1.2 Тенденції ринку та оцінка конкурентного середовища

Географічне розміщення цукрової промисловості в основному перекривається з розміщенням цукрового буряку.

Найбільше розвинена цукрова промисловість у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київській, Сумській, Полтавській та Харківській, Кіровоградській і Одеській областях.

Як і раніше, найбільшим заводом є Лохвицький цукровий комбінат зі щоденною потужністю 93 тис.центнерів. Інші комбінати: Куп'янський на Харківщині (денна продукція 40 тис. центнерів і річна продукція 123 000 т цукру-піску) і Первомайський (Миколаївська область); заводи: Засільський (на Миколаївщині), Пальмірський (Черкаська область), Орільський (Харківська область), Кременецький (Тернопільська область, річна продукція 68 000 т цукру). Цукор-пісок переробляється на рафінад на 15 рафінадних заводах (найбільші — Сумський і Одеський) і в 12 рафінадних цехах. Почавши з 1960-х pp., у зв'язку з зменшенням його споживання, виробництво рафінаду скоротилося.

Україна належить до традиційно цукрових держав світу, що зумовлюється досить сприятливими грунтово-кліматичними та економічними умовами для розвитку буряківництва й виробництва цукру. Коріння галузі сягає 20-х років XIX століття. Однак її матеріально-технічна база неодноразово зазнавала значного руйнування, а вирощування цукрових буряків опинялось у кризі, як це, зокрема, бачимо і в останні роки.

Виробництво цукру в Україні буде конкурентоспроможним лише тоді, коли доходи від продажу цукру на міжнародному ринку перевищуватимуть сумарні витрати на виробництво цього цукру, оцінені у світових цінах. Визначити відповідні світові ціни на цукор та такі фактори виробництва, як енергія чи добрива, відносно легко, оскільки ці продукти добре визначені, достатньо гомогенні, крім того вони продаються на міжнародному ринку.

А от визначити світові ціни на такий фактор виробництва, як земля, набагато складніше, бо земля не продається на міжнародному ринку. У таких випадах економісти застосовують концепцію оптимальних витрат. Оптимальною витратою щодо певного фактора виробництва є прибуток, який він може принести при найкращому можливому альтернативному використанні. Звідси, оптимальною витратою гектара землі, що використовується для виробництва цукру, є найвищий прибуток, який може принести цей гектар, якщо на ньому посадити якусь іншу культуру, наприклад, пшеницю.

Україна має давню традицію виробництва та експорту цукру. Для багатьох українців нема жодного сумніву, що цукор повинен і буде відігравати вирішальну роль у сільському господарстві країни. За останні роки, однак, цукрове виробництво в Україні істотно скоротилось. Цукрові заводи працюють збитково, а доходи від експорту цукру зійшли практично нанівець.

Протягом останніх років бурякоцукрова галузь терпіла збитки. Кількість збиткових цукрових заводів – 165 або 86 відсотків. Якщо порівняти кредиторську заборгованість цукрових заводів з дебіторською, а це відповідно 1,6 та 0,4 млрд. грн., то кредиторська заборгованість перевищує дебіторську в 4 рази. У ряді цукрових заводів ці показники ще гірші. Практично галузь повинна працювати цілий рік тільки на погашення боргів. Тобто, ситуація, яка склалася у цукровій промисловості України, може призвести до фактичного руйнування галузі.

Низький ступінь вилучення цукру – менше 60 відсотків – є результатом роботи підприємств з коротким терміном сокодобування (протягом 1-2 тижнів). При цьому багато цукру на таких заводах безповоротно втрачається. Це свідчить про недоцільність запуску цукрових заводів на 2 тижні, оскільки підприємства мають лише збитки, тому що собівартість 1 тонни цукру при цьому становить близько 3500 гривень, що більше середньої собівартості по Україні у 3 - 4 раза.

Загалом цукробурякове виробництво в нашій державі перетворилося з експортно-стратегічної галузі економіки на дотаційну, що реально загрожує неповним забезпеченням навіть власних потреб цим важливим продуктом.

Сьогодні для розвитку цукробурякового комплексу України – крім необхідності впровадження сучасних технологій вирощування цукрових буряків, достатнього забезпечення бурякосіючих господарств високоякісним насінням, мінеральними добривами і засобами хімічного захисту рослин, підвищення якості машинного парку – дедалі актуальнішого значення набуває якнайшвидша реконструкція та модернізація цукрових заводів, розширення їхніх виробничих потужностей до економічно оптимальних меж.

Ряд європейських країн–виробників бурякового цукру технічно перебудовують галузь шляхом поступового виведення з експлуатації малопотужних неперспективних цукрових заводів, з нарощуванням потужностей тих підприємств, які забезпечують ефективне виготовлення продукції.

Можна сказати, що собівартість виробництва цукру в Україні значно вища за нинішні й прогнозні ціни на цукор на світових ринках. Тому на сьогодні й на передбачуване майбутнє цукрова промисловість України не є конкурентоспроможною. Конкуренція з боку виробників дешевого, переважно тростинного цукру, а також виробників дорожчого цукру, які проте одержують субсидування, дуже жорстка. Оскільки перевезення білого цукру обходиться дорого, існує тенденція розміщувати виробництво поблизу великих центрів споживання. Тому цукрові заводи в Україні й надалі матимуть конкурентну перевагу на внутрішньому ринку.

Диспаритет цін і невиконання державою нею ж встановлених правил гри відчутно б’є по переробнику та інвестору, який уже замислиться, чи доцільно вкладати кошти в цукрову галузь наступного року. Ці негативні фактори можуть загальмувати досягнуте вперше за останні вісім років зростання цукрового виробництва і призвести до його глибокого занепаду.

Сьогодні в Україні потрібно формувати регульований ринок цукру, а основною фігурою на ньому має бути його виробник. З теоретичних позицій і на практиці доведено, що ефективне функціонування такого ринку можливе за умови його цілісності й завершеності. Якщо бракує хоч одного елемента, ринок не може нормально функціонувати або не функціонуватиме зовсім. Сьогоднішні проблеми і на ринку зерна, і на ринку цукру свідчать про недосконалість і невідпрацьованість механізму формування внутрішнього ринку й виходу на зовнішній.

Потрібно сформувати відповідний ринковий економічний механізм, і насамперед механізм цінового управління з урахуванням особливостей виробництва сировини, збуту й споживання цукру. Вільний, стихійно створений, нерегульований ринок цукру несе велику загрозу аграрному секторові економіки України.

Зміна стратегії і тактики формування ринкових відносин у цукробуряковому виробництві, чітке дотримання правил гри, тобто використання відповідних економічних, організаційних і правових методів, дозволить змінити на краще соціально-економічну ситуацію у галузі, відновити гідне становище сільськогосподарських товаровиробників на вітчизняному ринку цукру, дати нові робочі місця, поліпшити соціальні умови життя працівників та їхніх родин.

Географічні рамки ринку, який планується обслуговувати – житловий район м. Рівне ( проспект Миру та вул. Набережна).

Без знання споживачів успішна діяльність торговельного підприємства на ринку неможлива. Дослідження споживачів, виявлення основних мотивів придбання ними товарів, а також особливостей купівельної поведінки є необхідною передумовою прийняття багатьох управлінських рішень в галузі торгівлі. Тому у таблиці 1.2.1 наведено сегментацію ринку споживачів магазину «Лакомка».

?Отже, визначальним фактором, що впливає на рішення про здійснення покупки у продовольчому магазині є вигідність розташування торговельного підприємства. Зважаючи на те, що магазин буде розташований на проспекті Миру вулиці(житловий район), основною категорією споживачів є споживачі віком від 17 до 25 років, які навчаються у цьому районі, споживачі віком від 26 до 45 років, які працюють на підприємствах в цьому районі та споживачі віком від 45 і старше які проживають у цьому районі – це приблизно 30% від усього населення.

Сегментація ринку наведена у таблиці 1.2.1

За формулою ми можемо визначити місткість ринку:

M = n × q × p,

де М – місткість ринку;

n – кількість потенційних споживачів;

q – вартість однієї покупки;

p – частота звернень.

Так, як населення міста Рівне становить 250 000 чол., то 30% цього населення буде становити – 75 000 чол. Так, як у одному році 365 днів, а крекер купують, приблизно, один раз на чотири дні, то значить крекер купують 91 раз на рік.

Отже, M = 75 000 × 20 × 91 = 136 500 000 грн. в рік

Таблиця 1.2.1 Сегментація ринку

Категорія споживачів	Фактори, що впливають на рішення купувати товар	Кількість потенційних споживачів, чол.	Середня вартість товару (послуги), грн.	Кількість звернень за рік	Прогноз по збуту
					грн.	%
1	2	3	4	5	6	7
Споживачі товарів широкого призначення
Вік від 17 до 25 років	Близькість розташування магазину до навчального закладу (школа №13)	20000	20	91	36400000	26,7
Вік від 26 до 45 років	Близькість розташування магазину до роботи (банки, офіси, тощо)	40000	20	91	72800000	53,3
Вік від 45 років і старше	Близькість розташування до місця проживання	15000	20	91	27300000	20
РАЗОМ	-	75000	60	502	136500000	100

Якщо я займу хоча б 2% ринку, то ця частка у грошовому виразі буде становити за формулою :

Чр = М × %

де Чр – власна ринкова частка;

М – місткість ринку;

% - відсоток ринку на який я претендую

Чр = 136 500 000 × 0,02 = 2 730 000 грн.

Основними конкурентами магазину «Лакомка» будуть супермаркет «7/23» на проспекті Миру, і продовольчий магазин «Маестро» на вул. Набережній.

Порівняльний аналіз конкурентів та власного бізнесу наведено у таблиці 1.2.2

Таблиця 1.2.2 - Порівняльний аналіз конкурентів

Фактори успіху бізнесу	Максимальна кількість балів за 10-бальною шкалою	Оцінка власного бізнесу	Оцінка конкурентів
			супермаркет «7/23» на пр. Миру	Продовольчий магазин « Маестро»на вул. Набережній
1	2	3	4	5
Розташування підприємства	10	9	7	7
Стан та оформлення торгового залу	10	10	6	5
Робота персоналу	10	9	9	8
Широта асортименту	10	9	6	5
Рівень цін	10	8	8	8
Рекламне оформлення магазину	10	8	8	6
Наявність сервісу та додаткових послуг	10	9	5	0
РАЗОМ	70	62	49	39

Таким чином, основними конкурентними перевагами магазину «Лакомка» повинні стати розташування підприємства, стан та оформлення торгового залу, широта асортименту, та додаткові послуги. Розташування магазину «Лакомка» більш вигідне завдяки тому, що він буде розташований поблизу житлових районів. А також у магазині буде запропоновано ширший асортимент товарів з урахуванням потреб покупців.

Стан та оформлення торгового залу буде одним із вирішальних факторів у завоюванні споживачів ,у магазинах-конкурентах стан та оформлення торгового залу на низькому рівні. Оскільки у супермаркеті «7/23» дуже мало місця і він є не зручним, а магазин « Маестро» потребує ремонту. Мій магазин зможе залучити значну кількість клієнтів завдяки наданню ширшого асортименту додаткових послуг, які описані у п. 3.4 бакалаврської роботи. Наприклад, супермаркет «7/23» пропонує лише термінали для поповнення рахунку, а магазин « Маестро» взагалі немає ніяких дотаткових послуг.