Bukhhalterskyi_oblik_u_biudzhetnykh_ustanovakh

Тема 6. Облік розрахункових операцій

підприємству, установі, організації розкраданням знищенням, псу-

ванням, недостачею або втратою дорогоцінного, каміння та валютних цінностей».

Збитки визначаються в таких розмірах:

1 — дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та ін) у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на дату завданих збитків;

2 — музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння — за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату та в подвійному розмірі вартості цих металів;

3 — іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі вартості цих валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на дату виявлення збитків;

4 — заборгованість працівників установ, підприємств та організацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної під звіт, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на дату погашення заборгованості.

Розмір завданих збитків від нестач та псування матеріальних цін-

ностей визначається з використанням «Порядку визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей» затверджений постановою КМУ № 116 від 22.01.1996 р. Відповідно до цього положення розмір збитків визначається з врахуванням індексу інфляції, ПДВ, акцизного збору та коефіцієнта кратності.

Відповідно до п. 10 цієї постанови із стягнених сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до державного бюджету. Для стягнення сум інвентаризаційною комісією оформляються розрахунки розміру завданих збитків.

На підставі затверджених керівником протоколів інвентаризації роблять записи по списанню нестач і одночасно відносять на винних осіб розраховану суму відшкодування.

При стягненні завданих збитків з винних осіб необхідно керуватись Кодексом законів про працю та іншими нормативними актами.

141

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

Так, відповідно до КЗпП передбачається два види матеріальної

відповідальності: обмежена та повна. За загальним правилом до працівників застосовують обмежену матеріальну відповідальність у розмірі середньомісячного заробітку. Повністю працівник відшкодовує завданий збиток, якщо його розмір не перевищує його середньомісячну зарплату. Якщо ж розмір збитку перевищує його заробіток, то працівник відшкодовує лише його частину в розмірі його середньомісячної зарплати.

Матеріальна відповідальність в межах середньомісячного заробітку застосовується щодо:

–працівників — за псування або знищення матеріалів, напівфабрикатів, інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу, інших предметів виданих працівнику в користування для виконання ним трудових обов’язків.

–керівників (їх заступників) і начальників структурних підрозділів за завданий збиток у зв’язку з надмірними грошовими виплатами, неправильною організацією обліку та зберігання матеріальних і грошових цінностей, не вжиття заходів з попередження простоїв, браку, крадіжок ,знищення та псування майна.

При обмеженій матеріальній відповідальності, а також у всіх інших випадках, коли розмір збитку не перевищує середньомісячного заробітку, відшкодування збитку працівниками здійснюється за на-

казом керівника організації, а керівниками організацій — за розпорядженням вищого органу шляхом утримання із зарплати.

Повна матеріальна відповідальність застосовується до працівників визначених законом випадках, перелік яких наведений в ст. 134 КЗпП, зокрема, коли між працівником та організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання та інші цілі; якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю; а також інші випадки.

При цьому перелік посад і робіт а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджені Постановою Держкомпраці СРСР від 28.12.77 р. «Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з

142

Тема 6. Облік розрахункових операцій

якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися

письмові договором про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність».

При виявленні нестач у працівників з якими укладені договори про повну матеріальну відповідальність та розмір збитків перевищує середньомісячну зарплату бюджетна установа може звернутись до суду з позовом про стягнення завданих збитків на протязі 1 року з дня виявлення збитків.

Відображення в обліку нестач і втрат представлено в Таблиці 33.

143

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

Продовження табл. 33

4. У випадках, коли винні особи не встановлені (нерозкриті крадіжки, стихійне лихо), суми матеріальних цінностей списують з балансу установи аналогічними записами, а також обліковуються на забалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення» до моменту встановлення винних осіб або до надання висновків слідчими органами.

Приклад. При проведенні інвентаризації в навчальному закладі виявлена нестача учбових матеріалів, облікова вартість яких 230 грн,

придбані в поточному році за рахунок коштів загального фонду. Винна особа встановлена.

Сума нестачі відповідно до Постанови № 116 становить:

Рзб = 230 2 = 460 грн.

В обліку будуть відображені такі кореспонденції:

144

Тема 6. Облік розрахункових операцій

Продовження табл. 33

Результати інвентаризації і акти перевірки з відповідними даними про нестачі та втрати протягом 5 днів повинні бути передані до слідчих органів.

Недостачі матеріальних цінностей, виявлені при інвентаризації понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі тощо), а також коли конкретні винуватці не встановлені списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому. При цьому за кожним конкретним випадком вони списуються в такому порядку:

Таблиця 34

Списання нестач і втрат в залежності від обсягів таких нестач

У документах, які установи подають для оформлення списання недостачі понад норми природних втрат від псування матеріальних цінностей, слід вказати заходи, яких вжито задля попередження таких втрат.

7. Облік довгострокових зобов’язань

До довгострокових зобов’язань бюджетних установ відносять

такі, які не виникають у процесі звичайної діяльності , не є характерними для установи і погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року.

145

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

До довгострокових зобов’язань належать зобов’язання по отри-

маних довгострокових позиках, виданих довгострокових векселях, інші фінансові довгострокові зобов’язання.

Облік довгострокових зобов’язань ведеться на рахунках 5 класу.

Для обліку довгострокових позик призначений рахунок 50 «Дов-

гострокові позики». До нього відкриваються субрахунки: 501 «Довгострокові кредити банків» 502 «Відстрочені довгострокові кредити банків» 503 «Інші довгострокові позики».

На субрахунку 501 обліковують суми довгострокових кредитів,

одержані в установах банків у національній та іноземній валюті відповідно до чинного законодавства, термін сплати по яких настане в наступні бюджетні роки.

Порядок отримання кредиту, терміни подання документів, пога-

шення кредиту регулюється кредитною угодою з банком та норма-

тивним документом органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

На субрахунку 502 обліковуються суми відстрочених довгострокових кредитів, одержаних в установах банків.

На субрахунку 503 обліковуються суми інших довгострокових

позик, одержаних установою відповідно до чинного законодавства. На цьому субрахунку також обліковуються позики, надані бюд-

жетом вищого рівня бюджетам нижчого рівня на поворотній основі. Наприклад, надання сільським, селищним, міським радам позик з районного чи обласного бюджетів.

Аналітичний облік ведеться за кожною позикою в меморіальному ордері №16 в довільній формі.

146

Тема 6. Облік розрахункових операцій

Продовження табл. 35

Нарахування відсотків здійснюється за рахунок джерела погашення кредиту (80, 81).

8. Інвентаризація розрахунків

Установи зобов’язані обов’язково проводити інвентаризацію розрахунків у такі терміни:

1)розрахунки по платежах до бюджету — не менше 1 разу на квартал;

2)розрахунки установи з вищою організацією — не менше 1 разу на квартал;

3)розрахунки з дебіторами та кредиторами — не менше 2 рази на

рік;

4)розрахунки в порядку планових платежів — та з депонентами — не менше 1 разу на місяць.

При інвентаризації розрахунків установи складають Акти звірки розрахунків з кожною організацією — дебітором чи кредитором. В Актах звірки розрахунків зазначається сума заборгованості на перше число звітного періоду, що обліковується в бюджетній установі. Акт направляється поштою чи передається безпосередньо працівником установи (як правило, працівником бухгалтерії) для підтвердження даної заборгованості. При цьому в Акті сума заборгованості підтвер-

джується підписами керівника та головного бухгалтера та скріпляється гербовою печаткою як установою так і іншою організацією, з якою проводиться звірка розрахунків. Ці акти дають можливість підтвердити суми заборгованості в обліку бюджетних установ.

147

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

Інвентаризаційна комісія звіряє дані обліку про дебіторську та

кредиторську заборгованість з отриманими підтвердженнями. На бухгалтерських рахунках повинні залишатись тільки узгоджені суми. Якщо до кінця звітного періоду розходження, що виникли не урегульовані, то їх залишають на балансі за даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки повинна встановити:

–правильність розрахунків з банками, податковими органами, вищими установами, іншими структурними підрозділами;

–заборгованість підзвітних сум,

–обґрунтованість заборгованості по нестачам і крадіжкам та стягнення такої заборгованості;

–правильність і обґрунтованість сум дебіторської та кредиторської заборгованості, включаючи ті суми термін позовної давності по яких минув;

–реальність заборгованості з працівниками по зарплаті;

–чи були прийняті міри по стягненню дебіторської заборгованості у встановлені терміни.

Результати інвентаризації розрахунків оформляється Актом розрахунків з дебіторами та кредиторами (за встановленою формою), в якому відображається:

–найменування перевірених суб’єктів;

–суми виявленої неузгодженої дебіторської та кредиторської за-

боргованості;

–суми заборгованості по якій минув термін позовної давності. До Акта додається Довідка (встановленої форми) в якій вказу-

ється назва і адреса дебіторів та кредиторів, сума заборгованості, за що виникла, з якого часу і на основі яких документів. В ній в окремій графі по тих сумах по яких минув термін позовної давності вказують особи винні в пропуску цих термінів.

9. Облік списання простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості

Дуже часто виникають ситуації, коли, у зв’язку з відсутністю коштів в бюджетних установах виникають суми непогашеної креди-

148

Тема 6. Облік розрахункових операцій

торської заборгованості, яка може обліковуватись не один рік. Тому

Наказом Держказначейства від 08.05.2001 року № 73 затверджений Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, термін позовної давності яких минув.

Термін позовної давності встановлений три роки згідно з ст. 71 Цивільного кодексу.

Списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув проводиться установами щоквартально по спеціальному та загальному фонду (крім власних надходжень).

Для цього наказом керівника створюється спеціальна комісія або ж цю роботу проводить щорічна інвентаризаційна комісія. До її складу обов’язково включаються головний бухгалтер чи його заступник та працівник бухгалтерії, що веде облік розрахунків.

За результатами інвентаризації розрахунків комісія складає Акт інвентаризації розрахунків довільної форми, в якому вказується сума кредиторської заборгованості, (строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною для погашення), дата її виникнення, причини, назва і адреса кредитора, а також заходи, що були проведені по її погашенню (це можуть бути листи до установ вищого рівня про виділення коштів для її погашення).

Акт затверджується керівником установи і передається вищому розпоряднику для розгляду та прийняття рішення щодо її списання. У випадку прийняття позитивного рішення вища установа видає на-

каз про її списання.

Така процедура здійснюється для кредиторської заборгованості, що виникла по загальному фонду та спеціальному фонду (крім власних надходжень).

По коштах спеціального фонду, що є власними надходженнями, списання такої кредиторської заборгованості здійснюється щоквартально в такому ж порядку, але рішення про списання приймається керівником установи самостійно. Списання проводиться за наказом керівника установи. Інформація про списання такої заборгованості по спеціальних коштах (власних) надається вищому розпоряднику.

За таким же порядком списується і депонентська заборгованість. Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, в центральних органах виконавчої влади, інших головних розпорядників бюджетних коштів за загальним та спеціальним фондом

149

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

здійснюється в вищевказаному порядку на підставі наказу головного

розпорядника коштів.

Відповідно до Інструкції № 242, прострочена дебіторська заборгованість — це заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеним договором, або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату.

Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув — це дебіторська заборгованість, що обліковується після закінчення терміну позовної давності.

Безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості здійснюється на підставі Акта інвентаризації, Довідки до акта інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами та рішення керівника відповідно до Інструкції № 90.

Безнадійна дебіторська заборгованість одночасно зі списанням відноситься на за балансовий рахунок 07 «Списані активи та зобов’язання» і обліковується тут ще протягом 5 років. З метою нагляду за можливістю її стягнення, якщо стануться зміни фінансового стану неплатоспроможних дебіторів.

150