Словник молодого журналіста

ГАЗЕТНА КАЧКА - псевдоінформація, фальшива, вигадана сен­сація, іноді явна брехня, очевидна своєю безглуздістю й неправдивістю.

Існує три версії походження цього виразу.

Згідно з першим його авторство приписується засновнику протес­тантизму (лютеранства), видатному діячеві РеформаціїМартіну Лютеру (1483-1546). Якось у промові він намилився і замість слова "легенда " ска­зав "люгенда”. Німецькою мовою "люге" - "брехня”, а "енте"— "качка". Сприйняте на слух слово трансформувалося в “люгенте ”, що буквально оз- начало “брехлива качка”. Відтоді так почали говорити про помилкові дані, неправдиву інформацію.

Друга версія така. Виникнення виразу знову сталося в Німеччині й пов 'язується з німецькою мовою, але пересувається в XVII століття, коли вже існували перші газети. Після сумнівних, але спокусливих для росту ти­ражу, повідомлень журналісти, щоб лишитися в межах добропорядності, ставили помітку з двох літер: “ИТ” — ен-те, що являло собою скорочення латинського виразу "поп Іе.чіаіиг” — не перевірено. Умовний знак звучав як “енте", що по-німецьки означало “качка". З часом це слово все частіше стало вживатися для позначення безсоромних журналістських вигадок.

Відповідно до третьої версії, виникнення виразу пов ’язують з анек­дотом бельгійського журналіста Корнеліссена, який одного разу опубліку­вав цілком серйозно, як нібито наукове повідомлення, анекдот про ненажер­ливість качок. Якийсь учений порубав, мовляв, качку на дрібні шматочки і віддав “на сніданок" іншим дев'ятнадцятьом качкам. Потім такий саме фарш зробив з дев ятнадцятої качки для інших вісімнадцятьох. Так були порубані решта качок, аж поки не залишилася одна. За кілька хвилин одна качка, виходило, з’їла дев'ятнадцять. Незважаючи на очевидну неправ­дивість такого повідомлення і очевидну його неймовірність, газети сприй­няли цю потішну розповідь за чистісіньку правду і передрукували її на своїх сторінках. Згодом, коли ця історія була осмислена в своїй суті, слово “кач­ка ” стало символом вигадок газетярів.

Газетна качка — ознака жовтої преси. Наявність газетної качки знижує авторитет видання й журналіста. Однак вона існувала й існує як засіб боротьби заувагу читачів, збільшення тиражу, а відтак і прибутків.

Список літератури

1. Аналитические жаиры газеты: Хрестоматия. — М.: Изд-во МГУ. 1989. —236 с.

2. Багиров Э. Г. Место телевидения в системе средств массовой информа­ции и пропаганды. Учеб. пособие. — М.: Изд-во Моск. ун-та. 1976. — 119 с.

3. Бауман Юрій. Міфологіяв суспільній свідомості України (аналіз ук­раїнської преси) // Історична міфологія в сучасній українській куль­турі.—К.. 1998. — С. 5-67.

4. Богомолова Н. 1-І.Социальная психология печати, радио и телевиде­ния. — М.: Изд-во МГУ, 1991. — 125 с.

5. Бочковський О.І.. Сірополко С. Українська журналістикана тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / Заред. К. Костева й Г. Кошаринського. — Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. — 204 с.

6. Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творче­ства: Материалы спецкурса. — Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. —67 с.

7. Вачнадзе Г. И. Всемирное телевидение: Новые средства массовой ин­формации — их аудитория, техника, бизнес, политика. Тбилиси: Га- натлеба, 1989. — 672 с.

8. Введеіше в журналистику: Хрестоматій.— М.: Высш. шк, 1989. - 263 с.

9. Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие. / Прохоров Е. П., Гу­ревич С. М., Ибрагимов А.-Х.-Г. и др. — М.: Высш. шк., 1980. — 287 с.

10. Владимігров В. М. Основы журналистики в понятиях и комментариях: Учебное пособие. —Луганск: Изд-во ВУГУ, 1998. — 144 с.

11. Ворошилов В. В. Журналистика: Учебник. — СПб.: Изд-во Михайлова

В. А., 1999. — 304 с.

12. Газетный мпр: Краткая справочная книга. — М.: Политиздат, 1971. — 280 с.

13. Гейтс Б. Дорога в будущее. Пер. с англ. — М.: Діііїлог-Наука,1997. 315 с.

14. Гід журналіста: Збірка навчальних матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМ1 / Адаптація та упорядку­вання — Алла Лазарева. —К., 1999. — 96с.

15. Горохов В.М. Основы журналистского мастерства. М.: Высш. шк.. 1989. — 117 с.

16. Григораш Д.С. Журналістикау термінах і виразах.—Львів: Вшца шко­ла, 1974.— 295 с.

17. Дацнлеико Сергій. Європейська журналістика: система підготовки жур­налістів у Німеччині. // Вісник Київ, ун-ту. Серія: Журналістика. К.. 1996. — Вип. 3. — С. 91-99.

18. Дзялошинский И.М. Творческая индивидуальность в журналистике.

М.: Изд-во МГУ, 1984. — 8« с.

19. Доломан Євмен. "Випадкові свавілля”, або"ЦеКа играет человеком" // Літературна Україна.— 1996. — 8 лютого.

20. Журналістика в умовах гласності. /А. 3. Москаленко, В. А. Качкан, І. Г. Мащенко та інші. К.: Либідь, 1991. — 192 с.

21. Засурский.Я.Н. Роль средств массовой информации вобществе. //Вест­ник Москов. ун-та. Серия 10: Журналистика. — 1995. —№2. — С. 3-6.

22. Збірник праць кафедри української преси: На пошану професора Воло­димира Здоровегн з нагоди 70-річчя від дня народження. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2000. — Вип. 3. — 411 с.

23. Здоровега В.Й. Вступ до журналістики: Конспект лекцій. — Львів: Ви­ща школа, 1975. - 111с.

24. Землянова Л. М. Современная американская коммуникатнвистика. —М.: Изд-воМГУ, 1995. — 271с.

25. Информационные жанры газетной публицистики: Хрестоматия. — М.: Изд-во МГУ, 1986 — 295 с.

26. Игнатов Н.Г., Мотков С.И. Роль СМИ в процессе формирования обще­ственного мнения. // Вестннк Москов. ун-та. Серия 10: Журналистика.

• 1997. —№ 1. —С.19-27.

27. Інформаційна сфера як духовне явище/ За ред. проф. А. Москаленка.— К.: Центр вільної преси,1999. — 122 с.

28. Как мы пишем / Андрей Белый, М. Горький, Евг. Замятин и др. М. Книга, 1989, —208 с.

29. Книппинг Франц. Авантюры дома Шпрингера. Пер. с нем. Вс. Розано­ва. — М.: Мысль, 1964. — 248 с.

30. Копилснко О.Л. Влада інформації.—К.: Україна,1991. — 108 с.

31. Кузнецова Олена. Журналістська етиката етикет: основи теорії, мето­дики, дослідження трансформації незалежних видань України, регулю- вання моральних порушень: Монографія. — Львів: Світ, 1998. — 412 с.

32. Левченко Оксана. Сучасна міфотворчість в аудіовізуальному просторі України (документальне кіно) // Історична міфологія в сучасній ук­раїнській культурі. — К., 1998. —С. 83-119.

33. Лизанчук Василь. ГІротнукраїнська агресія в тслерадіоефірі //Дзвін. 1998, — № 1, —С. 99-106.

34. Любосветов Д.И. Радиовещание и аудитория: некоторые особенности взаимодействия // Вестннк Московского ун-та. Серия: Журналистика.

• 1999. — №3. — С. 3-16.

35. Манагв О.Т. Теоретичні витоки тоталітарної моделі масової комунікації // Філософська і соціологічна думка. — 1991. — № 5. — С. 15-20.

36. Масова інформація: Підручник /А. 3. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. — К.: Либідь. 1997. — 216 с.

37. Методы журналисткого творчества. М.: Мзд-во МГУ, 1982. — 151 с.

38. Моисеев М. И. Судьба цивилизация. Пугь Разума. — М.:-Языки рус­ской культуры, 2000. — 224 с.

39. Москаленко А.З. Основи журналістики: Тексти лекцій. —К.: ВИЦ

“Київській”! університет”, 1994. 135 с.

40. Москаленко А.З. Реабілітація слова: Роздуми письменника. — К..: Рад. письменник, 1989. — 110 с.

41. Москаленко А. 3. Теорія журналістки: Підручник. К.: Експрес- об’ява, 1998. — 334 с.

42. Нагорняк Майя. Імідж сучасного радіожурналіста //Слобожанщина. — 1998. — № 8. — С. 210-227.

43. Нсрух О. О. Першооснови журналістської творчості: Навчальний посібник для сгуденгів філологічного факультету, спеціальність “жур­налістика". — X.: Світлігпінства, 2000. — 108 с.

44. Новомбсргскин Н. Освобождение печаш во Франции, Германии, Анг­лии и России. Лекции, читанные в Русской Высшей Школе обществен­ных наук в Париже. — СПб.: Типография Ф. Вайсберга и П. Гершуни- на, 1906. — 303 с.

45. Осиовн масово-інформаційної діяльності: Підручник/ А. 3. Москален­ко, Л. В. Губерськнй, В. Ф. Іванов.— К., 1999. — 634 с.

46. Основы творческой дея тельности журналиста: Учебник для студ. вузов по спец. “Журналистка” / Ред.-сост. С. Г. Коркопосенко. — СПб.: Зна­ние, СПбИВЭСЭП, 2000. — 272 с.

47. ГІавлкж I. 3. Мігтецьяк апологет політичної системи// Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / Заред. М. М. Романюка. — Львів, 1997. — Вип 3/4. — С. 282-296.

48. Перевалов В.В. Культуроформирующисфункции: состав, структураи место всистеме функций журналистики // Вестник Московского универ­ситета. Серия 10: Журналистика. — 1999. — № 5. — С. 3-21.

49. Периодическая печать на Западе: Сборник статей. —СПб: Типография П.П. Собко, 1904, —348 с.

50. Поклад А.Б. Массовая информация: Международное общение или под­рывная пропаганда. — М.: Международные отношения, 1987. — 93 с.

51. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації.— 2-е вид., доп. — К.: Вид. центр “Київський університет”,1999. — 308 с.

52. Права человека: Сб. унпверс. и регион, междунар. документов. — М.: І Ізд-воМГУ, 1989. — 202 с.

53. І Ірнступенко Т. Право і журналістика: Посібникдля студентів Інститу­ту журналістики. —К.. 2000. — 36с.

54. Прнступенко Т. Свобода преси: її розуміння та реалізація в країнах да­лекого та близького зарубіжжя. // Вісник Київ, уи-ту. Серія: Жур­налістка.— К., 1995. Вип. 2. —С. 51-60.

55. Прохоров Н. і І.Введение в журналистку: Учебник. — М.: Высш. шк., 1988. — 278 с.

56. Публіцистка і тенденції розвитку світу: Збірник наук, статей. — Львів:

Львів, держ. ун-т, 1999. 176 с.

57. Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем. — K.,

1995. — 200 с.

58. Слободянкж Раїса. Докази в структурі народознавчих текстів. // Вісник Київ, ун-ту. Серія: Журналістка. —K.. 1995. — Вип. 2. — С. 140-147.

59. Слободянкж Раїса, Шкляр Володимир. Журналістський аналіз: суть і актуалізація поняття. // Вісник Київ, ун-ту. Серія: Журналістка.K.,

1995. — Внп. 3. — С. 21-37.

60. Современные буржуазные теории журналистики /Сб. ст. под ред. JI. II.

Засурского. — М.: Изд-во Москов. ун-та, 1967. 192 с.

61. Солі аник Г. JI. Газетные тексты как отражение языковых процессов в современном обществе (1990-1994 гг.) // Журналистика и культура рус­ской речи. — М., 1996. Вып. 1. — С. 13-25.

62. Стюфлясва ММ. Образные ресурсы публицистики. — М.: Мысль, 1982. — 176 с.

63. Стюфляева М.П. Поэтика публицистики.—Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1975. — 154 с.

64. Стюфляева ММ. Человек в публицистике (Методы и приемы зображе­нняи исспед.). — Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1989. — 143 с.

65. Теорія і практика радянської журналістики: Основи майстерності, про­блеми жанрів. — Львів: Внд-во ЛДУ, 1989. — 323 с.

66. Тепліок В.М. Этика журналистского творчества. —М.: Мысль, 1980. —- 172 с.

67. Тертычный Александр. Пресс-релиз — сырье для журналиста II Журна­лист. — 2001. — № 8. — С. 75-78.

68. Українська журналістка: вчора, сьогодні, завтра / За заг. Ред. проф. В. 1. Шкляра.— K., 1998. — Внп. 3. — 180 с.

69. Українська журналістика - - 99 / За ред. проф. А. 3. Москаленка. K.: Центр вільної преси, 1999. — 170 с.

70. Українське законодавство: Засоби масової інформації. K.: I REX ПроМедіа Україна, 2000. - 256 с.

71. Ученова В.В. Беседы о журналистике. — 2-еизд.. испр. и дои. М.: Мол. гвардия., 1985. — 205 с. (Эврика)

72. Ученова В.В. Исторические корпи современной публицистики: Лекции но курсу “Теория и практика партпнйно-советскоп печати". М.: Изд- во Москов. ун-та, 1972. — 74 с.

73. Цісак Войцех. Трансформація пресив Україніга Польщів контексті суспільних змін (1989-1999). —K.: Центр вільної преси, 2000. — 218 с.

7-1. Чиж Іван. Іванов Валерій. Законодавче регулювання діяльності комп'ютерних мас-медіа.k.: Парламентське видавництво. 1999. 16с.

75. Чігановсі.кнй А., Шкляр В. Інформаційний простір як глобальна про­блема сучасностіIIВісник Київ, уп-ту. Серія: Журналістка.K., 1995,- Вип. 2.-С. 41-49.

76. Шумилина 'Г.В. "11е моглибы вы рассказать...": Методинтервью вжур­налистике. —М.: ІІЗД-во Москов. ун-та. 1976. - 136 с.

77. Bond F. Fraser. An introduction to jomalism. A survey of the Fourth Estate in ;ill

its forms. 2^nt* cd. The Macmillan compani. — New York. 1961. — 359 p.

75. Hagemann Waller. Die Zeitung ;ils Organismus. — Heidelberg, 1950. —260 s.

76. Siebert Fred. Peterson Theodor, Schramm Wilbur. Four theories of the press. University of Illinois press. — Urbana, 1963. — 153 p.