3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці передбачена законодавством України. Працівники, винні в порушенні законодавства про охорону праці, несуть таку юридичну відповідальність: дисциплінарну - в тих випадках, коли з їх вини допускаються порушення правил і норм з охорони праці, що не призводить до тяжких наслідків і не могло їх спричинити. КЗпП України передбачені такі види дисциплінарної відповідальності: догана і звільнення з роботи; адміністративну - вона полягає в накладенні на винних осіб грошових штрафів. Правом накладення штрафів користуються Держгірпромнагляд, органи пожежного і санітарного нагляду, їх регіональні підрозділи та інші державні органи контролю. За порушення правил безпеки юридичні або фізичні особи, які використовують найману працю, сплачують штраф у розмірі до 5% від місячного фонду заробітної плати; кримінальну - настає тоді, коли порушення могли спричинити або спричинили нещасні випадки з людьми або інші тяжкі наслідки. Кримінальну відповідальність можуть нести лише ті винні посадові особи, на яких через їх службове положення або за їх посадою спеціальним розпорядженням покладений обов'язок із забезпечення безпечних і здорових умов праці. Кримінальний Кодекс України містить статті, які в особливо тяжких випадках передбачають позбавлення винних волі строком від 2 до 8 років; матеріальну - цей вид відповідальності передбачає матеріальне відшкодування втрат, які спричинили дії працівника в разі порушення ним законодавства про охорону праці. Притягнення працівника до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності не звільняє його від матеріальної відповідальності. За наявності в діях працівника ознак злочину на нього може бути накладено повну матеріальну відповідальність, а за відсутності таких ознак – обмежена відповідальність у межах його середнього місячного заробітку.

4. Економічні аспекти охорони праці

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращання умов праці і підвищення безпеки праці. Ефективність використання обладнання і збільшення фонду робочого часу досягається за рахунок зниження простоїв впродовж робочої зміни, які мають місце в результаті погіршення самопочуття працівника через несприятливі умови праці або через отримання ним мікротравм. Дослідженнями встановлено, що при комплексній дії на людину декількох шкідливих виробничих факторів простої на робочому місці можуть сягати 20 – 40% за робочу зміну через виробничий травматизм або погане самопочуття працівника. Причиною зростання непродуктивних витрат часу, а отже, і праці є погана організація робочих місць. Так, наприклад, без урахування органометричних умов виникає необхідність виконання зайвих рухів та докладання надлишкових зусиль через незручне положення; втрати часу через невдале розташування органів управління обладнанням; зниження продуктивності праці через невдале конструктивне рішення робочих місць. Наявність шкідливих умов праці створює загрозу виникнення професійних та загальних захворювань. Якщо покращити ці умови, можна досягти значної економії матеріальних втрат за рахунок відміни пільг та компенсацій за несприятливі умови праці, такі, як скорочений робочий час і додаткова відпустка, підвищення тарифної ставки та пільгової пенсії, надання лікувально-профілактичного харчування та безкоштовна видача молока і та ін. Покращання умов і підвищення безпеки праці значно впливають на зменшення плинності працівників, робота яких пов’язана з важкою фізичною працею, несприятливими санітарно-гігієнічними умовами, монотонністю технологічних процесів. За даними соціологів, із загальної кількості працівників, які звільняються з роботи за власним бажанням, майже чверть становлять особи, яких не влаштовують несприятливі санітарно-гігієнічні умови виробництва. Для здійснення комплексу заходів щодо покращання умов і охорони праці роботодавець заздалегідь планує фінансові витрати. Це, як правило, такі витрати:

- удосконалення техніки і технології виробництва з метою поліпшення безпеки виробничих процесів;

- створення чи оновлення основних фондів працеохоронного призначення.

До показників оцінки економічної ефективності заходів щодо покращання стану охорони праці на підприємстві належать:

- скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворювань та травматизму;

- зростання продуктивності праці;

- річна економія заробітної плати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності та травматизму;

- економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності;

- економія від зменшення пільг і компенсацій за роботу в важких та шкідливих умовах;

- економія фонду заробітної плати у зв’язку з відміною скорочення робочого дня;

- економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням або повною відміною додаткової відпустки, скорочення кількості працівників, які мають право на підвищення тарифу за роботу у важких і шкідливих умовах праці тощо.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що являє собою система управління охороною праці?

2. Що таке СОПП, у якому вигляді і коли вона створюється?

3. Завдання СОПП.

4. Права працівників СОПП.

5. Фінансування охорони праці.

6. Хто здійснює державний контроль за охороною праці?

7. Триступеневий адміністративно-громадський контроль за охороною праці на виробництві.

8. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.

9. Як розрахувати показник ефективності витрат на охорону

праці?

10. Які існують показники оцінки економічної ефективності

заходів покращення стану охорони праці?

Лекція 3. НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ І ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ВИРОБНИЦТВІ .

Питання до теми лекції

1. Навчання з питань охорони праці посадових осіб та робітників.

2. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

3. Розслідування та облік професійних захворювань.

4. Аналіз і профілактика професійних захворювань та виробничого травматизму.