Конспект лекцій

(опорний конспект лекцій)

з дисципліни: Релігієзнавство

Лекція 1. Релігія та суспільство

1. Поняття та сутність релігії:

а) богословсько-теологічне дослідження релігії;

б) філософський аналіз релігії;

в) наукові теорії дослідження релігії.

2. Виникнення релігії:

а) формування релігійних уявлень;

б) соціальні, гносеологічні, онтологічні та психологічні чинники релігії;

в) основні теорії походження релігії.

3. Основні структурні елементи релігії:

а) релігійна свідомість;

б) релігійний культ;

в) релігійні організації.

4. Функції релігії.

1. Поняття та сутність релігії

Термін “релігія” як означення відношення “людина-Бог” був запроваджений у ХV – ХVІ ст. Тоді його вживали тільки в теїстичному значенні, без урахування усіх особливостей феномену, який він позначав. Осмислений погляд на релігію як особливий феномен був започаткований філософією Нового часу, в чому найбільша заслуга німецьких філософів Фрідріха-Іммануіла Канта (1724–1804), Ернеста-Даніеля Шлейєрмахера (1768–1834), Фрідріха Енгельса (1820–1895), Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля (1770–1831), Людвіга-Андреаса Фейєрбаха (1804–1872), Карла Маркса (1818–1883), французького філософа Огюста Конта (1798–1857), англійських філософів Девіда Юма (1711–1776), Герберта Спенсера (1820–1903) та інші.

Походить термін “релігія” з латини (religeo – набожність), охоплюючи своїм змістом благочестя, святиню, предмет, що співвідноситься у житті людини з абсолютним, вищим, надлюдським – Богом, Божеством. Кожна релігія по-своєму іменує цю Вищу Силу.

Релігія – духовний феномен, що постає як форма самовизначення людини у світі, виражає її віру в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого, є засобом спілкування з ним, входження в його світ, причетності до нього.

Поняття “релігія” безпосередньо пов’язане з поняттям “Бог”. Релігії без уявлення про Бога не існує. Бог є началом і сенсом кожної релігії.

Бог, за релігійними уявленнями, є передусім Абсолютом, вищим над людськими, природними силами, здібностями, якостями та відносинами. Він розглядається як творець світу, хоч і не належить до нього. Бог є трансцендентним (потойбічним), тобто він перебуває поза межами конкретного іманентного (замкненого) кола свідомості.

Бог – верховна надприродна сутність, яка, згідно з різними релігійними вченнями, наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу, зумовлюючи все, що відбувається в ньому.

Існують такі концепції релігії:

1.теологічні;

2. філософські;

3. соціологічні;

4. біологічні;

5. психологічні;

6. етнологічні.

Вони тісно взаємодіють між собою, користуючись дослідницьким інструментарієм одна одної, взаємозбагачуючись і взаємо коригуючись.

Богословсько-теологічні концепції. Теологія (teos – Бог, logos – вчення) – вчення про Бога і богослов’я – наука про уславлення Бога є історично першими формами вчення про релігію. Вони сформувалися внаслідок намагання пояснити, зрозуміти релігію “зсередини”; зробити доступними для віруючих загальні положення певної релігії, образи, втілені у священних книгах, догматичні формули. До них належать:

1. догматика – системний виклад положень, які згідно з конкретною релігією вважаються істинними;

2. екзегетика – (грец. ezegeomai – витлумачую, пояснюю) – тлумачення біблійних текстів;

3. каноніка – теорія церковного права та інші.

Теологія безпосередньо пов’язана з конкретним віросповіданням, вивчає релігію, різні форми релігійного життя з погляду їх практичного використання.

Богословсько-теологічний підхід до релігії – це погляд на неї зсередини, з позиції самої релігії, відповідного релігійного досвіду. Основою його є релігійна віра. Збагнути релігію може тільки релігійна людина, а невіруючим релігія недоступна. Віруючим властивий особливий вид духовного пізнання – релігійний досвід – переживання пов’язані з відчуттям присутності у житті Вищого начала. Реалізується він на основі визнання абсолютності релігійного віровчення.

Головне в богословсько-теологічному підході – обґрунтування та захист релігійного віровчення, визнання вічної цінності релігії для кожної людини і людства загалом.

Філософський аналіз релігії. Філософія прагне з’ясувати загальні принципи та закономірності релігії, пізнати їх сутність. Вона сповідує критичний підхід до всього, у тому числі й до релігії. Філософія є розгалуженою системою вчень, шкіл, течій, напрямів. Однією з них є релігійна філософія. Одночасно з релігійною філософією у ХVII – XVIII ст. зароджується філософія релігії – розділ релігієзнавства, завдання якого полягає у пізнанні, осмисленні природи, сутності і сенсу релігійного феномену, ролі релігії у житті людини та суспільства.

Одним з перших зосередився на філософських аспектах релігії І.Кант, який вважав, що наукове знання про душу, Бога неможливе, але у своїй етичній концепції застосував ідеї душі та Бога.

Наукові дослідження релігії. Відмінність між філософським та науковим підходами в дослідженні релігії виявляється як у предметній сфері, так і в методах дослідження. Предметною сферою філософії є дослідження дійсності під кутом зору світоглядних проблем. Тому філософія акцентує увагу на світоглядних аспектах релігії. Найсуттєвіше для неї – як вирішується у релігії проблема духовного і матеріального начал (що є первинним): чи Бог створив світ і людину, чи людина створила у своїй свідомості Бога. Наука вивчає релігію як одну зі сфер суспільного життя у її взаємозв’язках та взаємодії: як формується релігія; як певні релігійні системи пояснюють світ; які цінності, норми та моделі поведінки вони виробляють у людей; як діють релігійні організації; які функції виконує релігія в суспільстві.