Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
formuvannya_suchasnogo_imidzhu_der_sluzh (1).docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
30.03.2016
Размер:
85.65 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АКДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра державного управління та місцевого самоврядування

Випускна робота

Формування сучасного іміджу муніципального службовця

Студентка 4-го курсу

факультету менеджмента

групи М-44

Пазунка Христина Леонідівна

____________

(підпис)

Науковий керівник: к. держ.упр., доцент

Канавець М.В.

______________

(підпис)

Завідувач кафедри управління

муніципальним розвитком

______________________________________

(науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)

__________________

(підпис)

Київ-2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1: ТЕОРИТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МУНІЦИПАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

    1. Поняття муніципальної служби

    2. Сучасний стан надання муніципальних послуг в Україні

    3. Принцип надання муніципальних послуг

РОЗДІЛ 2: ПРОБЛЕМА МУНІЦИПАЛЬНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ

2.1. Формування муніципальної служби в Україні

2.2. Актуальні проблеми публічної служби в Україні

РОЗДІЛ3:ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ІМІДЖУ МУНІЦИПАЛЬНОГО СЛУЖБОВЦЯ

3.1. Визначення поняття та складових іміджу державного службовця

3.2 Характеристика основних складових іміджу державного службовця

3.3.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Муніципальна служба потребує суттєво реформування. Реформа муніципальної служби має передбачити підвищення ролі Головного управління державної служби в управлінні державною службою, запровадження прозорого і гласного конкурсного відбору на всі посади в органах муніципальної влади, реформування оплати праці державних службовців.

Здійснення адміністративної реформи потребує прийняття Закону «Про Кабінет Міністрів України» з урахуванням останніх змін до Конституції, Закону «Про центральні органи виконавчої влади», Адміністративно-процедурного та Адміністративно-процесуального кодексів, якісно нового закону «Про муніципальну службу». 15 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування, взявши тим самим на себе ряд зобов’язань щодо реформування системи місцевого самоврядування. В той же час, реформування цієї системи на основі закріплених в Європейській хартії принципів стало досить проблематичним з огляду на неузгодженість з цими принципами Конституції України. Зокрема, з принципом повсюдності місцевого самоврядування не узгоджується закріплена в Конституції система адміністративно - територіального поділу, низовою ланкою якого є села, селища та міста. Також Конституція України не закріпила за районними та обласними радами правда створювати власні виконавчі органи – здійснення функцій виконавчих органів районних та обласних рад покладається на органи виконавчої влади - районі та обласні державні адміністрації. Водночас, згідно з п.2 ст.2 Європейської партії за представницькими органами місцевого самоврядування (радами, зборами) закріплено право мати підзвітні їм виконавчі органи. Таким чином , виконати закріпленні в ст. 2 Європейської хартії зобов’язання Україна не може в силу того, що вони не узгоджуються з вимогами Основного Закону.

Так, відсутність належної професійної підготовки, мотивації, стимулювання та заохочення службовців в органах місцевого самоврядування не дозволяє реалізувати 2п. ст. 6 Хартії, Відповідно до якого «умови служби співробітників органів місцевого самоврядування повинні дозволяти добір висококваліфікованого персоналу з урахуванням особистих якостей та компетентності; для цього забезпечуються належні можливості професійної підготовки, винагороди та просування по службі». Вузькість бази оподаткування місцевими податками та зборами призвело до зниження їх ролі у формуванні місцевих бюджетів і, як наслідок, - невиконання положень п.п.1-3 ст. 9 Європейської хартії місцевого самоврядування, якими за органами місцевого самоврядування закріплено право на власні адекватні (такі, що відповідають функціям) фінансові ресурси.

Втілення європейських принципів місцевого самоврядування потребує суттєвого реформування системи адміністративного поділу; системи органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на місцях. Зокрема, базовою одиницею місцевого самоврядування мають стати не села, селища та міста, а громади; за обласними та районними радами має бути закріплено право створювати власні виконавчі органи; відповідно мають бути переглянуті функції обласних державних адміністрацій. Децентралізація повноважень об'єктивно зумовлює потребу в ліквідації районних державних адміністрацій. Правовою основою для реалізації цих реформ мають стати зміни до відповідних розділів Основного Закону. Поряд з цим, втілення європейських засад місцевого самоврядування потребує проведення ряду реформ, які виходять за межі муніципальної реформи. Насамперед йдеться про реформу публічної служби, податкову реформу, удосконалення правового регулювання відносин власності.

Демократизоване суспільство стає все більш вимогливим до влади, що змушує уряди орієнтувати всю діяльність на людину, на задоволення її потреб і інтересів через надання якісних послуг. Запровадження інституту державних послуг є основним способом реалізації державними службовцями завдань і функцій держави у межах своєї компетенції.

Курс України на Європейську інтеграцію вимагає створення системи державного управління та державної служби, орієнтованої на запровадження стандартів реальної демократії, похідними яких є демократичні інституційні стандарти професійної діяльності службовців.

РОЗДІЛ 1: ТЕОРИТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МУНІЦИПАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

    1. Поняття муніципальної служби.

Муніципальний службовець -  громадянин України, який займає посадудержавної службивдержавному органі, органі владиАвтономної Республіки Кримабо їхапараті, одержуєзаробітну платуза рахунок коштівдержавного бюджету, крім випадків, визначених законом, та здійснює встановлені для цієї посадиповноваження, безпосередньо пов'язані з реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу або органу влади Автономної Республіки Крим.

У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішувалися окремі питання щодо посадових осіб органів місцевого самоврядування: сільського, селищного, міського голови, їхніх заступників, голів і заступників голів районної в місті ради, районної та обласної ради тощо. Але детальний статус посадових осіб органів місцевого самоврядування було не визначено через відсутність спеціального закону.

Відповідно до п. 5 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону, на посадових осіб місцевого самоврядування поширювалася дія Закону України "Про державну службу". Вони прирівнювалися до відповідних категорій посад державних службовців, якщо інше не було передбачено законодавством України. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначалися Кабінетом Міністрів України.

Муніципальна служба - професійна діяльність, що здійснюється на постійній основі муніципальній посади, що не є виборною.

Муніципальні посади поділяються на:

- виборні муніципальні посади, що заміщаються в результаті муніципальних виборів (депутати, члени виборного органу місцевого самоврядування, виборні посадові особи місцевого самоврядування), а також заміщають на підставі рішень представницького або іншого виборного органу місцевого самоврядування щодо осіб, обраних до складу зазначених органів в результаті муніципальних виборів;

- інші муніципальні посади, що заміщаються шляхом укладення трудового договору.

Муніципальна служба грунтується на таких правових принципах:

• верховенства Конституції України, законів України над іншими нормативними правовими актами, посадовими інструкціями при виконанні муніципальними службовцями посадових обов'язків та забезпеченні прав муніципальних службовців;

• пріоритету прав і свобод людини і громадянина, їх безпосередньої дії;

• самостійності органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень;

• професіоналізму та компетентності муніципальних службовців;

• відповідальності муніципальних службовців за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків;

• рівного доступу громадян до муніципальній службі відповідно до їх здібностей і професійною підготовкою;

• єдності основних вимог, що пред'являються до муніципальної служби в Україні, а також урахування історичних і інші місцевих традицій;

• правової і соціальної захищеності муніципальних службовців;

• позапартійності муніципальної служби.

Правове становище муніципальних службовців як суб'єктів муніципального права стало більш відокремленим. У законі визначені основні поняття муніципальної служби. Муніципальна посаду - посаду, передбачена статутом муніципальної освіти, зі встановленими повноваженнями на вирішення питань місцевого значення та відповідальністю за здійснення цих повноважень, а також посаду в органах місцевого самоврядування, утворюваних відповідно до статуту муніципального утворення, зі встановленим колом обов'язків по виконанню і забезпеченню повноважень даного органу місцевого самоврядування і відповідальністю за виконання цих обов'язків.  Муніципальні посади підрозділяються на:

 • виборні муніципальні посади, заміщуваним в результаті муніципальних виборів (депутати, члени виборного органу місцевого самоврядування, виборні посадові особи місцевого самоврядування), а також їх заміщують на підставі рішень представницького або іншого виборного органу місцевого самоврядування щодо осіб, обраних до склад зазначених органів в результаті муніципальних виборів;

• інші муніципальні посади, заміщуваним шляхом укладення трудового договору.

У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішувалися окремі питання щодо посадових осіб органів місцевого самоврядування: сільського, селищного, міського голови, їхніх заступників, голів і заступників голів районної в місті ради, районної та обласної ради тощо. Але детальний статус посадових осіб органів місцевого самоврядування було не визначено через відсутність спеціального закону.

Відповідно до п. 5 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону, на посадових осіб місцевого самоврядування поширювалася дія Закону України "Про державну службу". Вони прирівнювалися до відповідних категорій посад державних службовців, якщо інше не було передбачено законодавством України. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначалися Кабінетом Міністрів України.

Муніципальна служба є одним з інструментів, засобів здійснення місцевого самоврядування.

Відокремлюють такі основні ознаки муніципальної служби:

1) особливий вид публічної служби, тобто служби в органах місцевої влади;

2) професійна діяльність в органах місцевого самоврядування, за здійснення якої муніципальні службовці одержують заробітну плату з місцевого бюджету; муніципальні службовці — це особи, які несуть службу на посадах в органах місцевого самоврядування;

3) діяльність з виконання повноважень органів місцевого самоврядування, тобто діяльність, що перебуває в підпорядкуванні муніципального утворення;

4) діяльність, що організується на постійній основі, тобто муніципальні службовці здійснюють повноваження органу місцевого самоврядування як основну роботу протягом невизначеного часу (постійно); посадові особи, що обираються, навпаки, діють протягом певного проміжку часу (тимчасово). "Постійна основа" діяльності муніципальних службовців має забезпечувати професіоналізм муніципальної служби, її стабільність, і в певному розумінні її можна порівняти з принципом незмінності чиновників в європейських державах'.

Муніципальна служба не входить до системи державної служби і потребує відповідного правового регулювання.

7 червня 2001 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування"2, який врегулював правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначив загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їхній правовий статус, порядок і правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

За цим Законом, служба в органах місцевого самоврядування — це професійна, на постійній основі діяльність громадян України (які займають посади в органах місцевого самоврядування), спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та реалізацію окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.

На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків.

Державна політика щодо служби в органах місцевого самоврядування здійснюється за такими напрямами:

— законодавче врегулювання служби в органах місцевого самоврядування та забезпечення її ефективності;

— захист прав місцевого самоврядування;

— організація підготовки та перепідготовки кадрів для служби в органах місцевого самоврядування;

— правовий і соціальний захист посадових осіб місцевого самоврядування;

— методичне та інформаційне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування.

Консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань державної служби з урахуванням вимог чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні.

Методичну допомогу з організації та проходження служби в органах місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", можуть надавати відповідні комітети Верховної Ради України.

Контроль за дотриманням законодавства щодо служби в органах місцевого самоврядування здійснюється відповідними органами державної влади у встановленому законом порядку.

Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах:

— служіння територіальній громаді;

— поєднання місцевих і державних інтересів;

— верховенства права, демократизму і законності, гуманізму і соціальної справедливості;

— гласності;

— пріоритету права та свобод людини і громадянина;

— рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їхніх ділових якостей і професійної підготовки;

— професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

— підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків;

— дотримання прав місцевого самоврядування;

— правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування;

— захисту інтересів відповідної територіальної громади;

— фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету;

— самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Дія Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування" не поширюється на технічних працівників і обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

Посада в органах місцевого самоврядування — це передбачена законодавством України та визначена структурою і штатним розкладом первинна структурна одиниця органів місцевого самоврядування, на яку законодавством покладено відповідне коло службових повноважень, здійснюваних на оплатній основі.

Посади в органах місцевого самоврядування поділяються на три категорії:

а) виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;

б) виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

в) посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної в місті, обласної ради на конкурсній основі

чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Орієнтовний перелік типових послуг, що надаються населенню органами публічної служби базового рівня.

Адміністративні послуги:

  • видача дозволів (зокрема, на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, об'єктів нового будівництва громадського та промислового призначення й реконструкцію об'єкту з його розширенням, на індивідуальну житлову забудову, на розміщення зовнішньої реклами), ліцензій, сертифікатів, посвідчень;

  • підготовка документів та довідок, зокрема, про операції з землею та нерухомістю (у т.ч. щодо передачі у приватну власність житла, що належить до комунальної власності, оренди земельних ділянок, висновку про обмеження та умови використання земельних ділянок тощо);

  • послуги архіву (видача архівних копій документів та виписок з документів, які зберігаються в архіві; видача архівних довідок, що підтверджують документи, які зберігаються у архіві, зокрема, виписок про трудовий стаж, про оплату праці тощо);

  • реєстрація актів громадянського стану (шлюбу, народження, смерті, батьківства);

  • реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних та фізичних осіб);

  • атестація підприємств побуту;

  • обстеження та погодження типу закладів громадського харчування;

  • надання житла (у т.ч. службового, кімнат або ліжко-місць у гуртожитках), що належить до комунальної власності;

  • оформлення охоронних свідоцтв громадянам, які бронюють житлові приміщення;

  • оформлення документів про присвоєння поштових адрес (зміна, упорядкування)

  • оформлення документів щодо введення в експлуатацію об'єктів ініціативного (самочинного) будівництва (реконструкції);

  • реєстрація об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних і гаражних кооперативів

Інші послуги:

  • нарахування і надання допомог інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам;

  • нарахування й надання допомог малозабезпеченим сім'ям;

  • нарахування і надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

  • надання і нарахування допомог у зв'язку з вагітністю та пологами; сім'ям з дітьми у зв'язку з народженням дитини; сім'ям з дітьми по догляду за дитиною до 3-х років; на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; на дітей одиноким матерям;

  • відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги пільговим категоріям населення;

  • відшкодування витрат на проведення капітального ремонту житла пільговим категоріям населення;

  • відшкодування витрат на поховання ветеранам війни та праці;

  • відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування;

  • здійснення компенсаційних виплат інвалідам війни на бензин, технічне обслуговування автомобіля та транспортні послуги, а також надання грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування;

  • амбулаторно-поліклінічна (первинна) та стаціонарна (вторинна) медична допомога;

  • профілактично-реабілітаційні послуги та запобігання захворюванням;

  • швидка медична допомога;

  • забезпечення медикаментами;

  • санітарно-епідеміологічні послуги.

  • Газо , електро , водо та теплопостачання;

  • водовідведення та очищення стічних вод;

  • утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що належать до комунальної власності (прибирання внутрішньобудинкових

приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових конструкцій та мереж, утримання ліфтів та їх поточний ремонт);

  • вивезення сміття та побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин;

  • освітлення місць загального користування;

  • раціональна організація системи руху автотранспорту;

  • підтримка належної якості автошляхів відповідного відомчого рівня.

  • дошкільне виховання;

  • загальна середня освіта;

  • позашкільне виховання та освітньо-пізнавальна діяльність;

  • утримання зеленого фонду, охорона водних, повітряних, земельних та інших природних ресурсів;

  • культурно-видовищні та культурно-розважальні послуги, забезпечення доступу до культурних цінностей;

  • фізкультурно-спортивні послуги;

  • бібліотечно-інформаційні послуги;

  • урегулювання релігійних та конфесійних відносин;

  • послуги з реалізації прав і свобод людини, забезпечення умов громадянської, соціальної, політичної активності і саморозвитку

- нотаріальні послуги (згідно з встановленим переліком). Орієнтовний перелік типових послуг сільської ради:

  • видача дозволів, ліцензій, сертифікатів, посвідчень;

  • підготовка документів та довідок, зокрема, про операції з землею та нерухомістю;

  • послуги архіву (видача архівних копій документів та виписок з документів, які зберігаються в архіві; видача архівних довідок, що підтверджують документи, які зберігаються у архіві, зокрема, виписок про трудовий стаж, про оплату праці тощо);

  • реєстрація актів громадянського стану (шлюбу, народження, смерті, батьківства);

  • оформлення документів щодо введення в експлуатацію об'єктів ініціативного (самочинного) будівництва (реконструкції);

  • військовий облік;

  • нотаріальні послуги (згідно з установленим переліком)

  • вивезення сміття та побутових відходів, утримання сміттєзвалищ;

  • знешкодження та захоронення трупів тварин, утримання скотомогільників;

  • утримання кладовищ;

  • освітлення місць загального користування;

  • фельдшерсько-акушерські послуги;

  • дошкільне виховання;

  • загальна середня освіта;

  • утримання зеленого фонду, охорона водних, повітряних, земельних та інших природних ресурсів;

  • послуги з культурного, духовного та фізичного розвитку, організація дозвілля;

  • фізкультурно-спортивні послуги;

  • бібліотечно-інформаційні послуги;

  • послуги з реалізації прав і свобод людини, забезпечення умов громадянської, соціальної, політичної активності і саморозвитку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]