62. Категоріально-понятійний апарат сучасної політичної психології.

Категоріально-понятійний апарат сучасної політичної психології включає такі основні категорії:

• суб’єкт політики,

• об’єкт політики,

• політична діяльність,

• політичні відносини,

• психологія лідерства,

• суспільна думка,

• мотивація політичної влади,

• психологія малих та великих груп у політиці.

63. Класифікації методів політично-психологічних досліджень.

Дослідницькі методи політичної психології досить різноманітні, т.к використовуються методи та прийоми, запозичені з цілого ряду суміжних наук: психології, політології, соціології, історії, а іноді і психолінгвістики, етнографії, антропології та інших наукових дисциплін.

Почнемо з розгляду найбільш конкретних методик політико-психологічного дослідження, щоб потім перейти до більш загальних методів.

1) Політична психологія особистості

При дослідженні політичної психології особистості застосовується цілий ряд методів, перш за все, запозичених з арсеналу психології. Вивчаючи особистість звичайної людини, застосовують анкети, опитувальники, тести на виявлення і визначення політичних цінностей і переваг. Ряд тестів націлені на оцінку емоцій, що виникають з приводу політичних персон і подій (наприклад, модифікації тесту малюнкова фрустрації Розенцвейга). Л абораторние процедури дозволяють вивчати особливості політичного сприйняття - зокрема, на прикладі зорового сприйняття політичної символіки. Спеціально розроблені А.А. Хвостовим завдання на логічність мислення політичної спрямованості дозволяють оцінити ступінь логічності такого мислення, кількість і якість логічних помилок і, в цілому, рівень адекватності сприйняття текстової політичної інформації. Існують і методики, що дозволяють оцінити політичну спрямованість психіки та поведінки особистості в цілому - наприклад схильність особистості до авторитаризму і, ще більш кон конкретного, до фашизму.

Досліджуючи особистість політика, використовуються проективні методики (наприклад, метод незакінчених пропозицій, тест кольорових переваг Люшера, тести Роршаха, ТАТ і т. д.), а також особистісні тести-опитувальники типу MMPI, багатофакторного тесту Кетелла та ін При наявності адекватного ставлення політиків до дослідження, важливу роль відіграють інтерв'ю та бесіди з ними.

дистантних методи, псіхобіографіческіе методи, включаючи інтерв'ю з його соратниками, родичами і т. д.

аналіз "продукції" політичного діяча-тексти, жести, манера виступу і т. д. В якості матеріалу для такого контент-аналізу використовуються тексти політика (статті та книги), відео-і аудіо-записи його виступів.

2) Політична психологія малих груп

При дослідженні політичної психології малих груп, велику роль відіграють варіанти соціометричного методу, Засновані на непрямому опитуванні переваг членів групи по відношенню один до одного, цей метод дозволяє виявити неформальну структуру групи, опрделіть її лідерів, ведених, і навіть "знедолених".

Особливо ефективні соціометричні опитування для виявлення структури партійних політичних груп. Одержувані в результаті цих опитувань дані дозволяють побудувати социометрическую матрицю і социограмму груп, а також розрахувати ряд суттєвих показників - індексів групової згуртованості, груповий експансивності, а також групової інтеграції.

Іншим методом, який дозволяє досліджувати політичну психологію груп, що володіють вираженими політичними цінностями, є метод побудови їх психосемантичного простору.

Використовуючи варіанти методу семантичного диференціала Ч. Осгуда, вітчизняні дослідники навчилися визначати політичні штампи і кліше в лексиці нових російських партій. Вивчаючи партійні документи публічного характеру, вони зуміли побудувати багатовимірну типологію свідомості політичних активістів.

3) Політична психологія великих груп

При дослідженні політичної психології великих груп, широко використовуються, перш за все, спостереження і соціологічні опитувальні методи. Спостереження може бути коротко-, середньо-та довготривалим. Метод включеного спостереження дозволяє зсередини досліджувати процес зародження і розвитку політичного конфлікту, еволюцію масового руху, діяльність політичної партії і т. д.

соціологічні опитування та анкетування, дають корисну інформацію, яка піддається політико-психологічної інтерпретації за умови правильного складання анкет. Такого роду дослідження незамінні в ході виборчих кампаній різних рівнів - вони дають можливість оцінювати хід кампанії та ефективність зусиль кандидатів, а також прогнозувати можливі результати.

Особливу популярність отримали фокусовані інтерв'ю, що утворюють метод фокус-груп. Замість того, щоб проводити багатотисячні опитування, збирається декілька невеликих (7-10 чоловік) груп "типових представників" різних верств суспільства, з якими протягом декількох годин фокусуватися обговорюються цікавлять дослідників теми. На додаток до кількісних соціологічних даних, це дає необхідний якісний матеріал.

Аналіз всієї можливої ​​статистичної інформації відкрив перед політичною психологією нові можливості. Розташовуючи відповідною технікою аналізу, з статистики можна витягти масу корисних даних, простежити закономірності, виявити тенденції, підтвердити ті чи інші політико-психологічні гіпотези. Гідність даного методу в тому, що він дозволяє абстрагуватися від обмежень простору і часу.

вивчення документів. Він включає аналіз офіційних матеріалів, стенограм засідань парламенту, програм партій, звітів про офіційні переговори і т. д., а також особистих документів, щоденників, листів, мемуарів. Значний інтерес представляють кіно-фото-, фонодокументи, плакати, картини і т. п.

4) Політична психологія мас

При дослідженні політичної психології мас значну роль відіграє метод спостереження. Коли мова йде про поведінку натовпу, інших методів дослідження в режимі реального часу практично просто не існує. Для ретроспективного аналізу використовуються описи сучасників, мемуари, а також документи. Якщо ж справа стосується "зібраної" або "незібраною" публіки, то їх вивчення включає експертні опитування та анкетування (для "зібраної") і масові соціологічні опитування (для "незібраною" публіки).

При дослідженні політичної психології практично всіх об'єктів, крім перерахованих конкретних емпіричних методів політико-психологічного дослідження перерахованих чотирьох груп об'єктів, також застосовується ряд загальних методів політичної психології. Вони використовуються щодо переважної більшості конкретних об'єктів,

особливу роль в політичній психології відіграє експеримент, що має специфічну форму ігрового моделювання. При такому моделюванні досліджуваний процес або явище відтворюються в цікавлять дослідника параметрах, через створення ситуації своєрідної гри. Тому інша назва методу - метод імітаційних ігор. Імітуючи в ігровій формі розвиток того чи іншого політичного явища (конфлікту, переговорів, засідання парламенту Ментала. П.), дослідник Отримує можливість передбачати варіанти розвитку реального процесу, а також розкривати його внутрішні, психологічні механізми. Їхнє основне завдання - передбачити і усунути можливі або вже існуючі конфлікти ..

Крім уже перерахованих, у відношенні всіх об'єктів свого дослідження політична психологія активно використовує порівняльно-історичні методи. До них відносяться методи історичного опису, конкретного аналізу, порівняльний, періодизації, хронологічний, проблемно-хронологічний ретроспективний, прогностичний, історичних аналогій та ін Порівняльно-історичні методи дають можливість вивчати політико-психологічні явища і факти в тісному зв'язку з тією історичною обстановкою, в якої вони виникли і діяли, а також в їх якісній зміні на різних етапах розвитку.

В цілому ж, особливе значення для політичної психології має найбільш загальний, системний метод. Саме він дозволяє вивчати політику як комплексний процес, виявляти на загальному тлі розвитку того чи іншого політичного явища найбільш суттєві психологічні компоненти, прослідковувати їх взаємозалежність між собою, а також їх вплив на політичні явища і процеси. Системний підхід підказує і ще одну важливу річ. Вивчаючи ті чи інші об'єкти, політичний психолог повинен уміти користуватися не одним-двома методами, а вибудовувати цілісну систему методів свого дослідження.