Bukhhalterskyi_oblik_u_biudzhetnykh_ustanovakh

Тема 8. Облік запасів

казами Міністерством автотранспорту України. Крім того, комісією

призначеною керівником установи складається акт списання палива. Операції по списанню палива групуються в Меморіальному ордері № 13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» ф. № 396 (бюджет).

В бухгалтерії рух палива оцінюється за цінами постачальників по надходженню, а витрачене пальне — за цінами придбання (балансова вартість) чи середньозваженою вартістю.

211

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

11. Облік готової продукції та продукції сільськогосподарського виробництва

Облік готових виробів, виготовлених у виробничих (навчальних) майстернях, а також готової друкованої продукції ведеться на рахунку 241 «Вироби виробничих (навчальних) майстерень». Виготовлені вироби оцінюються за фактичною собівартістю та оприбутковуються на підставі акта, який затверджує керівник установи. Продукція здається в склад, де вона враховується в книзі складського обліку за назвами, марками, сортами чи іншими ознаками.

Вироби можуть бути використані для потреб установою або ж реалізовані. Доходи від них вважаються доходами від надання платних послуг.

Продукція сільськогосподарського виробництва, що отримується від підсобних сільських і навчально-дослідних господарств обліковується на рахунку 251 «Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств». На протязі року вона оцінюється за плановою собівартістю, а в кінці року визначається її фактична собівартість.

Аналітичний облік ведеться готової продукції виробничих майстерень та сільськогосподарської продукції ведеться за назвами та видами продукції в розрізі матеріально-відповідальних осіб. За операціями по надходженню та використанню продукції складаються наступні кореспонденції рахунків.

212

Тема 8. Облік запасів

12. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

До складу малоцінних та швидкозношуваних предметів бюджетних установ відносять предмети, термін корисної експлуатації яких

менше 1 року.

Інструкція № 125 визначає, що термін очікуваної експлуатації запасів установи встановлює центральний орган виконавчої влади по відомчому підпорядкуванню. Якщо нормативні документи відсутні, то установа самостійно встановлює ці терміни.

Для обліку МШП, термін експлуатації яких менше року та вар-

тість яких незначна призначений рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», до якого відкриваються субрахунки:

221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі та в експлуатації»;

222 «Малоцінні і швидкозношувані предмети спеціального при-

значення».

При необхідності установи відкривають рахунки 3 та 4 порядку, наприклад, 221/1 — «МШП на складі», 221/2 — «МШП в експлуатації».

На субрахунку 221 обліковуються предмети, терміном експлуата-

ції менше 1 року за такими підгрупами:

1)знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо);

2)пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

3)спеціальні інструменти і спеціальні пристосування для серійного і масового виробництва певних виробів чи для виготовлення індивідуальних замовлень;

4)предмети виробничого призначення; обладнання, що сприяє

охороні праці, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів;

5)господарський інвентар — предмети конторського і господарського призначення, столовий, кухонний, і інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення;

6)сценічно-постановочні засоби вартістю до 10 грн за одиницю (комплект);

7)інші предмети, термін корисної експлуатації, як очікується, не

перевищує року.

Субрахунок 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення» застосовуються установами для обліку

213

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

предметів, що мають специфічне та обмежене використання лише в

окремих галузях і короткотерміновий строк застосування. Оприбуткування та вибуття МШП оформляється в загальному

для запасів порядку з використанням зазначених вище первинних документів.

МШП, як і інші види запасів підлягають попредметному обліку в складі , в місцях експлуатації та в бухгалтерії.

МШП, що видаються в експлуатацію, закріплюються за матері- ально-відповідальною особою в місцях експлуатації (лабораторія, підрозділ, кухня та ін). Облік в місцях експлуатації веде відповідальна особа в книгах складського обліку за найменуванням та кількістю, або в Інвентаризаційному описі з вкладками до нього.

Для списання битого посуду в харчоблоках використовують Журнал реєстрації битого посуду ф. № З-10).

Облік предметів в бухгалтерії ведеться по найменуваннях, кількості та вартості в розрізі матеріально-відповідальних осіб в книгах кількісно-сумового обліку та в оборотних відомостях.

По закінченні місяця на підставі отриманих первинних документів в бухгалтерії складається меморіальний ордер № 10 (Накопичувальна відомість про вибуття і переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів ф.439-бюджет). В ній записи групуються з кредиту рахунку 221 та 222 в дебет різних рахунків за матеріальновідповідальними особами, назвами МШП, кореспондуючими рахун-

ками. Підсумки заносяться в Головну книгу.

Особливості обліку МШП в бюджетних установах є наступні:

–предмети вартістю до 10 грн за одиницю (комплект) включно при видачі в експлуатацію списуються за відпускними документами (накладна-вимога, забірна картка) без складання Акту списання запасів.

–предмети вартістю понад 10 грн при видачі зі складу обліковуються, як предмети в експлуатації. По закінченні терміну корисного використання постійно-діюча комісія оглядає ці предмети, встановлює можливість їх відновлення та подальшого використання чи реалізації. При вирішенні списати їх складається Акт списання ф. З-2.

–Надходження МШП відображається через збільшення фонду в малоцінних та швидкозношуваних предметах, а у всіх випад-

214

Тема 8. Облік запасів

ках вибуття МШП їх вартість записується на зменшення цього

фонду (рахунок 411 «Фонд в малоцінних та швидкозношуваних предметах»).

Основні операції з надходження та вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів приведені в Таблиці 48.

215

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

Продовження табл. 48

13. Інвентаризація запасів

Відповідно до Інструкції з інвентаризації № 90 установи повинні проводити інвентаризацію запасів в такі терміни:

1)сировини та матеріалів, палива, готової продукції, кормів та інших матеріалів — не менше одного разу в рік, але не раніше 1 жовтня.

2)МШП — не рідше одного разу на рік.

3)молодняка тварин, тварин на відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сім’ї бджіл — не рідше 1 разу на квартал

4)продуктів харчування та спирту — не рідше 1 разу на квартал

5)дорогоцінного каміння та металів, в тому числі в складі лому — два рази на рік: на перше січня та на 1 липня.

Інвентаризація запасів проводиться за місцях зберігання та по ма- теріально-відповідальних особах при обов’язковій їх присутності. В процесі підрахунку, переважування запасів, вони заносяться до інвентаризаційного опису. На виявлені зіпсовані запаси чи непридатні до використання додатково складається акт в якому вказуються причини, ступінь та характер псування, а також винні особи, що допустили псування.

Інвентаризація МШП проводиться шляхом огляду кожного предмета. На ті з них, що виявлені як непридатні до використання складається Акт на списання цих предметів, а в інвентаризаційний

опис їх не включають.

За результатами інвентаризації складається «Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів» (встановленої форми).

216

Тема 8. Облік запасів

Після закінчення інвентаризації ці описи передаються в бухгал-

терію для складання Порівняльної відомості та виявлення результатів інвентаризації.

Комісія за цими даними виявляє розбіжності шляхом звіряння

даних обліку та фактичних залишків і складає свої заключення про

виявлені нестачі та надлишки, вносить пропозиції по питаннях упорядкування зберігання та контролю за їх обліком та відпуском.

Свої висновки щодо результатів інвентаризації та пропозиції вона оформляє у протоколі. Протоколи інвентаризаційної комісії за-

тверджує керівник установи не пізніше ніж через 10 днів після закін-

чення інвентаризації.

Результати інвентаризації повинні бути відображені в обліку в тому місяці, в якому була проведена інвентаризація.

Виявлені під час інвентаризації розбіжності регулюються таким

чином:

1)надлишки підлягають оприбуткуванню за рахунок доходів по спеціальному фонду з подальшим виясненням причин їх виникнення. При цьому складається «Довідка про надходження в натуральній формі» встановленої форми, яка надається в Держказначейство в мі-

сяці оприбуткування надлишків.

2)нестача матеріалів списується:

–в межах встановлених норм природного убутку по придбаних у поточному році списується за розпорядженням керівника установи на фактичні видатки;

–по придбаних у минулому році — відноситься на зменшення ре-

зультатів виконання кошторису установи.

Норми природного убутку застосовуються лише при виявленні

нестач. Списання в межах норм природного убутку до встановлення фактів нестачі забороняється. При відсутності затверджених норм природного убутку всі нестачі розглядаються як понаднормові.

Нестача зверх норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу і відносяться на винних осіб

по цінам, по яким визначається розмір збитків від краж, нестач, знищення і псування матеріальних цінностей.

Втрати і нестачі зверх норм природного убутку у випадках, коли винні особи не встановлені і справи знаходяться в суді, списують-

ся установою з балансу та одночасно обліковуються за балансом до

отримання інформації про можливість погашення боргу.

217

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

Але при цьому Інструкція про порядок списання матеріальних

цінностей з балансу бюджетних установ № 142/181 встановлює такі обмеження.

1.За кожним випадком недостач або псування матеріальних цінностей на суму до 2500 грн включно — з дозволу керівника установи.

2.За кожним випадком нестач або псування на суму від 2500 до 5000 грн включно — з дозволу керівника установи вищого рівня.

3.За кожним випадком нестач або псування на суму понад 5000 грн — з дозволу Керівника центрального органу виконавчої влади чи іншого головного розпорядника коштів.

218

Тема 8. Облік запасів

Продовження табл. 49

219

ТЕМА 9.

ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

1.Економічний зміст, склад і класифікація необоротних активів.

2.Оцінка та переоцінка необоротних активів .

3.Документальне оформлення операцій руху необоротних активів.

4.Організація аналітичного і синтетичного обліку необоротних активів

5.Облік орендованих необоротних активів

6.Облік нематеріальних активів

7.Облік витрат на ремонт

8.Облік витрат на капітальне будівництво, дообладнання, реконструкцію, модернізацію.

9.Облік зносу необоротних активів.

10.Інвентаризація необоротних активів.

Використані джерела

1.Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ. Наказ Держказначейства України від 17.07. 2000. № 64 в редакції наказу ДКУ № 30 від 21 лютого 2005 року.

2.Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей

збалансу бюджетних установ. Наказ Держказначейства та Міністерства економіки від 10.08.2001 року № 142/181.

3.Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Наказ Головного управління Держказначейства України та Держкомстату від 2.12.97. № 125/70.

4.Про нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ. Лист Державного казначейства України від 20.12.05. року № 07-04/2362-11163.

220