суспільства як громадянина. Ще один німецький філософ М. Вебер сформулював принципи правової держави: управління — процес застосування права; керуючі не є верхами суспільства, багачами, вождями, а посадовими особами з обмеженою владою; Державна адміністрація повністю підкоряється праву, а не особам; громадяни підпорядковуються не начальству, а тільки праву, яке чиновник реалізує або допомагає реалізувати.
Правова держава — типдержави, основними ознаками якої є верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави.Правову державу характеризують:
— верховенство закону і його панування в суспільстві; рівність перед законом самої держави, всіх її органів, громадських організацій, службових осіб і громадян;
— вищість представницьких органів влади, їх відкритість і публічність, відсутність будь-якої диктатури;
— поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, що створює систему взаємостримування і взаємопротиваг гілок влади;
— гарантія прав і свобод особи в межах законності, взаємна відповідальність держави, об'єднань громадян та
індивідів;
— високий рівень громадських структур, можливість громадських об'єднань і особи брати участь в управлінні суспільством; дотримання принципів загального, прямого, рівного виборчого права;
— контроль державної влади з боку суспільства, громадян та їх організацій;
— відповідальність держави перед світовим співтовариством правових держав;
— органічний зв'язок прав і свобод громадян з їх обов'язками, відповідальністю, законопослушністю, самоконтролем, самосвідомістю, правовою культурою.
Окрім суворого дотримання законів суспільство передбачає ще одну принципову вимогу — дотримання загальноприйнятих норм моралі. Право і мораль завжди були, є і будуть чинниками людського буття й гуманізму.