Varenko ИА ДЕЯТ

вбудованих динаміків дає змогу відтворювати музичні файли формату МРЗ.

Дисплеї. Рідкокристалічні дисплеї, які мають великий попит, характеризуються високою якістю аудіота відеовідтворення, сучасним дизайном, ергономічністю. Якість звуку поліпшено завдяки системі об'ємного звучання 3-D. Нові дисплеї дають змогу користувачеві легко контролювати колір, контрастність, положення зображення на екрані.

Системи штучного інтелекту. Системи штучного інтелекту, або штучні нейронні мережі — перспективний напрям розвитку інформаційних технологій. Ці системи широко застосовуються при розв'язуванні неформалізованих задач або задач із неповними даними.

Робота штучної нейронної мережі ґрунтується на організації зв'язку між множиною елементів, які обробляються. Кожен нейрон одержує велику кількість сигналів на вході, аналізує їх відповідно до вагових коефіцієнтів та формує свій сигнал, що подається на вхід іншого нейрона. Всі нейрони взаємозв'язані між собою та організовані в шари. Кожний шар, у свою чергу, одержує вхідний сигнал і формує власний для іншого шару.

Якщо систему штучного інтелекту реалізовано на одному комп'ютері, то вона працює досить повільно, але при використанні кількох процесорів її швидкодія значно зростає.

Такі системи використовують для розпізнавання та синтезу мовної інформації, рукописного тексту, у фінансовій сфері, а також там, де треба аналізувати потужні інформаційні потоки.

До систем штучного інтелекту належать також широко відомі експертні системи. Основою їх є база знань, в якій зберігаються потрібні для розв'язання поставленої задачі відомості та методи. Знання відображаються в експертній, описовій формі. База знань містить самонавчальний алгоритм, що спирається на процедурні знання оцінок рішень. Дуже важливий компонент експертної системи — розвинутий інтерфейс із користувачем, який дає змогу наповнювати базу знань новою інформацією, виводити логічні висновки тощо.

Використовуючи накопичені знання з кількох проблемних сфер, такі системи можуть розв'язувати задачі, складність яких перевищує людські можливості. Експертні системи широко застосовуються в таких сферах, як навчання, медицина, прогнозування, планування, геологія, військова справа, створення програмних продуктів та багатьох інших.

Дата-центри. Із розвитком комп'ютерних мереж створюються спеціальні дата-центри для надання клієнтам будь-яких послуг, пов'язаних із роботою в Internet. Сюди належать:

•зберігання великих обсягів інформації клієнтів у спеціальному розподіленому сховищі даних, яке має надійний апаратний і програмний захист;

•використання потужних апаратних засобів та високошвидкісного каналу передачі даних, які значно підвищують швидкість обміну інформацією;

•проектування та розробка програмних систем замовника на високому професійному рівні;

•графічний дизайн, консалтинг висококваліфікованих спеціалістів;

•оренда сучасного ліцензійного програмного забезпечення.

Інформаційні технології в освіті. Наслідком об'єктивного процесу

інформатизації суспільства та освіти є поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної форми освіти, орієнтованої на індивідуалізацію навчання.

Передумовами розвитку дистанційного навчання є:

•бурхливий розвиток інформаційних технологій;

•поступове і неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Internet, її ресурсів і сервісів;

•суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику;

•значне поширення засобів комп'ютерної техніки серед населення. Дистанційне навчання — нова організація освітнього процесу, що

ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, і призначається для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров'я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіальне розподілених місцях.

Характерними рисами дистанційного навчання є:

• гнучкість — можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням підготовки, здібностей студентів. Це досягається створенням альтернативних сайтів для одержання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, а також низки питаньпідказок тощо;

•актуальність — можливість упровадження новітніх педагогічних, психологічних, методичних розробок;

•зручність — можливість навчання у зручний час, у певному місці, нерегламентованість у часі для засвоєння матеріалу, можливість здобуття освіти, без відриву від основної роботи;

•модульність — розбиття матеріалу на окремі функціонально завершені теми, які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи в цілому;

•економічна ефективність — метод навчання значно дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них;

•можливість одночасного використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю студентів;

•інтерактивність — активне спілкування між студентами групи і викладачем, що значно підвищує мотивацію до навчання, рівень засвоєння матеріалу;

•більші можливості контролю якості навчання. Це і проведення дискусій, чатів, і використання самоконтролю, і відсутність психологічних бар'єрів;

•відсутність географічних кордонів для здобуття освіти. Різні курси можна вивчати в різних навчальних закладах світу.

Дистанційну освіту забезпечують такі технології:

•кейстехнологія — видача портфеля з повним набором навчальнометодичних матеріалів із кожної дисципліни. Інформація подається як у вигляді книжок, методичок, так і на СD-дисках, аудіота відеокасетах, у вигляді мультимедійних програм;

•мережна — використання засобів віддаленого доступу для одержання потрібної навчальної iнформації, проведення індивідуальних консультацій з викладачами, контролю знань. Ця технологія значно ефективніша за традиційну, тому що вона орієнтується на індивідуалізацію навчання;

•телевізійна — можна одночасно охопити процесом навчання велику кількість населення. Ця технологія має більш інформативний характер.

Отже, в сучасних умовах в України немає іншого вибору, як адаптуватися до сучасного інформаційного суспільства та розвивати інформаційні технології.

Питання для самоконтролю

1.Які наслідки інформатизації для суспільства?.

2.Охарактеризуйте поняття «інформаційні технології».

3.Коротко опишіть функції корпоративної експертної системи «Аналітик – 2».

4.Окресліть сучасні проблеми розвитку ІАД в Україні.

5.За якими показниками в розвитку ІТ Україна відстає найбільше?

6.Які є можливості подолання негативаних явищ в інформаційній

сфері?

7.Що потрібно зробити Україні, щоб наздогнати розвинені країни?

8.Охарактеризуйте перспективи розвитку ІТ в Україні.

9.Наведіть приклади розвитку ІТ в Україні.

10.Як застосовуються ІТ в освіті України?

Список використаної літератури

1.Горовий В. М. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення

іресурс / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; наук. ред. Л. А. Дубровіна./ В.М. Горовий. – К., 2010. – 360 с.

2.Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк. – К. : НІСД. – 2010. – 64 с.

3.Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб./ С.П. Кулицький – К.: МАУП. 2002. – 224с.

4.Конотопов П.Ю. Аналитика: методология, технология и организация информационно-аналитической работы / П.Ю.Конотопов, Ю.В.Курносов. - М.: РУСАКИ, 2004г. - 512 с.

5.Муковський І.Т. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах: Навч. посіб./ І. Т. Муковський, А.Г. Міщенко, М.М. Шевченко – К.: Кондор, 2012. – 224с.

Модуль №3 Курсова робота «Теоретичні та методичні основи

інформаційно-аналітичної діяльності»

Теми курсових робіт

здисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність»

1.Історія виникнення та розвитку інформаційно-аналітичної діяльності.

2.Суть та основні принципи інформаційно-аналітичної діяльності.

3.Методи аналітики, їх універсальність в процесі пізнання.

4.Специфіка аналітики в системі сучасних наук: проблеми і перспективи.

5.Проблема інтерпретації фактів в інформаційній діяльності та типові помилки.

6.Види інформаційно-аналітичної роботи: суть, особливості класифікації та функціонування.

7. Особливості викривлення та спотворення інформації в інформаційно-аналітичній діяльності.

8.Комунікація як процес у структурі людської цивілізації: документознавчий аспект.

9.Становлення і розвиток інформаційного суспільства: проблеми і перспективи.

10.Особливості національної моделі розвитку інформаційного суспільства.

11.Сучасні концепції розвитку цивілізацій: перспективи і

загрози.

12.Особливості забезпечення безпеки національного інформаційного простору.

13.Процес глобалізації і Україна: виклики та проблеми.

14.Україна в світовому інформаційному просторі: проблема

вибору.

15.Недоліки правової бази України в інформаційній сфері.

16.Концепція Нового міжнародного інформаційного порядку і її вплив на Україну.

17.Слабкість інформаційних позицій України в світовому інформаційному просторі.

18.Зовнішні чинники впливу на українську інформаційну

політику.

19.Міжнародний імідж України та шляхи його покращення.

20.Фактори результативності роботи аналітика.

21.Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів.

22.Проблема «пастки часу» і засоби її подолання.

23.Прогностична діяльність в інформаційно-аналітичному

процесі.

24.Специфіка інформаційних систем аналітичної обробки інформації.

25.Інформаційні війни в структурі сучасних світових процесів: виклики та загрози.

26.Причини інформаційних війн в світлі глобалізаційних змін.

27.Особливості технологій ведення інформаційних війн.

28.Безпека України та інформаційні війни: стан та перспективи.

29.Проблеми захисту та збереження інтелектуальної власності.

30.Безпека підприємницької діяльності.

31.Вдосконалення інформаційної безпеки України.

32.Специфіка організації інформаційних послуг.

33.Організація інформаційної діяльності підприємства.

34.Кадрове забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності.

35.Матеріально-технічне забезпечення інформаційно-аналітичної

діяльності.

36.Правове забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності.

37.Інформаційні технології формування іміджу України.

38.Інформаційні технології формування іміджу організації.

Навчальне видання

ВАРЕНКО ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Навчальний посібник

В авторській редакції